Практичне заняття № 4

Модуль І

Змістовий модуль І

Тема заняття: Управління стресами

Кількість годин: 2

 

Мета заняття: формування вмінь та навичок з:

- вивчення належності до типу А чи В та розпізнавання поведінки характерної для цих типів;

- вивчення рівня струсу, стресорів, уміння справлятись зі стрессом з використанням інструментарію організаційної поведінки (методики і тести)

Обладнання: методики і тести.

 

План заняття:

 

1. Поняття стресу.

2. Джерела стресу.

3. Поведінкові типи А і В.

4. Засоби подолання стресу.

 

Методичні рекомендації:

 

При опрацюванні теми рекомендується сконцентрувати увагу на аналізі джерел стресової напруги, а також їх впливу на особистість та її поведінку.

Стрес — це стан напруження, який виникає в людини внаслідок сильного зовнішнього впливу. Сукупність захисних реакцій організму людини при стресі називають адаптаційним синдромом.

Формула стресу — «діяльність — перенавантаження — негативні емоції» — психологічно виявляється в «перегріві» системи внутрішньої саморегуляції поведінки особистості, що працює «під високим навантаженням». Стрес на роботі виникає в результаті підвищених вимог до особистості (ліміт часу, розширення фронту робіт, упровадження нововведень тощо), але виявляється залежно від того, наскільки особистість психофізіологічно і морально стійка до перевантажень і як довго вона може витримувати їх. У кожного є своя індивідуальна межа тимчасового тиску стресу. Одні можуть витримувати великі перевантаження тривалий час, адаптуючись до стресу, інші не можуть, тому що навіть невеличке додаткове навантаження може їх вибити з колії. А є люди, яких стрес стимулює, що тільки і можуть працювати з повною віддачею саме в умовах стресу. Ці три позиції менеджерів і працівників стосовно стресу можна визначити так: «стрес вола» — для тих, хто до нього адаптується; «стрес кролика» — для тих, хто уникає його; «стрес лева» — для тих, кого стресові ситуації мобілізують.

Керівнику важливо навчитися пом'якшувати удари стресових чинників (стресорів), а для цього потрібно їх уміти розпізнавати заздалегідь, не допускаючи в орбіту своєї управлінської діяльності.

Від стресових станів, що виникають у процесі роботи, важливо відрізняти фрустративні стани особистості, що характеризуються переживаннями зриву надій. Фрустрація описується формулою: «потреби — блокування — негативні емоції».

У стані фрустрації особистість може поводитися або агресивно, або замкнутися в собі, впасти на певний час у стан депресії. Фрустративні переживання виявляються тим інтенсивніше, чим сильнішим був потяг особистості задовольнити свою потребу і чим ближчою була така можливість. Проте фрустрація може стимулювати намагання особистості перебороти «блокування» або в обхідному маневрі, або в лобовому наступі.

Проблеми викликані стресом, значною мірою залежать від типу особи. Особистість впливає на те, як індивіди сприймають ситуацію і стресори, і на те, як вони реагують на стресори навколишнього середовища.

Людина з особистістю типу А занурена в нескінченну боротьбу, спрямовану на досягнення дедалі більшого результату протягом меншого часу. Характеристики цього типу особистості включають:

· хронічне відчуття нестачі часу;

· дуже войовничу, майже ворожу орієнтацію;

· відразу від ліні;

· нетерпимість до бар’єрів на шляху до цілі.

Особистість типу В – протилежність особистості типу А. Індивіди типу В – більш відкриті і розкуті, вони менше думають про відсутність часу і не схильні вести себе вороже чи агресивно в стресових ситуаціях.

 

Самооцінка особистості типу А

 

Виберіть одну з відповідей на запитання, наведені нижче:

Майже завжди правда Рідко буває правдою

Зазвичай правда Ніколи не буває правдою

 

Дайте відповідь на кожне запитання стосовно того, що є правдою для вас, а що – ні.

1. Мені не подобається чекати, доки інші закінчать роботу, щоб узятися за свою.

2. Я ненавиджу чекати у чергах.

3. Люди мені кажуть, що я швидко дратуюся.

4. Якщо є можливість, я намагаюся зробити все, щоб моя робота була конкурентною.

5. Я схильний братися за роботу, не знаючи заздалегідь, які способи її виконання я застосовуватиму.

6. Навіть коли я їду у відпустку, то зазвичай беру з собою роботу.

7. Якщо я роблю помилки, то це тому, що я поспішив виконати роботу, перш ніж скласти план її виконання.

8. Я почуваюся винним, коли марную час на щось інше, крім роботи.

9. Люди кажуть, що в мене поганий характер, коли справа стосується конкурентних ситуацій.

10. Я дратуюся, коли перебуваю під тиском роботи.

11. Якщо це можливо, то намагаюся робити дві або більше справ водночас.

12. Я схильний змагатися з часом.

13. Я нетерпимий до запізнень.

14. Я ловлю себе на тому, що поспішаю, навіть коли в цьому немає потреби.

 

Нав’язливе відчуття невідкладності – це схильність змагатися з часом, навіть якщо в цьому немає потреби. Особа відчуває потребу поспішати заради самого поспіху, і ця тенденція отримала відповідну назву «хвороба поспіху». Невідкладність і поспіх вимірюються пунктами 1, 2, 8, 12, 13 і 14. Кожна відповідь А чи В на ці шість запитань відповідають одному балу.

Невиправдана агресія і ворожість виявляється в особі, яка надмірно любить конкурувати і нездатна займатися чимось заради втіхи. Така невиправдано агресивна поведінка часто виявляє себе у сплесках ворожості, за найменшої провокації чи у разі обурення. Конкурентність і ворожість вимірюються пунктами 3, 4, 9 і 10. Кожна відповідь А чи В відповідають одному балу.

Поліфазова поведінка – це схильність виконувати два або більше завдань воднораз у невідповідний час. Як наслідок, втрачається час через неспроможність завершити всі завдання. Ця поведінка вимірюється пунктами 6 і 11. Кожна відповідь А чи В відповідає одному балу.

Цілеспрямованість без наявності плану – це схильність братися за роботу, насправді не знаючи, як досягти бажаного результату. Наслідком такої поведінки є незавершена робота або велика кількість помилок у роботі, що, своєю чергою, призводить до марного витрачання часу, енергії та коштів. Відсутність планування вимірюється пунктами 5 і 7. Кожна відповідь А чи В відповідає одному балу.

Загальна сума балів =

Якщо загальна сума балів 5 або більше, то ви маєте деякі базові компоненти особистості типу А.

 

Питання для самоконтролю

 

1. Що таке стрес?

2. Як він виникає і впливає на особистість?

3. Які найпоширеніші методи боротьби зі стресорами ви знаєте?

4. Які з них ви використовували в особистій практиці?

5. Поясніть, як індивідуальні відмінності або характеристики особистості можуть впливати на досвід особи або реакцію на стрес.

 

Тестові завдання

 

1. Стрес – це

а) процес прийому, відбору й систематизації інформації, отриманої за допомогою органів чуття, з метою усвідомлення подій і явищ навколишнього світу;

б) зміна поведінки й ділових якостей, що відбувається в результаті накопиченого досвіду;

в) стан індивіда, що виникає як відповідь на різноманітні екстремальні види впливу зовнішнього та внутрішнього середовища, що виводять із рівноваги фізичні чи психологічні функції людини;

г) постійна готовність особистості відчувати і поводитися певним чином відносно чого-небудь або кого-небудь.

2.Управління стресами – це

а) метод, яким людина бореться проти стресових факторів;

б) процес прийому, відбору й систематизації інформації, отриманої за допомогою органів чуття, з метою усвідомлення подій і явищ навколишнього світу;

в) унікальна комбінація психологічних властивостей, що використовуються для опису людини;

г) процес цілеспрямованого впливу на персонал організації з метою адаптації особи до стресової ситуації, усунення джерел стресу й оволодіння методами їх нейтралізації всім персоналом організації.

 

Основна література: /8/

 

Додаткова література: /13/, /15/, /22/, /27/, /28/, /38/, /48/, /60/, /62/, /69/, /109/

 

VІ семестр