Студопедия — ПРОГРАМА
Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

ПРОГРАМА






Змістовий модуль 1. «Формування і розвиток концепції історії українського мистецтва в українському мистецтвознавстві кінця ХІХ – початку ХХІ століття»:

Тема 1. Предмет і завдання дисципліни. Етапи еволюції науки про мистецтво. Термінологія. Основні складові науки про мистецтво. Ідентифікація, аналіз, інтерпретація та систематизація творів образотворчого і декоративного мистецтва та дизайну як предмет науки про мистецтво. Завдання наукового дослідження: з’ясувати «ким, коли, чому і як» створено мистецький твір. Фахова термінологія: тлумачення основних понять. Завдання мистецтвознавчого дослідження: «ким, коли, чому і як» створена конкретна робота. Оперування поняттями стилю, композиції, кольору та уміння порівняти дану роботу з іншими як основа оцінки її естетичної значимості. Етапи формування та провідні науковці – історики мистецтва від часів становлення до системного розвитку дисципліни (16 – 18 ст). Д.Вазарі, Й.Вінкельман. Праці Гегеля.

 

Тема 2. Провідні теорії та методи дослідження мистецтвознавства кінця ХІХ – початку ХХІ століття Формальна та естетична концепції історії мистецтва. Знавецтво як напрямок мистецтвознавства 19 століття. Порівняльно-історичний (компаративний) та формально-стилістичний методи в науці доби. Іконографічний метод дослідження в зарубіжній та вітчизняній науці. Національний романтизм як підґрунтя наукової методології в українському мистецтвознавстві доби. Формування віденської школи мистецтвознавства. Праці віденського вченого Алоїзія Ригля. «Проблеми стилю» 1893 року - аналіз розвитку орнаменту за 5000 років. Й.Стржиговський. Книга «Схід чи Рим». Введення Й.Стржиговським українського сакрального будівництва в європейський контекст. Макс Дворжак. «Історія мистецтва як історія духа» - ідея нерозривної єдності форми і змісту твору. Генріх Вельфлін (1864 – 1945). Вивчення творів мистецтв по формальним критеріям. «Ренесанс і бароко» - розгляд названих категорій не як стилів, що змінюють один одного, а як вияв протилежних способів художнього мислення.. «Основні поняття історії мистецтва». Іконологічна концепція історії мистецтва Е.Панофського. Російські історики мистецтв: Н. Кондаков, Д.Айналов. Є.Рєдін.

 

Тема 3. Аматорське мистецтвознавство в Україні. Суспільно-культурне підґрунтя зародження вітчизняного мистецтвознавства. Розвиток образотворчого мистецтва і художньої освіти. Мистецтвознавчі дослідження представників університетської науки в 19 столітті: Харківський, Київський, Новоросійський університети, Київська духовна академія. Всеросійські археологічні з’їзди як фактор становлення досліджень про українське мистецтво. Журнал «Киевская старина» як осередок мистецтвознавчих студій в останній чверті 19 століття. Накопичення фактологічного матеріалу і постановка провідних проблем. Мистецтвознавча спадщина науковців аматорського періоду становлення науки. Праці П.Литвинової і О.Пчілки, М.Сумцова, П.Лашкарьова і П.Лебединцева, С,Кульжинського, В.Горленка як підґрунтя становлення знань про архітектуру, живопис і графіку та народне мистецтво України.

 

Тема 4. Наукове мистецтвознавство початку ХХ століття. Зміни в суспільно-політичному та культурному житті початку 20 століття як чинник бурхливого розвитку українознавства. Знавецтво, культурно-історичний метод, теорія впливів та елементи формально-стилістичного методу в працях університетських вчених. Універсалізм і національний романтизм як провідні наукові позиції. Праці М.Петрова, Г.Павлуцького, К.Широцького, Ф.Шміта. Дослідження української образотворчості в працях співробітників наукових установ та об’єднань: музеїв, губернських комісій, Наукового товариства ім.. Т.Шевченка та Українського наукового товариства. Публікації М.Біляшівського, братів В.і Д.Щербаківських, В.Модзалевського, М.Макаренка. Висвітлення вітчизняної мистецької спадщини на сторінках періодики початку 20 ст. Фахові видання початку століття як фактор обговорення дискусійних наукових питань. Український національний стиль як предмет наукової дискусії і формування концепції еволюції українського мистецтва. Наукова і практично-художня діяльність В.Кричевського. Позиції В.Божерянова, Г.Лукомського, К.Широцького та інших учасників дискусії. Визначення провідних напрямків наукового мистецтвознавства: періодизація художньої спадщини та виявлення основних ознак її своєрідності.

Тема 5.. Мистецтвознавство міжвоєнного періоду в Україні. 1. Відмінні риси художнього життя в Україні в 1920-х роках. Наукові установи (ВУАН), художній інститут та інші осередки мистецтвознавства. Мистецтвознавчі праці О.Новаківського, М.Біляшівського, Д.Щербаківського, С.Таранушенка, Ф.Ернста, Сліпко-Москальціва, С.Гілярова 1920-х. Репресії 1930-х років і занепад дослідницької діяльності українських фахівців. Подальший розвиток образотворчого шевченкознавства і зміни оцінних акцентів у 1930-і роки. Діяльність українських фахівців на еміграції: Д.Антонович, В.Щербаківський та інші. Створення колективного курсу лекцій «Українська культура» та публікації про образотворчу спадщину Шевченка. Утвердження значимості українського мистецтва за межами СРСР.

 

Тема 6. Повоєнне мистецтвознавство 1945-1985 роки. Пожвавлення науково-дослідницької діяльності мистецтвознавців у повоєнні десятиліття. Діяльність наукових фахових осередків – відділу образотворчого мистецтва ІМФЕ ім. М.Рильського та кафедри ТІІМ Київського удожнього інституту. Створення узагальнюючих колективних праць з історії українського мистецтва в 1950-х – 1960-х роках: «Історія Українського мистецтва» в 6-ти томах. Дослідження в галузі архітектури і декоративного мистецтва. Досягнення українського шевченкознавства: комплексні ювілейні видання літературно-образотворчої спадщини Т.Г.Шевченка. Оновлення концепції історії українсьго мистецтва в авторських працях серії «Нарисів з історії українського мистецтва» - Ю.Асеєва, В.Овсійчука, П.Білецького, Д.Степовика, П.Говді, Ю.Бєлічка, Г.Юхимця, С.Афанасьєва. Монографії і дисертаційні дослідження провідних фахівців – Л.Міляєвої, Я.Запаска, П.Жолтовського, Г.Логвина. Мистецтвознавчі студії на сторінках фахової періодики: «Образотворче мистецтво» та «Народна творчість і етнографія».

Тема 7. Сучасна українська наука про мистецтво. Національне науково-мистецьке життя в роки незалежності. Розбудова мистецтвознавчих науково дослідницьких осередків. Фундаментальне, прикладне і художнє мистецтвознавство. Фундаментальні дослідження українських сучасних фахівців в галузі архітектури, скульптури, живопису, графики, декоративного мистецтва та дизайну. Висвітлення актуальних мистецтвознавчих питань на сторінках фахової періодики. Фахові наукові видання вищих навчальних закладів художнього профілю: ХДАДМ, НАОМА, ЛАМ. «Мистецькі обрії» та «Мистецтвознавство України». Нова концепція еволюції вітчизняної художньої спадщини в тритомнику «Українське мистецтво» (2002-2005). Дослідження феномену діяльності М.Бойчука і бойчукістів в публікаціях Л.Соколюк. Дослідження української графіки О.Лагутенко, декоративного мистецтва Т.Кара-Васильєвої та Р.Захарчук-Чугай. Дизанерські студії В.Даниленка. Проблеми стилю в українському мистецтві в праці В.Овсійчука. Внесок у розвиток термінологічного словникарства М.Селівачова. Висвітлення українського мистецтва 20 ст. в публікаціях Г.Скляренко. Художньо-критична діяльність українських мистецтвознавців.

 

  1. СТРУКТУРА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
Найменування змістових модулів і тем Кількість годин
Денна форма заочна форма
всього в тому числі всього в тому числі
Л П с лаб ІЗ СР л п с лаб ІЗ СР
                             
Модуль 1
Змістовий модуль 1. «Формування і розвиток концепції історії українського мистецтва в українському мистецтвознавстві кінця ХІХ – початку ХХІ століття»  
Тема1.Предмет і зав дан дання дисципліни. Ета Етапи еволюції науки про про мистецтво. мін Термінологія.     - - - -     - - - - - -
Тема 2. Провідні теорії та методи дослідження мистецтвознавства кінця ХІХ – початку ХХІ століття     - - - -     - - - - - -
Тема 3. Аматорське мистецтвознавство в Україні     - - - -     - - - - - -
Тема 4. Наукове м и мистецтецтвознавство п початку ХХ століття.         - -     - - - - - -
Тема 5. Мистецтво – з знавство міжвоєнного пс періоду в Україні .     - - - -     - - - - - -
Тема 6. Повоєнне ми мистецтвознавство 1945-1985 роки         - - -     - - - - - -
Тема 7. Сучасна українська наука про мис мистецтво.         - -       - - - - -
Всього годин         - -     - - - - - -
Індивідуальні завдання -   - - - - -   - - - -   -
Всього годин         - -     - - - - - -

*** скорочення:

Л - лекції

П - практичні заняття

С - семінарські заняття

Лаб. - лабораторні заняття

СР - самостійна робота

ІЗ - індивідуальні завдання

Примітка:Кількість підсумкових та змістових модулів визначена згідно специфіки дисципліни.

4.1. Тематичний план лекцій

 

№ лекції Тема заняття і перелік питань лекції Кількість годин  
  Змістовий модуль 1    
  Тема лекції.. Предмет і завдання дисципліни. Етапи еволюції науки про мистецтво. Термінологія. Основні питання: 1. Три складових науки про мистецтво 2. Ідентифікація, аналіз, інтерпретація та систематизація творів образотворчого і декоративного мистецтва та дизайну як предмет науки про мистецтво. 3. Завдання наукового дослідження: «ким, коли, чому і як». 4. Фахова термінологія: тлумачення основних понять.      
  Тема лекції: Провідні теорії та методи дослідження мистецтвознавства ХІХ – початку ХХ століття. Основні питання: 1. Формальна та естетична концепції історії мистецтва. 2. Знавецтво як напрямок мистецтвознавства 19 століття. 3. Порівняльно-історичний (компаративний) та формально-стилістичний методи в науці доби. 4. Іконографічний метод дослідження в зарубіжній та вітчизняній науці. 5. Національний романтизм як підґрунтя наукової методології      
  Тема лекції: Аматорське мистецтвознавство в Україні Основні питання: 1. Суспільно-культурне підґрунтя зародження вітчизняного мистецтвознавства 2. Мистецтвознавчі дослідження представників університетської науки в 19 столітті: 3. Всеросійські археологічні з’їзди як фактор становлення досліджень про українське мистецтво. 4. Журнал «Киевская старина» як осередок мистецтвознавчих студій      
  Тема лекції: Наукове мистецтвознавство початку ХХ століття.. Основні питання: 1. Зміни в суспільно-політичному та культурному житті початку 20 століття 2. Знавецтво, культурно-історичний метод, теорія впливів та елементи формально-стилістичного методу в працях університетських вчених: 3. Дослідження української образотворчості в працях працівників наукових установ та об’єднань: 4. Висвітлення вітчизняної мистецької спадщини на сторінках періодики початку 20 ст. 5. Український національний стиль як предмет наукової дискусії і формування концепції еволюції українського мистецтва      
  Тема лекції: Мистецтвознавство міжвоєнного періоду в Україні. Основні питання: 1. Відмінні риси художнього життя в Україні в 1920-х роках. Наукові установи (ВУАН), художній інститут та інші осередки мистецтвознавства 2. Мистецтвознавчі праці О.Новаківського, М.Біляшівського, Д.Щербаківського, С.Таранушенка, Ф.Ернста, Сліпко-Москальціва 1920-х 3. Репресії 1930-х років і занепад дослідницької діяльності українських фахівців 4. Діяльність українських фахівців на еміграції: Д.Антонович, В.Щербаківський та інші    
  Тема лекції:. Повоєнне мистецтвознавство 1945-1985 роки Основні питання: 1. Пожвавлення науково-дослідницької діяльності мистецтвознавців у повоєнні десятиліття 2. Створення узагальнюючих колективних праць з історії українського мистецтва в 1950-х – 1960-х роках 3. Дослідження в галузі архітектури і декоративного мистецтва. 4. Досягнення українського шевченкознавства: комплексні ювілейні видання літературно-образотворчої спадщини Т.Г.Шевченка 5. Оновлення концепції історії українсьго мистецтва в авторських працяї серії «Нарисів». Монографії і дисертаційні дослідження провідних фахівців.    
  Тема лекції: Сучасна українська наука про мистецтво. Основні питання: 1. Національне науково-мистецьке життя в роки незалежності. Розбудова мистецтвознавчих науково дослідницьких осередків. Фундаментальне, прикладне і художнє мистецтвознавство 2. Фундаментальні дослідження українських сучасних фахівців в галузі архітектури, скульптури, живопису, графики, декоративного мистецтва та дизайну 3. Висвітлення актуальних мистецтвознавчих питань на сторінках фахової періодики 4. Художньо-критична діяльність українських мистецтвознавців.    
  Всього: Згідно змісту і структури навчальної дисципліни та розподілу навчального навантаження – 7 тем змістового модулю    
  Консультації з лекційного матеріалу.Видатні вчені другої половини століття: Ю.Асеєв, П.Білецький, Л.Міляєва, П.Жолтовський, Я.Запаско, Р.Захарчук –Чугай, В.Овсійчук, О.Голубець, та інші дослідники    

5. ТЕМИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

5.1. Денна форма навчання

№ занятия Тема заняття Количество часов
  Семінарські заняття  
  Змістовий модуль 1  
  Семінар1. Українське мистецтвознавство 19-початку 20 ст.  
  Семінар 2. Наука про мистецтво в Україні. 1920-2010.  
  Всього: згідно структури і навантаження 2 семінарських заняття  






Дата добавления: 2015-09-15; просмотров: 500. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!



Шрифт зодчего Шрифт зодчего состоит из прописных (заглавных), строчных букв и цифр...

Картограммы и картодиаграммы Картограммы и картодиаграммы применяются для изображения географической характеристики изучаемых явлений...

Практические расчеты на срез и смятие При изучении темы обратите внимание на основные расчетные предпосылки и условности расчета...

Функция спроса населения на данный товар Функция спроса населения на данный товар: Qd=7-Р. Функция предложения: Qs= -5+2Р,где...

Философские школы эпохи эллинизма (неоплатонизм, эпикуреизм, стоицизм, скептицизм). Эпоха эллинизма со времени походов Александра Македонского, в результате которых была образована гигантская империя от Индии на востоке до Греции и Македонии на западе...

Демографияда "Демографиялық жарылыс" дегеніміз не? Демография (грекше демос — халық) — халықтың құрылымын...

Субъективные признаки контрабанды огнестрельного оружия или его основных частей   Переходя к рассмотрению субъективной стороны контрабанды, остановимся на теоретическом понятии субъективной стороны состава преступления...

Методы прогнозирования национальной экономики, их особенности, классификация В настоящее время по оценке специалистов насчитывается свыше 150 различных методов прогнозирования, но на практике, в качестве основных используется около 20 методов...

Методы анализа финансово-хозяйственной деятельности предприятия   Содержанием анализа финансово-хозяйственной деятельности предприятия является глубокое и всестороннее изучение экономической информации о функционировании анализируемого субъекта хозяйствования с целью принятия оптимальных управленческих...

Образование соседних чисел Фрагмент: Программная задача: показать образование числа 4 и числа 3 друг из друга...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.012 сек.) русская версия | украинская версия