Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Робота з готовими документами.




1. Уважно прочитайте юридичний документ із початку і до кінця.

2. Визначите вид юридичного документа.

3. Знайдіть, якими нормативно-правовими актами регулюються вимоги, пропоновані до даного виду юридичних документів (якщо такі маються).

4. Перевірте форму і реквізити юридичного документа.

5. Перевірте, чи всі елементи структури документа присутні.

6. Перевірте зміст юридичного документа.

7. Перевірте терміни, використані в юридичному документа, юридичні конструкції.

8. Уважно прочитайте юридичний документ від початку до кінця.

Навички використання юридичної техніки можна розвивати самостійно. Для цього треба знати особливості різних типів юридичної техніки і добре уявляти собі елементи юридичної техніки. Пропонуємо вам виконати ряд вправ з метою розвитку цих навичок.

Рекомендована література:

[2 ]; [7 ]; [ 13 ]; [ 23 ]; [27]; [ 29 ]; [ 30 ]; [31 ]; [33]; [34 ].

Нормативно-правові акти – [ 3 ] ; [ 7]; [ 8]; [9]; [10]; [ 11 ]; [ 14 ] ; [15];[16] ; [17]; [ 18]; [ 22 ]; [ 25 ]; [31 ] ; [ 32 ] ; [ 35 ]; [48.


Тема 3.3. Ведення справи в суді. Особливості допиту свідків у цивільному та кримінальному процесі

1. Свідок як джерело інформації по справі. Основи допиту свідка у цивільному та кримінальному процесі.

2. Методика допиту свідка.

3. Стадії допиту свідків у суді

4. Складання «дерева пиань»

І.

Студент повинен знати, адвокат повинен вирішити питання якого свідка і коли треба допитати і що ці свідки можуть сказати по справі.

(навіть родичі: чоловік, дружина дитина брат, сестра можуть бути свідками ), але їх покази будуть враховуватись тільки разом з іншими доказами (суд може відхилити ці докази і наголосити, що ці особи зацікавленні у вирішенні справи, якщо не буде інших доказів).

Відповідно до ЦПК не можуть бути свідком адвокати та інша особа , яка отримала відомості в разі службового становища Закон України «Про адвокатуру».

Свідок викликається до суду поданням клопотання стороною, яка хоче його викликати на попередньому судовому засіданні. При цьому треба вказати в клопотанні загальних рисах, які обставини по справі може підтвердити цей свідок.

Студент повинен пам’ятати , що необхідно працювати над списком свідка.

Якщо є можливість треба вибирати в свідки особу, яка гарно говорить, має добру пам’ять, може описати чітко події, була безпосередньо присутня при подіях (особисто бачила, чула, приймала участь).

Студент повинен знати, що послідовність допиту свідків міститься в ст. 177 ЦПКУ.

Суд вирішує свідків якої сторони перших допитувати, а адвокат в якій послідовності вони підуть. (Необхідно кращих свідків ставить першими і останніми)Формування показань свідків поділяються на три стадії:

1. сприйняття; 2. запам’ятовування. 3. Відтворення;- це психічні процеси які дозволяють у майбутньому дізнатись про минуле.

Враховуючи це при допиті в суді свідка, треба ставити перед собою такі завдання:

1. Отримати від свідка повних, правдивих і відображаючи істину свідчень;

2.Пояснення причин протилежності в свідченнях свідка на стадії досудового слідства і в судовому засіданні.

3.Виявлення невідповідності свідчень свідка матеріалам кримінальної справи, а також свідченням підсудного, потерпілого та інших учасників судового процесу.

В судовому засіданні виявляється інші психічні обставини ніж при допиті в досудового слідства, тому що, якщо до стадії досудового слідства свідок один на один з тим хто його допитує, то в судовому засіданні присутні ті проти кого він свідчить та інші учасники процесу. До того задавати питання має право усі учасники судового процесу, а не один слідчий.

Свідок – саме головне джерело по кримінальним справам. Від його свідчень залежить доля підсудного.

Наприклад: В судовому засіданні (як і на судовому слідстві) обвинувачений К. свою провину признав частково. Він стверджував, що був впевнений, що постріли по потерпілим які він робив були не з бойового, а газового пістолета, який він знайшов в той день. Свідком була співмешканка Л., яка мала підтвердити факт знахідки К. саме газового пістолета.

Захиснику необхідно було построїти тактику допиту так, щоб:

ü не було сумнівів в тому, що свідок являється добросовісним.

ü свідок дав тільки необхідні свідчення.

ü ці свідчення були переконливі.

Допит підсудного, дещо відрізняється від допиту свідка. Потерпілий на відміну від свідків, не видаляється із зала суду, а весь час там знаходиться. Він чує свої свідчення під час прочитання обвинувального висновку і може ще раз їх проаналізувати. Потерпілий процесуально незалежна фігура в процесі. Його опитують і бояться тому, що в будь-який момент він може оскаржити вирок. Від свідчень потерпілого, буде залежить тяжкість покарання, розмір шкоди і її значимість. Потерпілі в справах про вбивство і зґвалтування край негативно настроєні проти підсудного і його адвоката. Тому допит потерпілого ведеться ще з більшою обережністю. Якщо адвокат баче різке негативне відношення до себе і до підсудного, краще зовсім відійти від будь-яких питань. В останній час, особливо після роз’яснення Конституційного суду, коли потерпілий став таким процесуальним учасником з яким приходиться рахуватись як з рівноправною стороною. Іноді в одній справі можуть з’являтись два потерпілих.

1. Чи може юрист працювати зі свідками?

- закон цього не забороняє, адвокату не забороняється з’ясовувати обставини у свідка (можна балакати, зустрічатись)

- Але небезпека,в тому, що може скластися враження впливу на свідка, а саме за це передбаченакримінальна відповідальність.

- Не можна схиляти свідка до якоїсь думки.

- Головне правило:Якщо не знаєш відповіді не питай.

- Якщо суд без поважних причин не врахував свідчення чи докази які були подані стороною, можна поскаржитись н6а упередження суду

Існують правила допиту свідка, про які адвокат не повинен забувати, від дотримання їх залежить результат допиту:

Перше правило: Заповідь “не нашкодь” сама основна в професії адвоката.

Друге правило: “Вчасно зупинись” – воно особливо діє при допиті свідка чи потерпілого.

Третє правило: Саме кращє питання – це те, що не задане!

 


2. Методика допиту свідка

Методика допиту свідка - це логічні і психологічні правила, на основі яких заінтересована особа може допитати свідка і встановити необхідні для розгляду справи обставини.

Тактичні прийоми допиту свідків тривалий час розглядаються у криміналістиці. Тому наявний арсенал зорієнтований на потреби кримінального процесу. Умови та порядок допиту свідка в цивільному процесі істотно відрізняються:

1. свідок вперше допитується в суді;

2. гласність; свідок не може бути допитаний віч-на-віч;

3. час та місце допиту свідка залежить від суду;

4. суд бере активну участь у допиті свідка.

Через ці особливості серед усього арсеналу тактичних прийомів допиту свідка, наявних у слідчого, у цивільному процесі можна використати лише деякі.

З урахуванням специфіки цивільного процесу можна виділити 8 стадій допиту свідка:

1. підготовка допиту;

2. анкетування свідка;

3. поперередження про відповідальність та присяга;

4. розповідь свідка;

5. встановлення психологічного контакту;

6. перехресний допит;

7. фіксація показань свідка;

8. оцінка показань свідка.

І. Підготовка допиту включає:

1.1.Визначення мети допиту.

Мета допиту - одержати від свідка інформацію, що має доказове значення. Допит може проводиться з метою отримання нової інформації або перевірки чи уточнення наявної, отриманої з інших джерел. Коло обставин, що підлягають з'ясуванню під час допиту, називають предметом допиту. Він формується після вивчення та аналізу матеріалів справи.

1.2.Збір та вивчення відомостей про свідка. Потрібно встановити його стосунки з іншими учасниками процесу, соціальне оточення, психологічні особливості, місце роботи, коло спілкування. В ході допиту та оцінки показань свідка ці обставини потрібно враховувати.

1.3. Отримання спеціальних знань, які можуть знадобитися під час допиту. Це потрібно, коли проводиться допит спеціалістів та фахівців у певній сфері або з приводу обставин, які таких знань потребують. Знання ознак та закономірностей явищ, для з'ясування яких планується допит, дозволить правильно сформулювати запитання, обрати їх логічну послідовність і, при потребі, змінити тактику допиту.

1.4.Визначення тактичних та психологічних прийомів допиту. Прийоми підбираються індивідуально для кожного свідка, з урахуванням їх психологічних, статевих, професійних та інших особливостей. Доцільно обміркувати послідовність застосування тих чи інших прийомів допиту.

1.5. Складання плану допиту. План допиту включає питання, які потрібно задати свідкові для досягнення мети допиту. їх підготовку почати можна із запису фактів, що підлягають встановленню.

1.6. Прогнозування дій іншої сторони. Під час допиту свідка протилежна сторона також буде ставити йому запитання, можливо, навіть першою. Потрібно поставити себе на місце противника і сформулювати питання, які якого цікавлять.

1.7.Прогнозування поведінки допитуваного під час допиту. Потрібно підготуватися до різних варіантів розвитку ситуації під час допиту та обдумати можливі дії у відповідь.

У разі необхідності можуть використовуватися й інші підготовчі дії, назвемо їх факультативними.

1.8. Попередня бесіда. Процесуальне законодавство не забороняє за інтересованим особам спілкуватися із свідком поза судом. Таке спілкування дозволяє скласти попереднє враження про свідка, про його настрій на справу. Під час бесіди свідок отримує інформацію, яка може спонукати його до зміни психологічної позиції у справі.

1) метод передачі інформації - цілеспрямована передача інформації про події, факти та знання. Цей метод сприяє корегуванню та спрямуванню у потрібний керунок розумових процесів свідка. Передача інформації підвищує психічну активність особи, дозволяє регулювати її розумову діяльність [27].

метод переконання;

метод наказу [28].

1.9. Зміна черговості допиту. Про цей тактичний прийом йшлося вище.

Підготовка допиту свідка відбувається поза судом.

3.Вибір та черговість свідків.

Відповідно до ст. 50 нового ЦПК, свідком може бути кожна особа, якій відомі будь-які обставини, що стосуються справи. Свідок зобо­в'язаний з'явитись до суду у визначений час і дати правдиві показання про відомі йому обставини.

Відповідно до ст. 136 нового ЦПК, у заяві про виклик свідка зазна­чаються його ім'я, місце проживання (перебування) або місце роботи, обставини, які він може підтвердити.

Розшук свідка цивільним процесуальним законодавством не перед­бачений. Якщо свідка не вдалося ідентифікувати, його можна просити зголоситися через засоби масової інформації. Якщо запропонувати висо­ку винагороду, таке прохання знайде адресата. Можливість залучення до процесу свідка не залежить від сплати обіцяної йому винагороди. Свідок зобов'язаний з'явитися до суду. До нього може бути застосований навіть привід. Але невиконання обіцянок може вплинути на ставлення свідка до заінтересованої особи.

Тактичні прийоми роботи із свідком можна поділити на дві групи:

1. організаційні - прийоми, що дозволяють створити оптимальні умови для допиту свідка;

2. методичні - прийоми, що передбачають методику проведення допиту свідка.

1. До організаційних тактичних прийомів допиту свідка належать:

1.1. Допит свідка в контрольованій обстановці

Суть: Допитувати свідка у порядку забезпечення доказів.

Застосування: За новим ЦПК свідок може бути допитаний до судового засідання лише в одному випадку - в порядку забезпечення доказів (ст. 133 нового ЦПК). Про це йшлося вище.

На відміну від старого ЦПК, в новому не передбачено можливостей допиту свідків у місці їх проживання або перебування. Навпаки, зазначено, що виконання доручень щодо збирання доказів виконується в судо­вому засіданні з повідомленням осіб, які беруть участь у справі (ч. З ст. 132 нового ЦПК). Винятків із загального правила про те, що судові засідання проводяться в спеціально обладнаному приміщенні суду — залі засідань, немає (ч. З ст. 158 нового ЦПК.

Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 130 нового ЦПК, питання про судові доручення щодо допиту свідків вирішуються за клопотанням осіб, які беруть участь у справі. З урахуванням принципу змагальності, про допит свідка у місці його постійного проживання повинна клопотати особа, заінтересована у його показах, або сам свідок.

Відповідно до ст. 132 нового ЦПК, в ухвалі про судове доручення коротко викладається суть справи, що розглядається, зазначаються особи, які беруть у ній участь, обставини, що підлягають з'ясуванню, докази, які повинен зібрати суд, що виконує доручення, перелік питань, постав­лених особам, які беруть участь у справі, та судом свідку. Ця ухвала обов'язкова для суду, якому вона адресована.

Важливо, що суд повинен наперед з'ясувати перелік питань, які слід з'ясувати у свідка, і навести їх в ухвалі. Це робить неможливим використання окремих методів допиту свідків, які ґрунтуються на раптовості питань.

Судове доручення виконується у судовому засіданні за загальними правилами. Особи, які беруть участь у справі, повідомляються про час і місце засідання, проте їх неявка не с перешкодою для виконання доручення.

2. Зміна черговості допиту свідків

Суть: Перевагу у допиті свідка має той, хто допитує перший. Застосування: Відповідно до ст. 180 нового ЦПК, допит свідка починається з пропозиції головуючого розповісти все, що йому особисто невідомо по даній справі, після чого першим йому ставить запитання особа, із заявою якої викликано свідка, а потім інші особи, які беруть участь у і праві. Це - імперативна норма, тобто її виконання обов'язкове для суду. Першим ставить питання не той, кому вигідні пояснення свідка, а і ой, хто його викликав. Виклик свідка здійснюється за заявою (клопотанням) заінтересованої особи. Зі змісту ст. 136 нового ЦПК випливає, що таке клопотання мас бути заявлено письмово.

На практиці часто буває, що заінтересована у показаннях свідка сторона приводить його безпосередньо в судове засідання, без попередніх к лопотань чи повідомлень. Так досягається ефект раптовості доказів. Про черговість допиту не думається. Спрацьовує поширений стереотип: першим свідка допитує сторона, яка його привела. Однак за законом це не так.

Якщо відповідач знає, хто буде свідком зі сторони позивача, він може перший викликати його до суду, подавши суду відповідну заяву. При визначенні порядку допиту свідка це буде вирішальним.

Буває, що відповідач не має достатньої Інформації про свідків, не знає, наприклад, їх місце проживання або по батькові. Тоді у заяві потрібно за­значити, що відомості про свідка, яких не вистачає, може надати позивач.

ЦПК не передбачає порядку допиту свідка, викликаного з ініціативи обох сторін. Вважаю, що пріоритет матиме той, хто ті їв йди і а заявив про його виклик.

Зміна послідовності допиту свідка дозволяє поламати тактику проти­лежної сторони. Це дезорієнтує свідка. Як правило, він має чітку установку - розповісти, що знає, відповісти на лагідні питання «своєї» сторони, а під час допиту іншої сторони - піти у глухий захист. Якщо першим допитує «ворожа» сторона, лагідних питань не буде.

3. Обирання черговості допиту декількох свідків

Суть: Першим допитувати найслабшого свідка, який може змінити позицію у справі.

Застосування: Свідки допитуються окремо. Недопитані свідки не можуть зноситися із допитаними. Якщо у справі є декілька свідків, то найкраще першим допитати свідка, який у психологічному плані є найслабшим. Отриману від нього інформацію можна використовувати для психологічного впливу на свідків, шо допитуватимуться пізніше.

Відповідно до ч. 10 ст. 180 нового ЦПК, кожний допитаний свідок залишається в залі судового засідання до закінчення розгляду справи. Суд може дозволити допитаним свідкам залишити залу засідання суду до закінчення розгляду справи за згодою сторін. Тому допитаний раніше свідок чує, що пояснює наступний свідок.

4. Одночасний допит декількох свідків, повторний допит свідка

Суть: Якщо показання свідків суперечать одне одному, потрібно встановити причину.

Застосування: У ч. 12 ст. 180 нового ЦПК передбачено можливість одночасного допиту свідків для з'ясування причин розходжень у їхніх показаннях. Порядок проведення цієї процесуальної дії нормами цивільного процесуального законодавства не регламентується. Через це очна ставка практично не використовується. Вважаємо, що тут має застосовуватися аналогія закону. Очну ставку потрібно проводити за правилами, встановленими КГІК України.

Саме лише загроза одночасного допиту може стати емоційним поштовхом до зміни свідком своїх показань.

4. Приклад «Дерева запитань»:

1. З якого року Ви проживаєте в Ірпені?

2. В якому році був проведений газопровід?

3. Кому належала земля у 1979 році коли Ви тягнули газопровід?

4. У Вас є дозвіл на проведення газопроводу через цю земля від органів м/с чи д/у?

5. В якому стані була ділянка через яку проходив газопровід?

6. Чи виявляли Ви бажання користуватися цією земельною ділянкою по якій проходив газопровід?

7. Яким чином проявлялось це бажання?

8. Чи було вам відмовлено органами М/С на якій підставі?

Тобто ви сказали: що ділянка була вільна ; була в жахливому стані; і бажання користуватися нею після прокладання газопроводу у вас не виникало до 2003 року;

9. В своєму позові Ви вказуєте на те, е що не давали згоди на надання Кравченко цієї земельної ділянки? Назвіть мені будь ласка норму матеріального права яка передбачає таку згоду якщо ця земельна ділянка не знаходиться в вашому володінні, або користуванні?

10. Чи не давали ви письмову згоду Кравченко з межами її земельної ділянки у 1997 році? А ви зазначаєте, що з вами не порадились.

Таким чином, Ви були згодні з межами земельної ділянки у 1997 році, а як відомо з документації що була передана суду та Висновком експерта площа земельної ділянки Кравченко у 1995 році дорівнювала 972 м2.

Тобто ви не заперечували користування Кравченко земельної ділянки де проходив Ваш газопровід у 1997 році?

11. Як ви збираєтесь обслуговувати свій газопровід, якщо Ви про нього не згадували 12 років? Що Ви уміщаєте в це поняття?

12. Вам не заважає його обслуговувати Ваш сарай який на ньому стоїть?

13. До цього часу Кравченко чинила перешкоди в обслуговуванні газопроводу?Наприклад:Не пускала представників газ контори для обстеження?

14. Ви пишете про незаконність передачі земельної ділянки, то в чому ви її бачите?

15. На якій підставі ви збираєтесь скасувати Рішення ради 2002 року та Державний акт? Є відповідні підстави конкретно зазначені в законодавстві (старий кодекс27, новий141) де чітко виписано підстави на яких можна позбавити людину користування земельною ділянкою, і жодна підстава не була допущена Кравченко, а якими нормами матеріального права ви керуєтесь?

16. Де в законодавстві зазначено, що якщо проходе газопровід, то земля не може бути передана у користування іншій особі?(Сервітут) ст. 404 ЦКУ та ст. 98 ЗКУ.

17.До чого тут вуличний комітет і свідки? Якщо земля була передана Рішенням місцевої ради з додержанням відповідної процедури зазначеної в законодавстві?

Виходячи із цього Ваші вимоги безпідставні і необґрунтовані нормами матеріального права.

Самостійна робота

Скласти письмово «дерево питань» до 2-х будь-яких учасників процесу по запропонованих фабулі.

Рекомендована література:

[2 ]; [7 ]; [ 9 ]; [ 10 ]; [12 ]; [28]; [ 33 ]; [ 34 ].

Нормативно-правові акти – [1]; [ 3 ]; [ 7]; [ 8]; [9]; [16]; [ 18]; [21] ; [ 25 ]; [28]; [ 35 ]; [ 42 ]; [ 43 ]; [48 ]; [49 ].


Тема 3.4. Підготовка та виступ в судових дебатах

 

Студент повинен знати, що для підготовки промови треба:

а) чітко викласти позицію по справі

б) проаналізувати і зауважити на фактичних обставин справи

г) проаналізувати доказ у відповідності з законом;

д)підготувати репліки

 

2.Форма виступу в судових дебатах повинна включати:

а) стиль заволодіння увагою і довірою

б) необхідно використовувати жести, мову, наочні матеріали, приводити історії, наводити аналогії

в) і обов’язково витримати сильний фінал

 

Приклад: Ми не підтримуємо апеляційні вимоги позивача з таких обставин:

1. Щодо норм матеріального права:

1.1.Позивач висуваючи вимоги при розгляді справи в суді першої інстанції не забезпечила їх доказовою базою, не було жодного посилання на норми матеріального права,які би вказували на порушення з боку Кравченко Г.В. прав Орлової.

1.2. Крім того, позивачем не було чітко вказано які саме її праваі яким чином з боку Кравченко були порушені відповідно до законодавства.

1.3. У Орлової відсутні всі необхідні документипередбачені земельним законодавством які б дозволяли здійснювати їй право користування, а згідно зі ст.126 ЗКУ державний акт на право постійного користування якщо в рішенні не встановлений строк користування або не укладено договір оренди.

1.4. Вимоги Орлової щодо скасування рішення2-ї сесії 24-го скликання № 12-2ХХІУ від 16. 05.2002 року та рішення 3-ї сесії 24 скликання № 57-3-ХХІУ від 27.06.2002 року Ірпінської міської ради не мають під собою правової основи, оскільки вище вказані рішення були прийнятті у відповідності до порядку визначеному в законодавстві, позивач не представила доказів зворотного. На вказану земельну ділянку у Кравченко є вся необхідна документація, що визначена в законодавстві, яка була представлена в суд на дослідження, що дає право на користування цією ділянкою, а відтак користування та володіння земельною ділянкою з боку Кравченко є правомірним.

1.5. Щодо розмірів земельної ділянкиякий визначений в вище вказаних рішеннях, то він не перевищує встановленні межі, оскільки у відповідності до п.б ст.121 Земельного кодексу України, що діє з 2002 року у безкоштовне користування для ведення підсобного особистого селянського господарства громадянами, ділянка надається в розмірі не більше 2 га, тобто розмір земельної ділянки Кравченко не перевищує встановлений мінімум.

1.6. Щодо визнання недійсним Державного актуна право приватної власності на землю від 20.08.2003 вимога позивача безпідставною оскільки Кравченко одержала Акт з дотриманням порядку визначеному в законодавстві, тобто правомірно, щодо цього є необхідні документи, та свідчення представника органів земельних ресурсів міста Ірпеня, що підтверджують це. А підстави що вказала Орлова не визначені в законодавстві як такими, що при настання яких можна скасувати Державний акт.

1.7. Щодо вимоги зменшити розмір земельної ділянкиКравченко з 973 м до 498 м, то ця вимога суперечить чинному законодавству, оскільки в законодавстві чітко визначенні підстави позбавлення права власності чи права користування земельною ділянкою особу, жодних з перелічених в законодавстві підстав не настало і позивач таких фактів не довела в суді.

1.8. Позивач вказує на те, що суд при винесенні Постанови не врахував ту обставину, що 52, 8 мналежали Орловій. Але ж, ці 52, 8 м не були предметом розгляду цього позову, а належність їх встановлювалась при розгляді іншої позовної заяви, справа по якій залишена без розгляду, а відповідно до ч.З ст. 195 КАС України суд, апеляційної інстанції не може розглядати позовні вимоги, що не були заявлені в суді 1-ї інстанції.

1.9. Крім того, щодо розмірів земельної ділянки, то відповідач дала Кравченко у 1997 році розписку про згодуз даними межами які на той час складали 972 м, що включали оспорювану площу і навіть площу 32 м.

1.10. Щодо розібраного забору та паркануКравченко, цей факт був предметом розгляду іншої справи яка залишена в даний час без розгляду.

1.11.Щодо такої підстави як газопровідОрлової, то в законодавстві не міститься жодної статті яка б забороняла надавати землю одній особі коли по ній проходе газопровід іншої особи, а тим більше ні де не сказано, що всі землі по яких проходить газопровід повинні залишатися у відомості місцевої ради, це твердження теж було підтверджене представником органів земельних ресурсів міста Ірпеня.

2. Щодо норм процесуального права,то судом першої інстанції була допущена технічна описка, про що вказала навіть позивачка і вона не впливає на правильність вирішення справи. А відповідно до перехідних положень суд першої інстанції зобов'язаний був вирішити справу згідно з нормами КАС України. Таким чином, хочу звернути увагу суду на той факт, що Кравченко Г.В. є сумлінним користувачем та власником наданої їй, органами місцевої влади, земельної ділянки, що підтверджується вищевказаними Рішеннями Ірпінської міської ради та Державним актом на право приватної власності на землю від 20.08.2003, який був виданий у відповідності до порядку визначеному в законодавстві. Кравченко користується земельною ділянкою з дотриманням вимог чинного законодавства більше 20 років, за цей час підстав припинення користування земельною ділянкою відповідно до ст.141, 143 Земельного кодексу України не наступали. До того ж, позивачем не було надано за час розгляду справи жодних доказів які б давали можливість скасувати Державний акт та вищевказані рішення, а той факт, що по земельній ділянці Кравченко проходить газопровід Орлової не є підставою для такого скасування і не є підставою для передачі цієї земельної ділянки у власність міської влади. В жодному нормативному акті який регулює земельні питання не міститься заборон, щодо передачі у власність особи земельної ділянки по якій проходе газопровід іншої особи, відтак така передача землі Кравченко була правомірною. Крім того у Орлової відсутні всі необхідні документипередбачені земельним законодавством які б дозволяли здійснювати їй право користування, а згідно зі ст.126 ЗКУ повинен бути державний акт на право постійного користування, якщо в рішенні не встановлений строк користування або не укладено договір оренди. А цей факт ставить під сумнів сумлінне користування земельною ділянкою саму Орлову.

Щодо не врахування в Постанові обставини, що 52, 8 мналежали Орловій. Але ж, ці 52, 8 м не були предметом розгляду цього позову, а належність їх встановлювалась при розгляді іншої позовної заяви, справа по якій залишена без розгляду, а відповідно до ч.З ст. 195 КАС України суд, апеляційної інстанції не може розглядати позовні вимоги, що не були заявлені в суді 1 -ї інстанції.

Щодо норм процесуального права, то судом першої інстанції була допущена технічна описка, про що вказала навіть позивач і вона не впливає на правильність вирішення справи. Відповідно до цього Постанова не підпадає під дію статті 202 КАСУ. А відповідно до перехідних положень суд першої інстанції зобов'язаний був вирішити справу згідно з нормами КАС України.

Виходячи з цього прошу суд не задовольняти вимог позивача, що були викладенні в апеляційній скарзі та прийняти рішення на нашу користь

Самостійна робота

1. Підготувати виступ по обраній фабулі в судових дебатах з будь-якої процесуальної сторони.

 

Рекомендована література:

[2 ]; [7 ]; [ 13 ]; [ 23 ]; [27]; [ 29 ]; [ 30 ]; [31 ]; [33]; [34 ].

Нормативно-правові акти – [ 3 ]; [ 7]; [ 8]; [9]; [10]; [11]; [14] ; [15]; [16]; [17]; [ 18]; [ 22 ]; [ 25 ]; [31 ]; [ 32 ]; [ 35]; [48] .


ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ, ЗАДАЧІ, ФАБУЛИ СПРАВ

Питання для підготовки до модульної контрольної роботи та заліку

1.Виникнення і розвиток клінічної освіти її мета і завдання.

2. Поняття і види юридичних клінік та напрями їх діяльності.

3. Роль юриста в суспільстві.

4. Принципи роботи адвоката, практикуючого юриста.

5. Професійна відповідальність та підстави її настання.

6. Нормативні акти, що врегульовують питання професійної етики юриста.

7. Привести приклад справи де юрист несе відповідальність за порушення встановлених принципів та прокоментувати їх.

8. Збір інформації по справі.

9. Поняття інтерв'ювання.

10. Підготовка до інтерв'ювання.

11. Перший контакт з клієнтом.

12. Техніка з’ясування проблеми клієнта: вільна розповідь клієнта.

13. Техніка з’ясування проблеми клієнта: уточнення проблеми

14. Резюмування проблеми клієнта (Резюмування зустрічі)

15. Інші джерела інформації та їх особливість.

16. Поняття та суть аналізу справи.

17. Аналіз фактичних обставин справи.

18. Аналіз правової основи.

19. Аналіз доказів.

20. Вироблення позиції по справі: цивільна справа.

21. Вироблення позиції по справі: кримінальна справа.

22. Поняття консультування.

23. Підготовка до дачі консультацій.

24. Зустріч клієнтом та роз'яснення йому порядку проведення консультації

25. Завершення консультування.

26. Конфлікти та альтернативні способи їх вирішення

27. Поняття та особливості ведення переговорів.

28. Медіація, як особливий вид альтернативного способу вирішення справи.

Питання для підготовки до заліку

1. Виникнення і розвиток клінічної освіти її мета і завдання.

2. Поняття і види юридичних клінік та напрями їх діяльності.

3. Роль юриста в суспільстві.

4. Принципи роботи адвоката практикуючого юриста.

5. Професійна відповідальність та підстави її настання.

6. Нормативні акти, що врегульовують питання професійної етики юриста.

7. Привести приклад справи де юрист несе відповідальність за порушення встановлених принципів та прокоментувати їх.

8. Збір інформації по справі.

9. Поняття інтерв'ювання.

10. Підготовка до інтерв'ювання.

11. Перший контакт з клієнтом.

12. Техніка з’ясування проблеми клієнта: вільна розповідь клієнта.

13. Техніка з’ясування проблеми клієнта: уточнення проблеми

14. Резюмування проблеми клієнта (Резюмування зустрічі)

15. Інші джерела інформації та їх особливість.

16. Поняття та суть аналізу справи.

17. Аналіз фактичних обставин справи.

18. Аналіз правової основи.

19. Аналіз доказів.

20. Вироблення позиції по справі: цивільна справа.

21. Вироблення позиції по справі: кримінальна справа.

22. Поняття консультування.

23. Підготовка до дачі консультацій.

24. Зустріч клієнтом та роз'яснення йому порядку проведення консультації

25. Завершення консультування.

26. Конфлікти та альтернативні способи їх вирішення

27. Поняття та особливості ведення переговорів.

28. Медіація, як особливий вид альтернативного способу вирішення справи.

29. Юридична техніка. Поняття юридичних документів.

30. Обов'язкові та факультативні елементи юридичних документів.

31. Правила складання запитів, листів, позовних заяв, скарг та заяв.

32. Складання документів.

33. Основи організації допиту.

34. Методики формулювання запитань.

35. Відбір свідків та формулювання їм запитань.

36. Перехресний допит.

37. Аналіз справи в судовому процесі.

38. Вироблення позиції по кримінальній справі в суді.

39. Вироблення позиції по цивільній справі в суді.

40. Скласти позицію по справі згідно з самостійно обраною фабулою по кримінальній справі.

41. Скласти позицію по справі згідно з самостійно обраною фабулою цивільній справі

42. Зміст виступу в судових дебатах по цивільним і кримінальним справам:

43. Характеристика та значення обраної позиції по справі

44. Характеристика та значення аналізу фактичних обставин справи

45. Характеристика та значення звернення до стадій повторення позиції

46. Характеристика та значення аналізу доказів, пояснень закону

47. Характеристика та значення репліки

48. Форма виступу в судових дебатах:

49. Стиль заволодіння увагою і довірою

50. Характеристика та значення жестів, мови, наочних матеріалів, історій, аналогій під час виступу в суді.

51. Характеристика та значення сильного фіналу

52. Підготувати виступ по обраній фабулі в судових дебатах з будь-якої процесуальної сторони.

53. Обов'язкові та факультативні умови юридичних документів.

54. Етапи та правила підготовки юридичного документу.

55. Складання клопотання,

56. Складання апеляційних скарг .

57. Складання касаційних скарг

58. Складання заперечень(пояснень) на апеляційну скаргу.

59. Складання заперечень(пояснень) на касаційну скаргу


Поможем в написании учебной работы
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой





Дата добавления: 2015-08-12; просмотров: 578. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2022 год . (0.137 сек.) русская версия | украинская версия
Поможем в написании
> Курсовые, контрольные, дипломные и другие работы со скидкой до 25%
3 569 лучших специалисов, готовы оказать помощь 24/7