| №
занятия
| Тема заняття
| Количество часов
|
|
| Практичні заняття
|
|
|
| Змістовий модуль 1
|
|
|
| Практичне заняття 1. Критичний огляд однієї з праць Г.Лукомського, Г.Павлуцького, В. чи Д.Щербаківського (на вибір студента в залежності від теми дослідження)
|
|
|
| Практичне заняття 2. Висвітлення історії одного виду мистецтва (на вибір за темою) в 4-6 томах «Історії Українського мистецтва» чи в спеціалізованих монографіях 1960-х – 1980-х років.
|
|
|
| Практичне заняття 3.Порівняльний аналіз оціночних характеристик стосовно обраного виду мистецтвав в певному томі серії «Нарисів з історії українського мистецтва» та ІІІ т. «Українського мистецтва» 2005р.
|
|
|
| Практичне заняття 4. Розгорнутий бібліографічний огляд висвітлення вітчизняного мистецтва за темою дослідження у часописах та наукових збірниках за 10 років.
|
|
|
| Всього: згідно структури і навантаження 10 год. практичних занять
|
|
8. САМОСТІЙНА РОБОТА СТУДЕНТІВ ПО ДИСЦИПЛІНІ
| №
| Найменування модулів і тем
Питання, що виносяться на самостійне опрацювання
|
|
|
| Змістовий модуль 1.
|
|
| 1.
| Тема 1. Історія підходів до вивчення мистецтва в часи Нової стадії. Біографічний метод Д.Вазарі. Основи стилістичного аналізу вивчення пам’яток в працях Й.Вінкельмана. К.Ф.Румор і його принцип систематизації мистецьких творів за національними школами. Естетичні погляди Г.Ф.Гегеля. «Філософія мистецтва» І.Тена – раса, климат, звичаї як чинники формування мистецтва конкретного народу.
|
|
|
| Тема 2. Методики мистецтвознавчих досліджень др.. пол.. 19 – поч..20 ст. Утвердження спеціальних стилістичних закономірностей у формуванні мистецтва в «Проблемі стилю А.Ригля». «Схід чи Захід» Й.Стржиговського – перестановка акцентів в питанні походження християнського мистецтва. Утвердження єдності форми і змісту як основи стилю в працях М.Дворжака. Н.Кондаков як дослідник візантиністки і його іконографічний метод. Порівняльно- історичний (компаративний) метод як провідний метод досліджень 20 століття. Сучасні методики мистецтвознавчих досліджень –системний, системно-структурний тощо
|
|
|
| Тема 3.Трактуванндавньоруського мистецтва якскладової візантійського в працях Н.Кондакова. А.Прахові його діяльність як дослідника давньоруського живопису. Самодостатність давньоруського мистецтва як наукова позиція Є.Рєдина, Д.Айналова. П.Лашкарьов як дослідник давньокиївської архітектури. Досліди Г.Павлуцького, В.Щербаківського, О.Новицького та інших до Археологічних з’їздів. Провідні дописувачі «Киевской старины». Дослідницька діяльність М.Істоміна в галузі іконопису. Праці М.Сумцова, С.Кулжинського, О.Пчілки, П.Литвинової з питань народного мистецтва
|
|
|
| Тема 4.Науково-дослідницька і музеєзнавча діяльністьМ.Петрова. Праці з питань української орнаментики та архітектури Г.Павлуцького. Утвердження національної своєрідності всіх видів української образотворчості в працях К.Широцького. Ф.Шмідт та Є.Кузьмін. Як мистецтвознавці-дослідники української образотворчості. Збиральницька, науково-пошукова діяльність М.Біляшівського, Д.та В.Щербаківських, В.Модзалевського. Практично-художня та теоретична діяльність В.Кричевського як дослідника українського стилю.
|
|
|
| Тема 5.Мистецьке життя в країні в 1920-і роки.В галузі теорії, історії та художньої практики викладачів художнього інституту, співробітників кабінету мистецтв ВУАН та інших осередків. Праці М.Біляшивського, Ф.Ернста, М.макаренка в галузі українського портрету, барокової книги тощо. Шевченкознавчі дослідження 1930-х років – О.Новицький. Висвітлення мистецтвознавчих проблем в «Українській культурі» під ред.. Д.Антоновича. Шевченко-маляр Д.Антоновича – зіставлення літературної та візуальної творчості
|
|
|
| Тема 6.Розбудова діяльності підрозділу образотворчого мистецтва ІМФЕ АН УРСР та кафедри теорії і історії мистецтва КДХІ. Узагальнення результатів наукових досліджень в галузі мистецтвознавства попереднії років у колективних та авторських працях. Трактування етапів еволюції вітчизняної образотворчості в 6-томнику «Історії українського мистецтва». Узагальнюючі історії видів мистецтва – архітектури, декоративного мистецтва тощо. Наукові праці видатних науковців доби - Я.затенацького, Я.Запаска, П.Жолтовського. Дослідницька діяльність викладачів кафетри ТІМ КДХІ – Л.Владича, Л.Міляєвої, Ю.Асеєва, П.Білецького.
|
|
|
| Тема 7.Переосмислення вітчизняної образотворчості в науці років незалежності. Монографії, дисертації та публікації в періодиці по темі дослідження. Збір матеріалів для виконання практичних завдань.
|
|
|
| Всього згідно плану 26 годин у змістовому модулі.
|
|
Примітка. *) Враховуючи специфіку «Історії мистецтвознавства України» як однієї з нечисленних дисциплін фахового блоку, що поєднує теорію та практику і обсяг необхідного для самостійного освоєння курсу матеріалу, самостійна робота студентів містить вивчення визначеної навчальною програмою частини питань кожної з тем. Загальні теоретичні положення лекційного матеріалу студенти самостійно доповнюють вивченням конкретних прикладів і художніх явищ. Передусім передбачається самостійна підготовка до практичних занять та модульного контролю, написання навчальних рефератів тощо.
9. Зміст індивідуальної роботи студентів по дисципліні*)
*) Враховуючи обмежений загальний обсяг годин, відведених на освоєння дисципліни, не видається доцільним розмежування самостійної та індивідуальної роботи студентів. Пропоновані нижче теми передбачають виконання як наукових рефератів так і науково-дослідницьких завдань. Зокрема, виконання переважної кількості завдань має на меті поєднання вербальної частини та ілюстративного матеріалу, схем тощо.
9.1-2. Теми для самостійної реферативної роботи та перелік творчих (науково-дослідницьких) завдань
Реферати є основним видом науково-творчих завдань з історії мистецтва, історії художніх стилів, історії дизайну та інших теоретичних дисциплін фахового блоку. Незалежно від характеру і теми реферату, суть роботи над ним полягає в тому, щоб різнобічно вивчити те чи інше мистецьке явище, проаналізувати його висвітлення у фаховій літературі. Зробити висновки про його художнє значення. Критерії якості реферату складаються з таких показників як: цілісність (змістово-тематична, стильова, мовна), логічність, структурна упорядкованість, завершеність. В центрі уваги – візуальні «тексти», тобто художні твори або їх репродукції. Аналітично-синтетична обробка і узагальнення фактологічного матеріалу проводиться на основі культурно-історичного методу та порівняльного аналізу.
Теми рефератів та навчально-творчих завдань:
1. Мистецтвознавча та художньо-практична діяльність Дж.Вазарі.
2. Й.Вінкельман як дослідник і пропагандист класичної античної спадщини.
3. Дослідницька діяльність Н.Кондакова в галузі медієвістики на базі іконографії..
4. Знавецтво і теорія впливів в європейському мистецтвознавстві ХІХ – початку ХХстоліття.
5. Г.Павлуцький як дослідник-універсаліст і представник теорії впливів в українському мистецтвознавстві початку ХХ століття.
6. Національно-романтичні підходи до вивчення вітчизняного мистецтва в працях
7. В. та Д.Щербаківських
8. Праці Ф.Шміта в галузі теорії, історії, соціології та психології мистецтва.
9. М.Дворжак та Й.Стржиговський як провідники поглядів віденської школи мистецтвознавства.
10. Формально-стилістичний метод в дослідницьких працях Г.Вельфліна
11. Стилістичний аналіз творів мистецтва в праці Г.Вельфліна «Ренесанс і бароко».
12. Й.Стржиховський та його концепція витоків християнського мистецтва
13. П.Жолтовський як дослідник художнього життя барокової України.
14. П.Білецький - видатний український дослідник вітчизняної образотворчості
15. Дослідницько-реставраторська діяльність Ю.Асеєва
16. Науково-дослідницька діяльність Д.Степовика в сфері української ікони та барокової графіки
17. Дослідження в галузі національного декоративно-ужиткового мистецтва років незалежності
18. Праці В.Рубан в галузі українського портрету 19 – початку 20 століть
19. Публікації з питань (згідно теми магістерського дослідження) на сторінках часопису «Образотворче мистецтво»)
20. Висвітлення творчості художника (персоналія за вибором студента) в публікаціях науковців.
Навчально-творче завдання:Підготувати критичну статтю про творчість митця Криворіжжя, визнаного у галузі образотворчості, обраній темою теоретичного магістерського дослідження: майстра живопису, графіки, вишивки, декору текстилю, кераміки, монументально-декоративного живопису тощо. Опиратись на загальні методичні рекомендації з даного виду мистецтвознавчої діяльності.
