Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

ВВЕДЕНИЕ. – хімічні сполуки, що містять атоми елементів з найвищим позитивним ступенем окиснення:




 

Тільки окисникамиє:

– хімічні сполуки, що містять атоми елементів з найвищим позитивним ступенем окиснення:

, , , , , , , ;

– атоми і молекули Флюору й Оксигену (крім сполук з флюором ).

3.3. Елементи, що виявляють окисні

і відновні властивості

 

Слід запам'ятати, що в окисно-відновних реакціях деякі елементи можуть виступати залежно від умов і окисниками, і відновниками.

До них відносять:

– атоми і молекули неметалів головних підгруп ІV – VІІ груп, а також Бор і Гідроген.

Наприклад:

 

відновлення окиснення

 

– атоми елементів у сполуках з проміжним (між нижчим і вищим) ступенем окиснення: , , та ін.

Окисно-відновні властивості елементів і їх сполук зручно простежити на прикладі сполук Мангана:

 

 

тільки окисники і відновники тільки

відновник окисник

 

Контрольні питання та завдання

 

1. Чим визначаються окисно-відновні властивості елементів та сполук?

2. Чому деякі елементи можуть бути і окисниками, і відновниками?

3. Визначте, яку окисно-відновну функцію проявляють хімічні сполуки, що містять атоми елементів з найвищим позитивним або негативним ступенем окиснення.

 

4. ОКИСНІ ВЛАСТИВОСТІ КИСЛОТ

 

Усі кислоти (крім НNO3 і концентрованої Н24) є окисниками за рахунок водневих іонів Н+, що утворюються при дисоціації у водних розчинах. Взаємодія цих кислот з відновниками супроводжується виділенням газоподібного водню:

 

Fе + 2НСІ = FеСІ2 + Н2. (25)

– 2 = 1 – окиснення, відновник Fe;

+ 2 = 1 – відновлення, окисник HCl.

 

За такою схемою протікають реакції поміж вказаними кислотами і металами, що знаходяться у ряду активності до гідрогену.

Аніони нітратної і концентрованої сульфатної кислот є більш сильними окисниками, ніж іон . Тому при їх взаємодії з металами або неметалами водень не виділяється, а утворюються речовини з меншим ступенем окиснення: Нітрогену від до і Сульфуру від до .

При взаємодії металів з нітратною кислотою утворюється сіль, вода і продукт відновлення нітрогену , тип якого визначається активністю металу і концентрацією кислоти.

Усі метали, що знаходяться в ряду активності, умовно можна розбити на дві групи: від літію до феруму – активні метали, від феруму (включно) і далі – неактивні.

Активні метали залежно від концентрації кислоти відновлюють Нітроген до , , а неактивні – до .

 

конц MeNO3 + H2O + 2O (N2);

Me (акт) + HNO3 (26)

розбав MeNO3 + H2O + H4NO3;

 

конц MeNO3 + H2O + O2;

Me (неакт) + HNO3 (27)

розбав MeNO3 + H2O + O.

 

Взаємодія активних металів з концентрованою сульфатною кислотою приводить до утворення H2S або S, а неактивних – SO2:

 

Ме (акт) MeSO4 + H2O + H2 (S);

Me + H2SO4 (конц) (28)

Ме (неакт) MeSO4 + H2O + О2.

 

Контрольні питання та завдання

 

1. Чи виділяється газоподібний водень під час взаємодії нітратної та концентрованої сульфатної кислот з металами?

2. Що виконує роль окисника у молекулах нітратної та концентрованої сульфатної кислот?

3. Назвіть продукти реакції розбавленої нітратної кислоти з активними металами.

4. У чому полягають особливості складання рівнянь окисно-відновних реакцій металів з нітратною та концентрованою сульфатною кислотами?

 

Приклади розв’язання типових задач

1. Визначте коефіцієнти в окисно-відновній реакції, укажіть процеси, а
також напишіть, яка речовина є окисником, яка відновником:

 

;

– 8 = 1 – процес окиснення, відновник ;

+ 2 = 4 – процес відновлення, окисник ;

 
 


¯.

2. Закінчіть окисно-відновну реакцію:

 

;

– 2 = 3 – процес окиснення, відновник ;

+ 3 = 2 – процес відновлення, окисник ;

 
 


.

 

 

Питання для самоперевірки

 

1. Умови і характер перебігу окисно-відновного процесу. Як залежить
перебіг окисно-відновного процесу від реакції середовища? Наведіть приклади.

2. Перелічте типи окисно-відновних реакцій.

3. Що спільного між ступенем окиснення та валентністю і в чому
відмінність між ними?

4. Що таке окиснення та відновлення?

5. У чому суть методу електронного балансу?

6. Що означає ступінь окиснення елемента? Чим требакористуватися при обчисленні ступеня окиснення елемента у сполуці?

7.Визначіть окисник, відновник, процеси окиснення і відновлення, а також коефіцієнти в наступних рівняннях окисно-відновних реакцій:

7.1. H2S + K2Cr2O7 + H2SO4 ® S + Cr2(SO4)3 + K2SO4 + H2O

7.2. PbO2 +MnSO4 + H2SO4 ® HMnO4 +PbSO4 + H2O

7.3. MnO2 + KClO3 + KOH ® K2MnO4 + KCl + H2O

7.4. NaCrO2 + Br2 + NaOH ® Na2CrO4 + NaBr + H2O

7.5. K2Cr2O7 + SnSO4 + H2SO4 ® Cr2(SO4)3 + Sn(SO4)2 + H2O + K2SO4

7.6. Mg + H2SO4 ® MgSO4 + H2S + H2O

7.7. Cu + HNO3 ® Cu(NO3)2 + NO2 + H2O

7.8. Ni + H2SO4 ® NiSO4 + SO2 + H2O

7.9. Fe + HNO3 ® Fe(NO3)3 + NO + H2O

7.10. Co + HNO3 ® Co(NO3)2 + N2 + H2O

ВВЕДЕНИЕ

Практикум является результатом многолетней работы сотрудни­ков кафедры оперативной хирургии и топографической анатомии ММА им. И.М.Сеченова по совершенствованию процесса обучения студентов навыкам выполнения основных элементов оперативной техники.

Коллектив кафедры разработал перечень оперативных умений, которые реально могут быть сформированы у студентов. Разъединение и соединение тканей, остановка кровотеченияв операционной ране — обязательные элементы оперативной техникипри выполнении любой хирургической операции. Чаще всего в хирургии указанные действия производятся с так называемыми "мягкими тканями" — кожей, подкожной жировой клетчаткой, фасциями, мышцами и пр. Поэтому моделью для формирования навыков выполнения основ­ных элементов оперативной техники являются мягкие ткани конеч­ностей, фиксированных в формалине или нефиксированных. При возможности в качестве модели можно использовать и лаборатор­ных животных. Необходимо отметить, что отработка хирургических навыков на трупном материале — лишь первый этап освоения хирургической техники. Окончательное формирование навыка должно быть предусмотрено обучением на клинических хирургичес­ких кафедрах и во время производственной практики.

На кафедре оперативной хирургии и топографической анатомии

студент должен приобрести также умение пользоваться общим

хирургическим инструментарием(инструменты для разьединения

тканей, вспомогательные и фиксирующие инструменты, кровооста-

навливающие зажимы, инструменты для соединения тканей).

В практикуме приведены названия, устройство и краткая харак­теристика хирургических инструментов общего назначения, которые используются в любой хирургической операции, описаны способы использования их при оперативных вмешательствах. Приведены примеры нескольких наборов специальных инструментов (для тра­хеотомии, для ампутации конечности, для трепанации черепа, для поднадкостничной резекции ребра). Дана также общая характерис­тика современного шовного материала.

Для наиболее продуктивного использования практикума при са­мостоятельной работе студентов как на занятиях, так и при подго­товке к ним даны подробные методические указания по выполне­нию каждого элемента оперативного действия, критерии оценки правильности его выполнения при самоконтроле.


Практикум предназначен прежде всего для студентов, изучаю­щих курс оперативной хирургии и топографической анатомии, однако он может быть использован как справочный материал и на­чинающими врачами-хирургами, врачами обшей практики и пр.

Хирургические навыки, которые должен освоить студент при изучении дисциплины "Оперативная хирургия и топографическая анатомия"

(цели обучения)

СТУДЕНТ ДОЛЖЕН УМЕТЬ:

1. Называть инструменты, их части, использовать при хирургичес­
ких вмешательствах инструменты общего назначения следующих групп:

• для разъединения мягких тканей;

• вспомогательные;

• для временной остановки кровотечения;

• для соединения мягких тканей.

2. Составить набор специального хирургического инструмента­
рия (а также назвать инструменты, описать их устройство и назначе­
ние) для производства операций:

• трахеотомия;

• трепанация черепа;

• резекция ребра;

• ампутация конечности.

3. На анатомическом материале или экспериментальном животном:

• разъединять мягкие ткани (кожу, подкожную клетчатку, фасцию, мышцы, апоневрозы);

• производить манипуляции для временной и окончательной оста­новки кровотечения в операционной ране;

• вязать лигатурные узлы (простой, морской и хирургический);

• соединять мягкие ткани (кожу, подкожную клетчатку, фасции, мышцы, апоневрозы) с помощью ручных швов;

• выполнять какой-либо оперативный прием (например, "ушива­ние раны тонкой кишки" и пр.);

• проводить небольшую по объему хирургическую операцию (например, пункцию плечевого или коленного суставов).







Дата добавления: 2015-09-15; просмотров: 583. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!


Рекомендуемые страницы:


Studopedia.info - Студопедия - 2014-2021 год . (0.012 сек.) русская версия | украинская версия