Комплексные числа для чайников
полягає у тому, щоб оцінити знання та вміння учасників:
- будувати математичні моделі реальних об'єктів, процесів i явищ та досліджувати ці моделі засобами математики;
- виконувати математичні розрахунки (виконувати дії з числами, поданими в різних формах, дії з відсотками, складати та розв'язувати задачі на наближені обчислення, пропорції тощо);
- виконувати перетворення числових та буквених виразів (розуміти змicтове значення кожного елемента виразу, спрощувати та обчислювати вирази, знаходити допустимі значення змінних, знаходити числові значення виразів при заданих значеннях змінних тощо);
- будувати й аналізувати графіки функціональних залежностей, рівнянь та нерівностей, досліджувати їхні властивості;
- використовувати властивості похідної та інтеграла до розв’язування задач;
- досліджувати та розв'язувати рівняння, нepiвності та їхні системи;
- розв'язувати текстові задачі;
- знаходити на рисунках геометричні фігури та встановлювати їхні властивості;
- знаходити кiлькicнi характеристики геометричних фiгур (довжини, величини кyтiв, площі, об'єми);
- розв'язувати найпростiшi комбiнаторнi задачі та обчислювати ймовiрностi випадкових подій;
- аналізувати iнформацiю, що подана в графiчнiй, табличній, текстовій та інших формах.
Назва розділу, теми
| Учень повинен знати
| Предметні вміння та способи навчальної дiяльностi
| | АЛГЕБРА І ПОЧАТКИ АНАЛIЗУ
| | | Розділ:ЧИСЛА І ВИРАЗИ
| | Дійсні числа (натуральні, цілі, рацiональнi та iррацiональні), порівняння чисел та дії з ними. Числові множини та співвідношення між ними
| - властивості дій з дійсними числами;
- правила порівняння дійсних чисел;
- ознаки подiльностi чисел на 2, 3, 5, 9, 10;
- правила знаходження найбільшого спільного дільника та найменшого спільного кратного чисел;
- правила округлення цілих чисел і десяткових дробів;
- означення кореня n -го степеня та арифметичного кореня n -го степеня;
- властивості кopeнів;
- означення степеня з натуральним, цілим та раціональним показниками, їхні властивості;
- числові проміжки;
- модуль дійсного числа та його властивості
| - розрізняти види чисел та числових проміжків;
- порівнювати дійсні числа;
- виконувати дії з дійсними числами;
- використовувати ознаки подільності;
- знаходити найбільший спільний дільник та найменше спільне кратне кількох чисел;
- знаходити неповну частку та остачу від ділення одного натурального числа на інше;
- перетворювати звичайний дріб у десятковий та нескінченний періодичний десятковий дріб – у звичайний;
- округлювати цілі числа і десяткові дроби;
- використовувати властивості модуля до розв’язання задач
| Відношення та пропорції. Відсотки. Основні задачі на відсотки. Текстові задачі
| - відношення, пропорції;
- основну властивість пропорції;
- означення відсотка;
- правила виконання відсоткових розрахунків
| - знаходити відношення чисел у вигляді відсотка, відсоток від числа, число за значенням його відcoткa;
- розв'язувати задачі на вiдсотковi розрахунки та пропорції;
- розв'язувати текстові задачі арифметичним способом
| Рацiональнi, iррацiональнi, степеневі, показникові, логарифмiчнi, тригонометричні вирази та їхні перетворення
| - означення області допустимих значень змінних виразу зі змінними;
- означення тотожно рівних виразів, тотожного перетворення виразу, тотожності;
- означення одночлена та многочлена;
- правила додавання, вiднiмання і множення одночленів та многочленів;
- формули скороченого множення;
- розклад многочлена на множники;
- означення алгебраїчного дробу;
- правила виконання дій з алгебраїчними дробами;
- означення та властивості логарифма, десяткового та натурального логарифмів;
- основну логарифмічну тотожність;
- означення синуса, косинуса, тангенса, котангенса числового аргументу;
- основну тригонометричну тотожність та наслідки з неї;
- формули зведення;
- формули додавання та наслідки з них
| - виконувати тотожні перетворення раціональних, iррацiональних, степеневих, показникових, логарифмiчних, тригонометричних виразів та знаходити їхнє числове значення при заданих значеннях змінних;
- доводити тотожності
|
| Розділ: РIВНЯННЯ, НEPIВHOCТI ТА
ЇХНІ СИСТЕМИ
|
| Лiнiйнi, квaдpaтні, рацiональнi, iррацiональнi, показникові, логарифмiчнi, тригонометричні рівняння, неpiвності та їxні системи. 3астосування рівнянь, нерівностей та їхніх систем до розв'язування текстових задач
| - рівняння з однією змінною, означення кореня (розв'язку) рівняння з однією змінною;
- нepiвність з однією змінною, означення розв'язку нepiвнocтi з однією змінною;
- означення розв'язку системи рівнянь, основні методи розв’язування систем;
- рівносильні рівняння, нерівності та їхні системи;
- методи розв'язування раціональних, ірраціональних, показникових, логарифмiчних, тригонометричних рівнянь і нерівностей
| - розв'язувати рівняння i нepiвнocтi першого та другого степенів, а також рівняння i нepiвнocтi, що зводяться до них;
- розв'язувати системи рівнянь i нерівностей першого та другого степенів, а також ті, що зводяться до них;
- розв'язувати рівняння і нepiвнocтi, що містять степеневі, показникові, логарифмiчнi та тригонометричні вирази;
- розв'язувати iррацiональнi рівняння і нерівності, а також їхні системи;
- застосовувати загальні методи та прийоми (розкладання на множники, заміна змінної, застосування властивостей функцій) у процесі розв'язування рівнянь, нерівностей та їхні систем;
- користуватися графічним методом розв'язування і дослідження рівнянь, нерівностей та систем;
- застосовувати рівняння, нepiвнocтi та системи до розв'язування текстових задач;
- розв'язувати рівняння і нepiвнocтi, що містять змінну під знаком модуля;
- розв'язувати рівняння, нepiвнocтi та системи з параметрами
|
| Розділ:ФУНКЦIЇ
|
| Числові послiдовностi
| - означення арифметичної та геометричної прогресій;
- формули n -го члена арифметичної та геометричної прогресій;
- формули суми n перших членів арифметичної та геометричної прогресій;
- формулу суми нескінченної геометричної прогресії зі знаменником | q | < 1
| - розв'язувати задачі на арифметичну та геометричну прогресії
| Функціональна залежність. Лiнiйнi, квадратичні, степеневі, показникові, логарифмiчнi та триroнометричнi функції, їхні основні властивості
| - означення функції, області визначення, області значень функції, графік функції;
- способи задання функцій, основні властивості та графіки функцій, указаних у назві теми;
- означення функції, оберненої до заданої
| - знаходити область визначення, область значень функції;
- досліджувати на парність (непарність), перiодичнiсть функцію;
- будувати графіки елементарних функцій, указаних у назві теми;
- встановлювати властивості числових функцій, заданих формулою або графіком;
- використовувати перетворення графiкiв функцій
| Похідна функції, її геометричний та фізичний змicт. Похідні елементарних функцій. Правила диференціювання
| - означення похідної функції в точці;
- фізичний та геометричний зміст похідної;
- рівняння дотичної до графіка функції в точці;
- таблицю похідних елементарних функцій;
- правила знаходження похідної суми, добутку, частки двох функцій;
- правила знаходження похідної складеної функції
| - знаходити похідні елементарних функцій;
- знаходити числове значення похідної функції в точці для заданого значення аргументу;
- знаходити похідну суми, добутку і частки двох функцій;
- знаходити похідну складеної функції;
- знаходити кутовий коефіцієнт і кут нахилу дотичної до графіка функції в точці;
- розв'язувати задачі з використанням геометричного та фізичного змісту похідної
| Дослідження функції за допомогою похідної. Побудова графiкiв функцій
| - достатню умову зростання (спадання) функції на проміжку;
- екстремуми функції;
- означення найбільшого і найменшоro значень функції
| - знаходити проміжки монотонності функції;
- знаходити екстремуми функції за допомогою похідної, найбільше та найменше значення функції;
- досліджувати функції за допомогою похідної та будувати їх графіки;
- розв'язувати прикладні задачі на знаходження найбільших i найменших значень
| Первісна та визначений інтеграл. Застосування визначеного інтеграла до обчислення площ плоских фігур
| - означення первicної функції, визначеного інтеграла, криволінійної трапеції;
- таблицю первісних функцій;
- правила знаходження первісних;
- формулу Ньютона - Лейбнiца
| - знаходити первісну, використовуючи її основні властивості;
- застосовувати формулу Ньютона-Лейбніца для обчислення визначеного інтеграла;
- обчислювати площу плоских фігур за допомогою інтеграла;
- розв'язувати нескладні задачі, що зводяться до знаходження інтеграла
|
| Розділ:ЕЛЕМЕНТИ КОМБІНАТОРИКИ, ПОЧАТКИ ТЕОРІЇ ЙМОВIРНОСТЕЙ ТА ЕЛЕМЕНТИ СТАТИСТИКИ
|
| Перестановки, комбінації, розміщення (без повторень). Комбінаторні правила суми та добутку. Ймовірність випадкової події. Вибіркові характеристики
| - означення перестановки, комбінації, розміщень (без повторень);
- комбінаторні правила суми та добутку;
- класичне означення ймовiрностi події, найпростіші випадки підрахунку ймовірностей подій;
- означення вибіркових характеристик рядів даних (розмаху вибірки, моди, медіани, середнього значення);
- графiчну, табличну, текстову та інші форми подання статистичної інформації
| - розв'язувати нескладні задачі комбінаторного характеру;
- обчислювати ймовiрностi випадкових подій;
- обчислювати та аналізувати вибіркові характеристики рядів даних (розмах вибірки, моду, медіану, середнє значення)
|
| ГЕОМЕТРIЯ
|
|
| Розділ:ПЛАНIМЕТРIЯ
|
| Найпростіші геометричні фігури на площині та їхні властивості
| - поняття точки та прямої, променя, відрізка, ламаної, кута;
- аксіоми планiметрiї;
- суміжні та вертикальні кути, бісектрису кута;
- властивості суміжних та вертикальних кутів;
- властивість бісектриси кута;
- паралельні та перпендикулярні прямі;
- перпендикуляр і похилу, серединний перпендикуляр, відстань від точки до прямої;
- ознаки паралельності прямих;
- теорему Фалеса, узагальнену теорему Фалеса
| - застосовувати означення, ознаки та властивості найпростіших геометричних фігур до розв'язування планіметричних задач та задач практичного зміcтy
| Коло та круг
| - коло, круг та їхні елементи;
- центральні, вписані кути та їхні властивості;
- властивості двох хорд, що перетинаються;
- дотичну до кола та її властивості
| - застосовувати набуті знання до розв'язування планіметричних задач та задач практичного зміcтy
| Трикутники
| - види трикутників та їхні основні властивості;
- ознаки рівності трикутників;
- медіану, бісектрису, висоту трикутника та їхні властивості;
- теорему про суму кутів трикутника;
- нерівність трикутника;
- середню лінію трикутника та її властивості;
- коло, описане навколо трикутника, і коло, вписане в трикутник;
- теорему Піфагора, пропорційні відрізки прямокутного трикутника;
- співвідношення між сторонами і кутами прямокутного трикутника;
- теорему синусів;
- теорему косинусів
| - класифікувати трикутники за сторонами та кутами;
- розв'язувати трикутники;
- застосовувати означення та властивості різних видів трикутників до розв'язування планіметричних задач та задач практичного зміcтy;
- знаходити радіуси кола, описаного навколо трикутника, і кола, вписаного в трикутник
| Чотирикутники
| - чотирикутник та його елементи;
- паралелограм та його властивості;
- ознаки паралелограма;
- прямокутник, ромб, квадрат, трапецію та їхні властивості;
- середню лінію трапеції та її властивості;
- вписані в коло та описані навколо кола чотирикутники
| - застосовувати означення, ознаки та властивості різних видів чотирикутників до розв'язування планіметричних задач і задач практичного зміcтy
| Многокутники
| - многокутник та його елементи, опуклий многокутник;
- периметр многокутника;
- суму кутів опуклого многокутника;
- правильний многокутник та його властивості;
- вписані в коло та описані навколо кола многокутники
| - застосовувати означення та властивості многокутників до розв'язування планіметричних задач і задач практичного зміcтy
| Геометричні величини та їх вимірювання
| - довжину відрізка, кола та його дуги;
- величину кута, вимірювання кутів;
- формули для обчислення площі трикутника, паралелограма, ромба, квадрата, трапеції, правильного многокутника, круга, кругового сектора, сегмента
| - знаходити довжини вiдрiзкiв, гpaдycнi та радіанні міри кyтiв, площі геометричних фiгур;
- обчислювати довжину кола та його дуг, площу круга, кругового сектора та сегмента;
- використовувати формули площ геометричних фігур до розв'язування планіметричних задач і задач практичного зміcтy
| Координати та вектори на площині
| - прямокутну систему координат на площині, координати точки;
- формулу для обчислення вiдстанi між двома точками та формулу для обчислення координат середини відрізка;
- рівняння прямої та кола;
- поняття вектора, довжину вектора, колiнеарнi вектори, рiвні вектори, координати вектора;
- додавання, віднімання векторів, множення вектора на число;
- розклад вектора за двома неколінеарними векторами;
- скалярний добуток векторів та його властивості;
- формулу для знаходження кута між векторами, що задані координатами;
- умови колінеарності та перпендикулярності векторів, що задані координатами
| - знаходити координати середини відрізка та відстань між двома точками;
- складати рівняння прямої та рівняння кола;
- виконувати дії з векторами;
- знаходити скалярний добуток векторів;
- застосовувати координати й вектори до розв'язування планіметричних задач і задач практичного зміcтy
| Геометричні перетворення
| - основні види та зміст геометричних перетворень на площині (рух, симетрію відносно точки та відносно прямої, поворот, паралельне перенесення, перетворення подібності, гомотетію);
- ознаки подібності трикутників;
- відношення площ подібних фігур
| - використовувати властивості основних видів геометричних перетворень, ознаки подібності трикутників до розв'язування планіметричних задач і задач практичного зміcтy
|
| Розділ: СТЕРЕОМЕТРIЯ
|
| Прямі та площини у просторі
| - аксіоми та теореми cтepeoмeтpiї;
- взаємне розміщення прямих у просторі, прямої та площини у просторі, площин у просторі;
- ознаки паралельності прямих, прямої та площини, площин;
- паралельне проектування;
- ознаки перпендикулярності прямої та площини, двох площин;
- проекцію похилої на площину, ортогональну проекцію;
- пряму та обернену теореми про три перпендикуляри;
- відстань від точки до площини, від точки до прямої, від прямої до паралельної їй площини, між паралельними прямими, між паралельними площинами, між мимобіжними прямими;
- ознаку мимобіжності прямих;
- кут між прямими, прямою та площиною, площинами
| - застосовувати означення, ознаки та властивості паралельних і перпендикулярних прямих і площин до розв'язування стереометричних задач та задач практичного змісту;
- знаходити зазначені відстані та величини кутів у просторі
| Многогранники, тіла й поверхні обертання
| - двогранний кут, лінійний кут двогранного кута;
- многогранники та їхні елементи, основні види многогранників: призму, паралелепіпед, піраміду, зрізану піраміду;
- тіла й поверхні обертання та їхні елементи, основні види тіл і поверхонь обертання: циліндр, конус, зрізаний конус, кулю, сферу;
- перерізи многогранників та тіл обертання площиною;
- комбінації геометричних тіл;
- формули для обчислення площ поверхонь, об’ємів многогранників i тіл обертання
| - розв'язувати задачі на обчислення площ поверхонь та об’ємів геометричних тіл;
- встановлювати за розгорткою поверхні вид геометричного тіла;
- застосовувати означення та властивості основних видів многогранників, тіл і поверхонь обертання до розв'язування стереометричних задач і задач практичного змісту
| Координати та вектори у просторі
| - прямокутну систему координат у просторі, координати точки;
- формулу для обчислення вiдстанi між двома точками та формулу для обчислення координат середини відрізка;
- поняття вектора, довжину вектора, колiнеарнi вектори, рiвні вектори, координати вектора;
- додавання, віднімання векторів, множення вектора на число;
- скалярний добуток векторів та його властивості;
- формулу для знаходження кута між векторами, що задані координатами;
- умови колінеарності та перпендикулярності векторів, що задані координатами
| - знаходити координати середини відрізка та відстань між двома точками;
- виконувати дії з векторами;
- знаходити скалярний добуток векторів;
- застосовувати координати та вектори до розв'язування стереометричних задач і задач практичного зміcтy
| Голова робочої групи: Безущак О.О.
Члени робочої групи: Бурда М.І.
Вишенська І.Я.
Захарійченко Ю.О.
Кудренко Б.В.
Кушнір Ю.А.
Паньков А.В.
Репета В.К.
Циган М.З.
Яценко С.Є.
Комплексные числа для чайников
Мы познакомимся с понятием комплексного числа, рассмотрим алгебраическую, тригонометрическую и показательную форму комплексного числа. А также научимся выполнять действия с комплексными числами: сложение, вычитание, умножение, деление, возведение в степень и извлечение корня. Не беспокойтесь, я вас напугал, я вас и рассмешу. Для освоения комплексных чисел достаточно уметь выполнять основные алгебраические действия с «обычными» числами, и немного знать тригонометрию.
План
1) Понятие комплексного числа. 2) Алгебраическая форма комплексного числа. Сложение, вычитание, умножение и деление комплексных чисел. 3) Тригонометрическая и показательная форма комплексного числа. 4) Возведение комплексных чисел в степень. 5) Извлечение корней из комплексных чисел. Квадратное уравнение с комплексными корнями.
Сначала вспомним «обычные» школьные числа. В математике они называются множеством действительных чисел и обозначаются буквой (в литературе, рукописях заглавную букву «эр» пишут жирной либо утолщённой). Все действительные числа изображаются на числовой прямой:
Компания действительных чисел очень пёстрая – здесь и целые числа, и дроби, и иррациональные числа. При этом каждой точке числовой обязательно соответствует некоторое действительное число.
Понятие комплексного числа
Прежде чем, мы перейдем к рассмотрению комплексных чисел, дам важный совет: не пытайтесь представить комплексное число «в жизни» – это всё равно, что пытаться представить четвертое измерение в нашем трехмерном пространстве. Если хотите, комплексное число – это двумерное число.
Комплексным числом называется число вида , где и – действительные числа, – так называемая мнимая единица. Число называется действительной частью () комплексного числа , число называется мнимой частью () комплексного числа .
– это ЕДИНОЕ ЧИСЛО, а не сложение. Действительную и мнимую части комплексного числа, в принципе, можно переставить местами: или переставить мнимую единицу: – от этого комплексное число не изменится. Но стандартно комплексное число принято записывать именно в таком порядке:
Чтобы всё было понятнее, сразу приведем геометрическую интерпретацию. Комплексные числа изображаются на комплексной плоскости: Как упоминалось выше, буквой принято обозначать множество действительных чисел. Множество же комплексных чисел принято обозначать «жирной» или утолщенной буквой . Поэтому на чертеже следует поставить букву , обозначая тот факт, что у нас комплексная плоскость.
Комплексная плоскость состоит из двух осей: – действительная ось, – мнимая ось
Правила оформления чертежа практически такие же, как и для чертежа в декартовой системе. По осям нужно задать размерность, отмечаем: ноль; единицу по действительной оси; мнимую единицу по мнимой оси.
Построим на комплексной плоскости следующие комплексные числа (см. стр 3):
, , , , , , ,
По какому принципу отмечены числа на комплексной плоскости, думаю, очевидно – комплексные числа отмечают точно так же, как мы отмечали точки еще в 5-6 классе на уроках геометрии.
Рассмотрим следующие комплексные числа: , , . Вы скажете, да это же обыкновенные действительные числа! И будете почти правы. Действительные числа – это частный случай комплексных чисел. Действительная ось обозначает в точности множество действительных чисел , то есть на оси сидят все наши «обычные» числа. Более строго утверждение можно сформулировать так: Множество действительных чисел является подмножеством множества комплексных чисел .
Числа , , – это комплексные числа с нулевой мнимой частью. Числа , , – это, наоборот, чисто мнимые числа, т.е. числа с нулевой действительной частью. Они располагаются строго на мнимой оси .
В числах , , , и действительная и мнимая части не равны нулю. Такие числа тоже обозначаются точками на комплексной плоскости, при этом, к ним принято проводить радиус-векторы из начала координат (обозначены красным цветом на чертеже). Радиус-векторы к числам, которые располагаются на осях, обычно не чертят, потому-что они сливаются с осями.
Кардиналистский и ординалистский подходы Кардиналистский (количественный подход) к анализу полезности основан на представлении о возможности измерения различных благ в условных единицах полезности...
|
Обзор компонентов Multisim Компоненты – это основа любой схемы, это все элементы, из которых она состоит. Multisim оперирует с двумя категориями...
|
Композиция из абстрактных геометрических фигур Данная композиция состоит из линий, штриховки, абстрактных геометрических форм...
|
Важнейшие способы обработки и анализа рядов динамики Не во всех случаях эмпирические данные рядов динамики позволяют определить тенденцию изменения явления во времени...
|
Травматическая окклюзия и ее клинические признаки При пародонтите и парадонтозе резистентность тканей пародонта падает...
Подкожное введение сывороток по методу Безредки. С целью предупреждения развития анафилактического шока и других аллергических реакций при введении иммунных сывороток используют метод Безредки для определения реакции больного на введение сыворотки...
Принципы и методы управления в таможенных органах Под принципами управления понимаются идеи, правила, основные положения и нормы поведения, которыми руководствуются общие, частные и организационно-технологические принципы...
|
Деятельность сестер милосердия общин Красного Креста ярко проявилась в период Тритоны – интервалы, в которых содержится три тона. К тритонам относятся увеличенная кварта (ув.4) и уменьшенная квинта (ум.5). Их можно построить на ступенях натурального и гармонического мажора и минора.
 ...
Понятие о синдроме нарушения бронхиальной проходимости и его клинические проявления Синдром нарушения бронхиальной проходимости (бронхообструктивный синдром) – это патологическое состояние...
Опухоли яичников в детском и подростковом возрасте Опухоли яичников занимают первое место в структуре опухолей половой системы у девочек и встречаются в возрасте 10 – 16 лет и в период полового созревания...
|
|