Практичного заняття № _4__
По дисципліні: Історія мистецтвознавства України Тема заняття: Розгорнутий бібліографічний огляд висвітлення вітчизняного мистецтва за темою дослідження у часописах та наукових збірниках за 10 років. Мета заняття: Формування цілісного уявлення про висвітлення проблеми магістерського дослідження у вітчизняній спеціалізованій періодиці за останнє десятиліття. Скласти параграф історіографічний розділу дослідження, що стосується наукових публікацій у періодиці. На основі попередньо зібраного матеріалу систематизувати статті за хронологічним принципом. Визначити історичні соціокультурні межі публікацій, вибір оптимальних мистецтвознавчих методів дослідження. Дати оцінку візуального ряду пам’яток, що підлягають вивченню. Література: 2., 3, 7, 8, 10, 13. – з переліку бібліографії програми
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ по виконанню практичних завдань з історії мистецтвознавства України.
Зазначені в програмі дисципліни «Ісорія мистецтвознавства України» уміння і навички повинні набуватись в процесі безпосереднього вивчення публікацій з питань мистецтва. Зважаючи на завдання підготовки фахівців для сучасної національної культури та освіти, вважаємо необхідним практичний курс вивчення української та зарубіжної мистецтвознавчої спадщини, що трактується як доповнення до історії мистецтва і служитиме базою для проведення самостійних досліджень.
Загальні рекомендації по проведенню аналітичних оглядів публікацій з історії мистецтва .
Предметом історії мистецтва виступають проблеми ідентифікації творів, їх категоризація, інтерпретація та опис а також фаховий мистецтвознавчий аналіз. Пам’ятки образотворчого мистецтва належать до групи зорових мистецтв, отже завжди є об’єктом, який сприймається зором. Однак інформацію про них ми отримуємо при читанні, а наше ставлення і ті ідеї, що виникають під час огляду, висловлюємо як усно так і письмово. Це породжує взаємодію між безпосереднім сприйняттям та вербальним аналізом. Завдяки мистецтвознавчим роботам формуються або ж змінюються оціночні позиції глядача. Уміння оцінити твір мистецтва з точки зору естетичної значимості передбачає оперування поняттями стилю, композиції, кольору, а порівняння даної роботи з іншими робить цей процес більш вичерпним. Отже, знавець мистецтва – це фахівець саме у сфері образотворчого мистецтва і дизайну. Знавець має тонкий художній смак, який уявляє собою комбінацію здатності винести точне судження про естетичну цінність мистецького твору і розуміння того, що є соціально прийнятним. Історія мистецтва, праці фахівців впливають на ставлення до мистецького твору. Уявлення про мистецький процес та його еволюцію залежать від відповідної організації матеріалу – за тематичним чи хронологічним принципом. Історія конкретної роботи несе у собі відповіді на питання «ким, кому, коли і як» вона створена. Результати мистецтвознавчих досліджень, написаних з різних точок зору значно відрізняються через різні акценти в подачі інформації: на біографію митця, певний твір чи історичну подію. Зосередження виключно на дослідженні стилю, наприклад, призводить до ігнорування інших аспектів: теми твору, його призначення тощо. Разом з тим, стиль відігравав значну, іноді – визначальну роль у створенні наукового апарату історії мистецтв. В процесі практичного освоєння досягнень української науки про мистецтво студенти виконують низку завдань, які дають можливість продемонструвати його рівень підготовки в якості науковця, що поєднує компетенції художника, науковця-мистецтвознавця та педагога. Зокрема – уміння магістранта працювати з фаховою літературою, виявляти і оцінювати її якості. Аналітичний огляд - обов’язкова складова наукових досліджень студентів – курсових робіт, дипломів та магістерських досліджень. Його провідна мета – визначення меж вивчення в обраній сфері мистецтва. В основі аналітичного огляду – компілятивне висвітлення наукових поглядів у галузі дослідження, виявлення і зіставлення наявної інформації. Пошук і первісне знайомство з літературою проводяться протягом всього терміну виконання магістерської роботи. Значну роль в аналітичному огляді відіграє його структура, принцип організації зібраного матеріалу. В залежності від кількості і якості зібраних джерел доцільно використовувати найбільш прийнятний варіант: виклад за хронологічним принципом, коли описуються етапи дослідження проблеми вітчизняними і зарубіжними авторами. Не м менш продуктивним і огляд літератури за типом публікацій: дисертаційні дослідження, монографії, статті в науковій періодиці, вступні статті та анотації до альбомів творів, навчально-методична література (для педагогічного розділу магістерської) тощо. В будь-якому випадку, головна мета огляду - саме аналіз даних, отриманих іншими авторами по предмету теми магістерського дослідження. В процесі огляду слід особливу увагу звертати на базові в обраній галузі дослідження монографії. При аналізі монографії охарактеризувати багатоаспектність висвітлення проблеми, складність композиційної структури. В огляді доцільно підкреслити постановку завдання монографії і вичерпність його розкриття. Окремо відмічаються послідовність розгортання і сприйняття тексту, ясність викладу тощо. В мистецтвознавчих монографіях слід виявити і спів розмірність тексту і візуального ряду праці. Значної уваги в аналітичних оглядах фахової літератури заслуговують наукові реферати взагалі і автореферати дисертацій – з огляду на їх порівняну доступність для широкого читацького загалу. В характеристиці авторефератів слід відмітити в чому автор дисертації вбачає новизну отриманих результатів та оцінити загальні висновки дослідження. Не менш важливими для аналітичного аналізу фахової літератури з обраної теми є наукові статті. Незалежно від конкретної теми і мети практичного заняття – аналіз публікацій одного фахівця, порівняльний аналіз висвітлення обраного питання в базових академічних виданнях чи ретроспективний огляд літератури в періодиці, необхідно дотримуватись основних параметрів викладу матеріалу. 1. Вичерпна бібліографічна інформація інформація про аналізоване видання 2. Формулювання проблеми, котрій дана публікація присвячена 3. Найбільш важливі аспекти, розкриті автором аналізованої роботи 4. Як співвідносяться результати дослідження з науковими поглядами інших провідних фахівців галузі. При виконанні аналітичного огляду фахових публікацій необхідно дотримуватись наукової і водночас ясної і конкретної форми викладу м матеріалу. Для виконання практичних завдань з дисципліни – як і написання відповідного параграфа магістерської роботи – доцільно використовувати певні відпрацьовані наукові терміни, вислови, словосполучення і фрази: · В своїй роботі автор подає детальний аналіз (грамотно аналізує… · (ПІБ) на конкретних прикладах демонструє… · Автор звертає увагу на те, що… · В роботі аргументовано обґрунтовується авторська точка зору… · В якості основних моментів аргументації автор використовує… · Достатньо детально в роботі викладені (описані, представлені)…. · Особлива увага в монографії (статті) зосереджена… · Особливий інтерес містить висновок автора щодо… · Як теоретик і історик мистецтва (ПІБ) вів боротьбу за (проти)… · Якщо порівняти позиції…. · (ПІБ) продовжив традицію вітчизняної наукової думки… · Засобами створення…автор вважає…. Звідси випливає…. · Якщо врахувати час написання цих рядків, не можна не віддати належне здатності (ПІБ)..сміливо (логічно, послідовно) відстоювати… · Крок за кроком прослідковується процес… · Факт і його тлумачення (оцінка) – основа, на якій ґрунтується…. ·
Методичні рекомендації складені Удріс Іриною Миколаївною
Затверджені на засіданні кафедри образотворчого мистецтва Протокол № ______ від ____ _________ 20____ г. Завідувач кафедри _________________ МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ І СПОРТУ УКРАЇНИ КРИВОРІЗЬКИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ ІНСТИТУТ ДВНЗ «КРИВОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»
|
