Практичне заняття № 10

 

Модуль І

Змістовий модуль ІІ

Тема заняття: Причини конфліктів

Кількість годин: 2

 

Мета заняття: розвиток навичок:

- аналізувати конфлікт на основі усвідомлення основних конфліктологічних понять; формування навичок застосування елементарних методів вивчення і оцінки конфліктних ситуацій з використанням інструментарію організаційної поведінки (ділова гра)

План заняття:

 

1. Причини конфліктів.

2. Управління конфліктами.

3. Діагностика і прогнозування конфліктів.

4. Попередження і профілактика конфліктів.

5. Регулювання і розв’язання конфлікту.

Методичні рекомендації:

 

При підготовці до практичного заняття слід пам’ятати, що керівника важливим є конструктивний аспект управління конфліктами. Тобто, основна ціль управління конфліктами полягає у попередженні деструктивних конфліктів і сприянні адекватному розв’язанню конструктивних.

Алгоритм діяльності керівника в процесі управління конфліктами залежить від багатьох факторів – змісту самого конфлікту, умов його виникнення і розвитку та багатьох інших. Тому універсального алгоритму діяльності керівника з управління конфліктами запропонувати неможливо. Але слід дотримуватись основних, доцільних кроків:

1 крок – вивчення причин виникнення конфлікту;

2 крок – обмеження кількості учасників;

3 крок – додатковий аналіз конфлікту з допомогою експертів;

4 крок – прийняття рішень.

 

Хід заняття:

 

1. Навчальна група розбивається на три команди.

Перша команда – керівництво фірми: генеральний директор, заступник генерального директора із зв’язків з громадськістю, фінансовий директор.

Друга команда – робоча група по вивченню скарги.

Третя команда – експерти (3-5 чоловік).

Час на розподіл ролей - 5 хвилин.

2. Ігрова ситуація.

Керівництво фірми отримало скаргу.

Генеральний директор фірми назначає робочу групу для вивчення скарги і вироблення пропозицій для прийняття рішення. Склад робочої групи: менеджер по кадрам – керівник; спеціаліст із зв’язків з громадськістю; юрист фірми.

3. Усім командам видається скарга у письмовому вигляді і завдання до гри.

Перша команда готується до прийняття рішень після заслуховування пропозицій, які вироблені робочою групою (друга команда).

Друга команда готує пропозиції для прийняття рішення по скарзі.

Третя команда готується до оцінки змісту роботи першої і другої команд.

Час на підготовку – 15 хвилин.

4. Заслуховування пропозицій для вироблення рішення по скарзі, прийняття рішення і оцінка змісту роботи.

Ігровий сценарій. „Генеральний директор” відкриває службову нараду, оголошує її тему, і надає слово для доповіді „старшому робочої групи” з вивчення скарги і виробленню пропозицій для прийняття рішення (регламент докладу обмежений – 10 хвилин). Після доповіді керівний склад задає питання членам робочої групи (час на питання і відповіді може бути встановлений у межах 15-20 хвилин). Після відповідей на питання вислуховуються думки „заступника генерального директора із зв’язків з громадськістю” та „фінансового директора” (5 хвилин).

Рішення на основі обговорення приймає „генеральний директор”.

5. Оцінка змісту роботи. Після прийняття рішення члени експертної групи виступають з оцінкою роботи першої і другої команд, а також виконавців усіх ролей. Під час оцінки можливі дискусії (на оцінку експертів може бути відведено 15-20 хвилин).

6. Підведення підсумків гри викладачем.

 

Питання для самоконтролю

 

1. Які типи конфліктів ви знаєте?

2. Назвіть функціональні наслідки конфліктів.

3. Які дисфункціональні наслідки конфліктів ви знаєте?

4. Які основні причини конфліктів в організації ви можете назвати?

5. Які структурні методи управління конфліктами ви знаєте?

6. Які міжособистісні методи управління конфліктами ви знаєте?

 

Тестові завдання

 

1. Управління конфліктом – це:

а) цілеспрямований вплив на процес його динаміки;

б) цілеспрямований, обумовлений об’єктивними законами вплив на процес його динаміки в інтересах розвитку чи руйнування тієї соціальної системи, до якої має відношення даний конфлікт;

в) цілеспрямований вплив на конфліктуючих в інтересах зниження рівня напруженості між ними;

г) цілеспрямований, обумовлений об’єктивними законами вплив на процес формування адекватного образу конфліктної ситуації в інтересах зниження рівня напруженості між ними;

ґ) цілеспрямований вплив на мотиви конфліктуючих.

2. Зміст управління конфліктами включає:

а) прогнозування, попередження (стимулювання), регулювання, розв’язання;

б) прогнозування, попередження (стимулювання), розв’язання;

в) прогнозування, регулювання, розв’язання;

г) прогнозування, аналіз, попередження, розв’язання;

ґ) аналіз конфліктної ситуації, прогнозування, попередження, розв’язання.

3. Що відноситься до форм розв’язання конфлікту:

а) засудження, гумор, переконання, поступка;

б) поступка, компроміс, відхід, співробітництво;

в) вимоги, критика, переконання, гумор;

г) поступка, вимоги, переконання, критика;

ґ) підпорядкування; примирення; переконання; погодження.

4. Які види діяльності з управління конфліктом адекватні на етапі виникнення і розвитку конфліктної ситуації:

а) прогнозування і попередження (стимулювання);

б) прогнозування, попередження (стимулювання) та регулювання;

в) тільки прогнозування;

г) тільки попередження (стимулювання);

ґ) тільки регулювання.

 

Основна література: /1/

 

Додаткова література: /6/, /15/, /17/, /34/, /60/, /61/, /69/, /98/, /109/