Загальна характеристика поняття як форми мислення.

Поняття – форма мислення, у якій відображені істотні ознаки предметів та явищ, узяті в єдності.

Для утворення поняття необхідно виділити істотні ознаки предмета. Це досягається за допомогою логічних прийомів: порівняння, аналізу, синтезу, абстрагування і узагальнення.

Щоб скласти поняття про предмет, треба перш за все порівняти даний предмет з іншими предметами, знайти ознаки, які роблять його схожими з одними та відрізняють від інших предметів. Наприклад, ручка буде мати істотну загальну ознаку з олівцем (предмети для письма), але не з блокнотом.

Таким чином, логічний прийом, що встановлює схожість або відмінність предметів дійсності, називається порівнянням. Порівнюючи ряд предметів, ми встановлюємо наявність у них певних спільних ознак, що притаманні певній групі предметів.

Щоб виділити ознаки предмета, треба у думці розчленувати предмет на його складові частини, елементи, сторони. Уявне розчленування предмета на складові частини називається аналізом. Це може бути у прямому сенсі розбір на частини – взяли, розібрали ручку, впевнилися, що головна її частина – стержень, який пише, значить, це й є істотна ознака. Але це може бути просто аналіз різних сторін для знахождення істотних ознак. Наприклад, якщо взяти ряд предметів – барабан, фуражку, парасольку та пістолет, і почати виділяти в них різні спільні ознаки. Так, перші три предмети – кругле, натягнуте. Йдемо далі. Перший, другий і четвертий можуть бути пов’язані з військовою службою. Не зупиняємося, пробуємо виділити ще які-небудь сторони. Третя спроба: фуражка, парасолька та пістолет – засоби захисту. Ми бачимо, щоо ця ознака – істотна, оскільки описує призначення цих предметів у всіх випадках, тому саме вона дозволяє їх об’єднати в одне поняття.

Вивчивши окремі деталі, необхідно відновити у мисленні предмет у цілому. Уявне поєднання частин предмета, розчленованого аналізом, називається синтезом. Синтез – прийом, протилежний аналізу. Разом із тим обидва прийоми передбачаають і доповнюють один другий. Після того, як ми виділили істотні ознаки та здійснили синтез, ті ж предмети сприймаються зовсім в іншій якості.

Виділивши за допомогою аналіза ознаки предмета, ми з’ясували, що одні з цих ознак мають істотне значення, інші такого значення не мають. Зосереджуючи свою увагу на істотному, ми абстрагуємося від неістотного. У нашому прикладі ми змогли абстрагуватися від таких зовнішніх ознак предметів, як круглість, натягнутість і т. д.

Уявне виділения окремих ознак предмета і відволікання від інших ознак називається абстрагуванням. Розглянути який-небудь предмет абстрактно – значить відволіктися (абстрагуватися) від інших ознак.

Ознаки предметів, що вивчаються, ми можемо поширити на всі схожі предмети. Ця операція здійснюється шляхом узагальнення, тобто прийому, за допомогою якого окремі предмети на основі притаманних їм однакових властивостей об’єднуються у групи однорідних предметів. Завдяки узагальненню істотні ознаки, виявлені у окремих предметів, розглядаються як ознаки усіх предметів, до яких можна застосувати дане поняття. Так, ознака «захисний засіб», виявлена у названих вище предметів, може бути розповсюджена й на інші предмети – зварювальну маску, акваланг і т. д.

Таким чином, встановлюючи схожість (або відмінність) між предметами (порівняння), розчленовуючи схожі предмети на елементи (аналіз), виділяючи істотні ознаки і відволікаючись від неістотних (абстрагування), з’єднуючи істотні ознаки (синтез) та поширюючи їх на усі однорідні предмети (узагальнення), ми утворюємо одну з основних форм абстрактного мислення – поняття. Поняття виконують дві основні функції.

1) Пізнавальна. Будучи результатом попереднього пізнання, вони служать потім засобом подальшего пізнання. Це здійснюється на основі такої операції, як застосування поняття або підведення під поняття. Наприклад, виробивши поняття «речовина» шляхом узагальненя твердих тіл, рідин та газів, ми поширюємо його на нові види речовин, наприклад, на плазму.

2) Комунікативна. Поняття – засіб спілкування.

Тепер, коли ми узнали, як утворюються поняття, можна приступати до їх вивчення.

2. Зміст і обсяг поняття.

Кожне поняття має зміст і обсяг.

Зміст понятття – це ознаки поняття, складові елементи поняття. Ознаки – це те, чим одне поняття відрізняється від іншого. Ознаки бувають істотними і неістотними. Істотні ознаки – це ті ознаки, без яких поняття не може існувати. Істотних ознак усього дві – ознака роду та видова відмінність.

Родова ознака є поняття класу, до якого ми вводимо інше поняття. Видова відмінність – ознака, яка виділяє поняття з ряду йому подібних. Годинник: родова ознака – «вимірювальний прилад», видова відмінність – «показує час».

Обсяг поняття – це сукупність предметів та явищ, на котрі воно поширюється. Сукупність предметів (явищ), що входять до обсягу поняття, називається логічним класом. Так, до класу дерев входять усі дерева, які росли, ростуть і будуть рости на нашій планеті.

Іншими словами, якщо ми хочемо визначити обсяг поняття, ми мусимо відповісти на питання “Скільки таких об’єктів існує?”, а якщо хочемо визначити зміст – відповісти на питання “Яке воно є?” або “Чим воно є?”.

Таким чином зміст поняття:

“студент” – людина, яка навчається у вузі, оволодіває системою знань за певним фахом;

“конституція держави” – базовий закон держави, який юридично закріпляє систему державних органів, права і обов’язки громадян;

“водойма” – ємність з водою;

“референта група” – сукупність людей, з поглядами яких суб’єкт узгоджує свої вчинки.

Як бачимо, між змістом та обсягом поняття існує зворотній діалектичний взаємозв’язок – чим більшим є обсяг, тим меншим є зміст поняття і навпаки, тобто зміст і обсяг поняття перебувають в оберненому відношенні. У цьому суть закону оберненого відношення між обсягом і змістом понять. (див. таблицю 1 до лекції №2)

Як бачимо, за обсягом поняття “українець” менше, а “слов’янин” – більше, за змістом – навпаки, зміст поняття “слов’янин” менший за зміст поняття “українець”. Так само поняття “Вуз” значно менше поняття “МДУ” за змістом, але значно більше за обсягом.