ПОПС-формулаДопомагає аргументовано відстояти свою позицію, виразити свої думки коротко і лаконічно. Виступ складається з чотирьох елементів: П – позиція - (в чому полягає точка зору) – Я вважаю, що ….. О – обґрунтування - (на що ви спираєтесь в підтримку своєї позиції) – тому, що…. П – приклад - (факти, ілюстрації,) – наприклад ….. С – наслідки - (висновки, що треба зробити, закликання до прийняття вашої позиції) – таким чином ….. Виступ триває 1-2 хв., ПОПС – формулу зручно використовувати, якщо час обмежений для виступу. [1] Складні інтерактивні методи до них відносяться: - творчі завдання; - робота в малих групах; - соціальні проекти; - рольові ігри; - зворотній зв’язок; Творчі завдання. На відміну від традиційних, вимагають від учасників не простого відтворення інформації, а творчості, оскільки містять у своїх умовах елемент невідомості, і як правило, мають декілька правильних відомостей, які не завжди відомі викладачу. Як приклад таких завдань можна навести складання правового документу (листа, позовної заяви, скарги); підготовка виступу (в судових дебатах); виконання ролей в імітаційних іграх. Такі творчі завдання, особливо ті, що моделюють майбутню професійну діяльність, надають зміст практичному навчанню, мотивують студентів. Наприклад, при розробці навчально-методичного модуля треба враховувати, щоб були використані завдання пов’язані з опитуванням клієнта, проведення аналізу матеріалів справи та вироблення позиції по ній, консультування, підготовки позову до суду, представлення інтересів клієнтів в суді, підготовку виступу в судових дебатах, підготовка проектів судових рішень. Тобто вирішуючи завдання одного модуля студент міг пройти шлях, починаючи від звернення клієнта, закінчуючи остаточним вирішенням проблеми.
Робота в малих групах. Вона має велике значення для вирішення більш складної проблеми, та розвиваються навички роботи в команді. Ця робота необхідна для того щоб учасники могли відчути власні можливості та зміцнити їх, практикувати навички співпраці, між-особистого спілкування, учитися один у одного, цінувати різні точки зору, виступати перед аудиторією, бути корисним один одному. Кожна група, як правило повинна включати 3-7 студентів, але можуть і бути винятки. Чим більша група тим підвищується вірогідність неконструктивної поведінки, дезорганізації, конфлікту, вміння надавати можливості кожному висловитись. Група повинна мати таких учасників: - ведучого – організовує роботу в групі; - секретаря – записує результати роботи; - доповідача – представляє результати групи; - хрономейстра – слідкує за часом який наданий групі для виконання покладеного завдання; - спостерігача – слідкує за тим, щоб поважали права і думки інших учасників, чи ідуть учасники на компроміс, чи поважають вони погляди інших людей, чи забезпечується їхня підтримка, готовність вислухати один одного, чи комунікативно поводять себе учасники, чи дивляться в очі своєму співрозмовнику, чи задають уточнюючи питання; При роботі в групі треба встановити такі правила: - кожен учасник має можливість висловитись, якщо захоче; - всі учасники групи поважають думки і погляди кожного, навіть якщо з ним не згодні; - обговорюються пропозиції ідеї, а не люди що їх висловлюють; - всі учасники висловлюються коротко і по суті; - кожен учасник, навіть захищаючи свою точку зору, відкритий для сприйняття чужих ідей, думок та інтересів інших учасників; - всі учасники намагаються створити відкриту, ділову, дружню атмосферу; [1] - усі розмови, що виникають повинні вирішуватись мирним шляхом; З самого початку група повинна домовитись про способи вирішення можливих конфліктів. Один з апробованих способів полягає в тому, що лідер групи оголошує перерву, щоб розібратись у суті суперечності, які виникли в процесі роботи між окремими учасниками. З допомогою лідера конфліктуючи сторони приходять до згоди про те, як продовжити роботу. Популярність роботи в малих групах пояснюється тим, що вона дає можливість заощадити час занять. Після завершення роботи в групі та закінчення заняття слід проаналізувати самостійно і разом з учасниками групи її роботу шляхом дачі відповіді на такі запитання: - Якої оцінки заслуговує група? - Що було найбільш вдалим і чому? - Які виникли труднощі в процесі роботи та як їх можна було перебороти? - Як би учасники змінили свою поведінку наступного разу? - Як дотримувались правил роботи? - Як можна доповнити чи змінити ці правила? Рольова гра, технологія проведення Для проведення рольової гри необхіднодотримуватись таких етапів: 1 етап – представлення плану гри – перед початку тренінгу роздати план з почасовим розписом тренінгу кожному учаснику; 2 етап - мотивація – наприклад демонстрація (неввічливе, нахабне поводження з перших секунд юриста з клієнтом), або розповідь про ситуації, які відбувались на практиці у спілкуванні з клієнтами; 3 етап – наголос на очікуванні результати від тренінгу - уточнюють, що саме студенти хочуть отримати від саме цього тренінгу. Наприклад, «Я сподіваюсь, що отримую достатньо навиків для самостійної роботи з клієнтом»; 4 етап – домовленість про терміни - пригадати значення понять які будуть чи можуть-бути використані під час тренінгу. Наприклад, відмінність інтерв’ювання від консультування; 5 етап – представлення правил гри – необхідно розподілити ролі і вказати кожному учаснику його функції і задачі, що перед ним стоять в залежності від ролі; 6 етап - демонстрація – Іноді корисно запросити, колегу або більш досвідчену людину яка володіє тим навиком, який буде відпрацьовуватися в цьому тренінгу. Це необхідно для того, щоб зайвий раз нагадати деякі правила поводження в певних ситуаціях. Демонстрація повинна відбувати ся без помилок. 7 етап – підготовка до. ролевої гри – надається час для учасників, щоб увійти в роль для демонстрації. 8 етап – ролева гра – активні учасники діють у відповідності до поставлених завдань та розподілених ролей. По ходу презентації спостерігачі та експерти не повинні втручатися в процес, а занотовувати свої думки (зауваження) для майбутнього коментування. 9 етап – ролевий зворотній зв’язок – учасники гри, наприклад«консультант» та «клієнт» не виходячи з ролі спочатку коментують свої дії, (що можна було б зробити краще, що вдалось, що ні), а потім коментують дії один одного. «Клієнт» може розкрити конфіденційну інформацію, яку не зміг дізнатись «консультант». Коментування обов’язково починати потрібно з позитиву, вказати що краще всього вдалося, з повагою відноситись до роботи товариша. 10 етап – діловий зворотній зв’язок – коментують презентацію вже пасивні її учасники, спостерігачі. При цьому теж дотримуються правил коментування. 11 етап – коментування спеціаліста - викладач коментує дії учасників ролевої гри. Зауважує на плюсах і мінусах у виконанні ролі. [1] Соціальні проекти. Вони можуть реалізуватись в рамках Вузу, населеного пункту, регіону, країни. До них можна віднести створення юридичних клінік, громадських приймалень, ЗМІ правового напрямку, або рубрик в них. Найбільш ефективним в соціальному і освітньому плані є юридичні клініки як спосіб надання правової допомоги малозабезпеченим верствам населення. Робота в цьому проекті дає можливість студенту – юристу набути професійні навички комунікації, професійної етики, опитування, аналізу життєвої ситуації визначення правових проблем, консультування, дискусій, представництва громадян в державних та судових органах, ведення переговорів та інше Також досить ефективним засобом в набутті студентами професійних навичок є участь студентів в підготовці публікацій з правових проблем в своїй студентській пресі та інших ЗМІ. Тема 1.3. Професійна відповідальність та етика юриста 1. Теоретичний аспект поняття «етики» і «моралі». 2. Принципи роботи адвоката практикуючого юриста. 3. Професійна відповідальність та підстави її настання 1. Теоретичний аспект поняття «етики» і «моралі ». Студенти повинні чітко відмежовувати поняття «етики» та «моралі» та окреслити ознаки моралі і привести приклади з життя. Разом з професійними якостями юрист повинен дотримуватись загальноприйнятих норм етики і моралі. Що таке етика і мораль і чим відрізняються між собою ці два поняття. У тлумачному словнику російської мови за редакцією проф.. Д.Н. Ушакова, поняття «Етика» визначається як – вчення про основні принципи моральності і про норми людської діяльності з погляду. «Мораль» з лат. (mores-нрави), це одна з форм суспільної свідомості, що виконує функцію регулювання поведінки людей у всіх сферах суспільного життя. Це система вимог до людини, понять про добро і зло. Ознаки моралі: 1. Суспільний характер – трактування її норм залежить від суспільства яке ними користується, тобто виражає інтереси суспільства; 2. Об’єктивність – мораль не залежить від волі конкретної людини, оскільки її створення – тривалий історичний процес. 3. Нормативний характер – існує у формі і принципів, які закріплюють дозволену або заборонену поведінку. 5. Імперативний та універсальний характер – норми моралі обов’язкові для кожної людини у всіх її життєвих ситуаціях. 6. Специфіка механізму регулювання поведінки людини: шляхом вироблення духовних цінностей (уявлення про добро і зло, справедливість, відповідальність, почуття дружби, любові), які сприймаються моральною свідомістю людини, перетворюються в її ціннісні орієнтири, переконання, й реалізуються у вчинках. 7. Специфіка у санкціях (совість, громадський осуд). 8. Підтримує і захищає єдність та цілісність спільноти. «Етика» - це саме вчення про мораль, а «Мораль» - це сукупність певних правил поведінки, які загально прийняті і визнані у певному суспільстві, соціальній чи професійній групі людей. 2. Принципи роботи адвоката практикуючого юриста. Студенти повинні дати характеристику моральним принципам юристів та навести приклади з життя щодо їх використання юристом у своїй роботі. Знати в яких нормативних актах вони містяться. Принцип незалежності. максимальної незалежності адвоката у виконанні своїх професійних обов’язків, що передбачає свободу від будь-якого зовнішнього впливу, тиску чи втручання в його діяльність, зокрема з боку державних органів, а також від впливу своїх особистих інтересів. Принцип конфіденційності. Відомості що стали відомі консультанту, або іншому співробітнику клініки, внаслідок виконання ним своїх обов’язків повинні зберігатися в таємниці. Дія цього принципу не обмежується в часі. Принцип дотримання законності, Співробітник ЮК не може давати клієнту поради, свідомо спрямованих на полегшення споєння правопорушень, або іншим чином умисно сприяти їх скоєнню клієнтом юридичної клініки або іншими особами. Принцип неприпустимості представництва клієнтів з суперечливими інтересами. Співробітник ЮК не може представляти (в тому числі консультувати) одночасно двох або більше клієнтів, інтереси котрих є взаємно суперечливими, або з високим ступенем вірогідності можуть стати суперечливими по одній і тій же справі. Принцип компетентності та добросовісності. Передбачає знання відповідних норм права, наявність необхідного досвіду їх застосування, доскональність в урахуванні всіх обставин, що стосуються доручення клієнта і можливих правових наслідків його виконання, ретельну підготовку до належного виконання доручення. Повинен постійно працювати над вдосконаленням своїх знань і професійної майстерності. Принцип чесності і порядності. Співробітник ЮК повинен як у своїй діяльності в приватному житті бути чесним і порядним, не вдаватися до омани, погроз, шантажування, підкупу, тяжких матеріальних та особистих обставин інших осіб або протизаконних засобів для досягнення своїх професійних чи особистих цілей. Принцип поваги до діяльності клінік. Всією своєю діяльністю співробітник ЮК повинен стверджувати повагу до діяльності юридичних клінік та їх консультантів, а також адвокатської професії, сутності таких видів діяльності, сприяти зберіганню та підвищенню їх престижу. Принцип культури поведінки. Необхідно забезпечувати високій рівень культури поведінки, поводити себе гідно, стримано, тактовно, по можливості зберігати самоконтроль і витримку, при здійсненні своєї професійної діяльності мати простий зовнішній вигляд Принцип обмеження рекламування діяльності правничої клініки. ЮК має право рекламувати свою діяльність з дотриманням чинного законодавства і таких етичних правил: Не можуть містити: - оціночних характеристик ЮК та її консультантів; - відгуків інших осіб про роботу ЮК та її консультантів; - порівнянь з іншими юридичними клініками та їх консультантами і їх критики; - заяв про вірогідність успішного виконання доручень та інших заяв, що можуть викликати безпідставні надії у клієнтів. Правові наслідки порушення Принципів етики співробітниками юридичних клінік. До співробітника ЮК який порушить принципи клініки можуть бути застосовані заходи дисциплінарної відповідальності в порядку, передбаченому чинним законодавством та Положенням про юридичну клініку. 3. Професійна відповідальність та підстави її настання. Студенти повинні знати види правопорушень які допускає юрист при здійсненні своєї професійної діяльності, які види відповідальності та порядок притягнення юриста до відповідальності на сьогодні існує. Вивчити систему органів, що притягують юристів до відповідальності та законодавство яким вони при цьому керуються. Професійна відповідальність виникає при недотриманні юристом етичних правил, які встановлені в «Правилах адвокатської етики», Законі України «Про адвокатуру», Кримінальному кодексі України та інших нормативно-правових актах. Підставами настання юридичної відповідальності є юридичний факт, що вказує на порушення юридичних норм моралі і професійної етики, що регулюють його діяльність. Професійна відповідальність може застосовуватись як за розкриття таємниці, яка стала відмова від клієнта, так і за відмову від захисту особи, що обвинувачується в скоєні злочину, або залишення такої особи без захисту. Вона полягає в застосуванні дисциплінарних санкцій, що виражаються в відстороненні юриста від юридичної практики на певний період часу, або зовсім дискваліфікацію його. Тому етичні норми і дотримання їх, є основною умовою уникнення від професійної відповідальності і тих санкцій, що передбачені за недотримання їх. Вище вказані правила містяться в Правилах адвокатської етики Схвалені Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури при Кабінеті Міністрів України 1 жовтня 1999 року протокол від 1 - 2 жовтня 1999 р. N 6/VI; в Законі України «Про адвокатуру» Відомості Верховної Ради (ВВР), 1993, N 9, ст.62; Крім того студенти повинні розуміти, що за порушення Правил адвокатської етики настає дисциплінарна відповідальність. Так, у відповідності до статті 16 Законі України «Про адвокатуру», дисциплінарна відповідальність адвоката наступає за порушення актів законодавства України, що регулюють діяльність адвокатури, Присяги адвоката України. Рішенням Дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії до адвоката можуть бути застосовані такі дисциплінарні стягнення: - попередження; - зупинення дії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю на строк до одного року; - анулювання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю. Рішення про накладення дисциплінарного стягнення може бути оскаржено до Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури або в судовому порядку. Питання про дисциплінарну відповідальність адвоката — члена адвокатського об’єднання регулюється також статутом відповідного об’єднання. Щодо припинення адвокатської діяльності, то у відповідності до статті 17 Законі України «Про адвокатуру», то ця діяльність може бути припинена рішенням кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, а видане свідоцтво анулюється у випадках: - засудження адвоката за вчинення злочину — після набрання вироком законної сили; - обмеження судом дієздатності або визнання адвоката недієздатним; - втрати громадянства України; - грубого порушення вимог цього Закону та інших актів законодавства України, які регулюють діяльність адвокатури, Присяги адвоката України. Крім того, адвокат несе дисциплінарну відповідальність за порушення Правил адвокатської етики своїм помічником. Так, адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності за порушення Правил адвокатської етики його помічником, якщо адвокат: 1) не забезпечив ознайомлення останнього з цими Правилами; 2) не здійснював належного контролю за діями помічника, залученого ним до виконання окремих робіт за дорученням, передбаченим угодою між адвокатом і клієнтом про надання правової допомоги; 3) своїми розпорядженнями і порадами або особистим прикладом сприяв порушенню помічником Правил адвокатської етики. Щодо загальних засад застосування дисциплінарної відповідальності за порушення Правил адвокатської етики, то стаття 80, цих правил визначає, що при застосуванні дисциплінарних стягнень за порушення Правил адвокатської етики дисциплінарні органи адвокатури мають виходити із загальних засад юридичної відповідальності, зокрема повинні застосовувати заходи дисциплінарної відповідальності лише за винні порушення. Щодо відносин дисциплінарної відповідальності адвокатів діє презумпція невинуватості. Наприклад: Щодо справи за скаргою адвоката П.В.М. на рішення дисциплінарної палати Івано-Франківської обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 18.03.2005; Рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії 10.02.2006 N IV/18-2.5; та інші. Відповідно до Рішень кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвакатури, студенти повинні вміти зробити аналіз з посиланням на Правила адвокатської етики та Закон України «Про адвакатуру», та роз’яснити, чому саме, віддповідний вчинок адвоката став приводом для притягення його до дисциплінарної відповідальності. Самостійна робота: 1. Опрацювати правила адвокатської етики та етики юриста. 2. Знайти приклади з юридичної практики де юрист несе відповідальність за порушення встановлених принципів та прокоментувати їх. 3. Переглянути художні фільми: «Адвокат диявола», «Лжец, лжец», «Міміно» і визначте, які етичні правила були порушені героями цих фільмів, чи поступали вони етично по відношенню до своїх клієнтів. Рекомендована література: Режим доступу: http://www.vkka.gov.ua/ [2 ]; [4 ]; [7 ]; [ 10 ]; [ 23 ]. Нормативно-правові акти – [ 3 ]; [ 7 ]; [28 ]; [35]; [ 37 ]; [ 48 ]; [ 49 ].
Змістовий модуль № 2 (ЗМ 2) Перша зустріч з клієнтом. Підготовка та надання юридичної консультацій. Тема 2.1. Збір інформації по справі. Опитування клієнта (інтерв'ю). Студенти повинні значити види інформації, розуміти значення інформації, та порядок її отримання. 1. Збір інформації по справі. 2. Інтерв'ювання, як особливий спосіб отримання інформації. 3. Підготовка до інтерв'ювання. 4. Перший контакт з клієнтом. 5. Техніка з’ясування проблеми клієнта: А) вільна розповідь клієнта. Б) уточнення проблеми. 6.Резюмування проблеми клієнта. 7. Завершення інтерв’ю. 1. Збір інформації по справі. Інформація – це той матеріал, та основа з яким буде працювати юрист і від того, наскільки повною вона буде, залежить правильність вирішення справи. Разом з тим інформація по справі не існує в готовому вигляді. ст. 6 Закону України «Про адвокатуру», де сказано, що адвокат як джерело інформації може використовувати документи, матеріали (аудіо, відео записи) отриманні від підприємств, установ, організацій всіх форм власності, органів державної влади, громадян – за їх згодою, якщо ці документи або матеріали не містять комерційну чи державну таємницю, висновки експертів, фахівців в певній галузі, пояснення осіб, огляд приміщень, речей, транспортних засобів та ін. Але спосіб отримання інформації повинен бути законним, про це зазначається в процесуальному законодавстві. ст. 167, 168, 178 КПК України. Таким чином, для того щоб отримати необхідну інформацію треба знати: - з якою метою вона потрібна; - Хто або що є джерелом цієї інформації; - якого характеру ця інформація; - який законний спосіб існує для отримання цієї інформації. 2. Інтерв'ювання, як особливий спосіб отримання інформації. Поняття інтерв’ювання, значення його в отриманні інформації. Чим відрізняється інтерв’ювання і консультування яка їх основна мета? Які етапи інтерв’ювання існують? Що таке факти? Інтерв’ювання (від англ. Interview) перекладається як бесіда, співбесіда Як юридичний термін “Інтерв’ювання клієнта” вже отримав міжнародне визнання: юристи всього світу під інтерв’юванням клієнта розуміють бесіду юриста з клієнтом з метою отримання від нього інформації, яка має правове значення. Метою проведення інтерв'ю ми вже визначили - це одержання від клієнта інформації, що має правове значення, на основі якої юрист запропонує клієнтові варіанти правового вирішення виниклих проблем. Мета консультування - роз'яснити клієнтові правові способи рішення його проблем, прогнозування можливих наслідків застосування цих способів і надання допомоги у виборі одного з можливих способів рішення правової проблеми клієнта. Умовно її можна поділити на п’ять етапів: 1. Підготовка до зустрічі з клієнтом 2. Перша зустріч з клієнтом 3. Техніка з’ясування проблеми клієнта: А) вільна розповідь клієнта Б) уточнення проблеми 4. Резюмування проблеми клієнта (Резюмування зустрічі) 5. Завершення інтерв’ю Таким чином, для успішного інтерв’ювання головне для консультанта: - встановити контакт з клієнтом; - визвати в нього довіру до себе; - створити всі необхідні умови, щоб клієнт подолав замкненість, нерішучість, сором’язливість; - впевнити клієнта в конфіденційності отриманої інформації; - необхідності надання незнайомій людині (юристу) всю інформацію по справі незалежно від її характеру. Опанувати ці навички можна тільки при безпосередній практичній діяльності. 3. Підготовка до інтерв'ювання. Значення цієї стадії для проведення успішного опитування. яким чином повинен підготувати робоче місце юрист перед першою зустріччю з клієнтом. При підготовці до інтерв’ю юрист повинен забезпечити: місце проведення інтерв’ю (меблі, їх розташування, забезпечити конфіденційність); - час проведення (по запису, або забезпечити зручності для чекання); - відповідний зовнішній вигляд (мінімум прикрас, та косметики); - підручні матеріали (приготувати ручки, папір, олівці.т.д.); - психологічну підготовку; - предметну підготовку (останні зміни в законодавтсві); 4. Перший контакт з клієнтом. Завдання що стоять перед юристом під час проведення цієї стадії. Які психологічні методи треба використовувати для побудови довірчих стосунків. Які психологічні методи треба для цього використовувати. Що таке вербальні і невербальні методи і які їх види. Які внутрішні документи треба заповнити під час першої зустрічі. Завданнями другого етапу інтерв'ю є: - знайомство; - установлення правил співбесіди (тобто «правил гри»); - перші кроки по встановленню довірчих відносин між юристом і клієнтом, шляхом досягнення довіри. - Під час цього етапу необхідно: - зустріти клієнта; - ознайомити клієнта з порядком надання консультації; - визначити час, який має юрист і його клієнт для такої роботи; - встановити загальний порядок проведення співбесіди; - укласти угоду з клієнтом про його згоду на отримання консультації; - заповнити необхідну документацію - Наведемо приклад такої зустрічі: А.: Добрий день. Мене звуть _________. Проходьте будь-ласка, сідайте. А.: Вам зручно? А.: Звідки ви дізналися про нашу юридичну клініку? Ви колись зверталися за юридичною допомогою до юриста або в іншу юридичну клініку? А.: Яке у вас було враження після роботи з юристом? А.: Перш ніж вислухати Вас, я коротко розповім яку роботу ми виконуємо і на яких умовах. Ви згодні? А.: Ми студенти ІV курсу юридичного факультету. Ми надаємо безкоштовні юридичні консультації всім громадянам, які не мають можливості оплатити послуги кваліфікованого юриста. Ми даємо роз’яснення законодавства, його застосування, надаємо допомогу в складанні документів, консультуємо по правових питаннях, і в деяких випадках при згоді клієнта ми робимо представництво в суді та інших державних органах. Ми працюємо під керівництвом викладачів, тому оказуємо досить кваліфіковану допомогу. Вся інформація, що Ви нам розповісте, залишиться конфіденційною, але доступ до неї будуть мати викладачі-консультанти клініки та слухачі. Ви повинні розуміти, що час дачі консультації буде довшим ніж би ви консультацію отримували у адвоката. Якщо ви згодні на такі умови, давайте підпишемо угоду про ваше обслуговування. А.: Якщо ви погоджуєтесь на такі умови консультування пропоную підписати з нами угоду А.: Тепер якщо ви не проти Ви мені надасте ваші анкетні данні. А.: Сергій Миколайович, у моєму розпорядженні є приблизно година. А Ви маєте у своєму розпорядженні такий же час на бесіду із мною? А.: Добре. Я думаю, години нам вистачить. А якщо ні, ми домовимося, коли зможемо зустрітися знову."; - А.: Сергій Миколайович! Я би хотів у вас запитати, ви не будете проти, якщо під час нашої розмови, я (мій товариш) буду занотовувати важливі моменти з вашої розповіді. А.: Сергій Миколайович! Давайте домовимося в такий спосіб: Ви розповісте мені все про виниклим у вас проблеми. А я по ходу Вашої розповіді буду задавати Вам уточнюючі питання або перепитувати, якщо мені щось буде незрозуміло. І після з'ясування всіх ваших проблем ми разом обговоримо, як найкраще їх вирішити. Домовилися?. А.: Сергій Миколайович! Ще раз нагадую, ми дотримуємось правил конфіденційності, тобто всі відомості, повідомлені Вами, ми збережемо в таємниці. Але Ви повинні розуміти, що крім мене про справу будуть знати викладачі нашої клініки, а також інші студенти клініки, з якими ми будемо обговорювати ваші проблеми, але без посилення на ваше ім’я. А.: То з якою проблемою Ви до нас прийшли, що у Вас трапилось?. 5. Техніка з’ясування проблеми клієнта: А) вільна розповідь клієнта. Студент повинен розуміти, що таке вільна розповідь, і як себе треба поводити під час неї. Які психологічних методи требазастосовувати для отримання більш повної інформації. Види слухання їх характеристика, які існують перешкоди при пасивному слуханні їх характеристика і як їх уникнути, що таке активне слухання його плюси, які питання може задавати юрист в процесі слухання їх характеристика. Головна формула цього етапу: РОЗПОВІДЬ+УМІННЯ СЛУХАТИ=РОЗУМІННЯ [7, c. 3] Виходячи з цього, особливо важливим при спілкуванні є вміння слухати. Вміння слухати – це дуже важлива навичка, який слід постійно вчитися. Слухання буває пасивним і активним, а також нерефлексійним та емфатичним:.
Пасивний слухач – він чує те, що хотів би почути від співрозмовника, а не те, що він йому розповідає. Нерефлексійний слухач - тобто вислуховування клієнта без втручання з боку юриста, від нього потрібне вміння " уважно мовчати" Активний слухач – навпаки, чує те, що йому розповідає співрозмовник. Емпатичний [1] слухач - це свого роду той, хто розуміє співрозмовника не "розумом, а серцем". Воно забезпечується тими ж засобами, що й нерефлексивне слухання, але при цьому вимагає прояву співпереживання, щирого співчуття до клієнта. Наприклад: Так, так. продовжуйте... ", "Треба ж!.. "; "Так, розумію... " і т.д. Найбільш типові внутрішні перешкоди: а) нудьга; б) заклопотаність іншими проблемами або психологічна неуважність; в) нетерплячість; г) надлишок інформації; д) упередженість (наприклад, ми схильні чути тільки ті відомості, які начебто б підтверджують нашу точку зору); е) приділення підвищеної уваги зовнішності або манері мовлення клієнта; ж) інтелектуальна зосередженість на мовній частині виступу й відсутність уваги до немовних (невербальних) сигналів і знаків, які можуть підкріплювати і підсилювати мовну інформацію або суперечити їй.
Б) уточнення проблеми. Студенти повинні знасвоїти, методи які застосовуються для уточнення отриманої інформації. Надати характеристику методів і випадки їх застосування. На практиці дуже рідким є випадки, коли в процесі вільної розповіді клієнта юрист отримує достатньо інформації для з’ясування правових проблем клієнта, а також для з’ясування всіх юридично значущих фактів його проблеми. Тому у юриста майже завжди виникає необхідність поставити перед клієнтом запитання, які б сприяли отриманню від нього найбільш детальної і достовірної інформації. 1. Хронологія події. Що сталося з клієнтом? (Місце події) Коли сталося? (Час події) Хто був учасником цих подій? (Суб’єкти) Яким чином і в якій послідовності розгорталися події? (Обставини події) Які наслідки вони потягли за собою? 2. “Технологія воронки ”- при цьому вимагаєтьсяповна відповідь на питання, наприклад, чи має право особа розпоряджатися майном?, коли була отримана квартира?, хто має право розпоряджатися майном?, хто проживає і прописаний в квартирі? хто власник цієї квартири? 3. “Камінний димар ”- запитання задаються для з’ясування інформації від часткового до загального поступово розширяючи подію, щоб мати можливість охопити проблему цілком. 4. “Технологія нагадування” – її можна використовувати на всіх етапах інтерв’ювання, для встановлення факту, чи правильно юрист зрозумів клієнта. 5. “Запитання асоціації” – застосовується тоді, коли клієнт не може пригадати конкретну подію чи конкретну годину, конкретну дату, чи пору року. Для цього студенту треба виділити подію яка має велике значення і виділити факти, що були до події і після неї. Наприклад: Пригадайте яке свято було в цей період? 6. “Запитання, які перевіряють достовірність інформації” – коли консультант не довіряє клієнту, бачить, що він не щиро представляє факти, придумує їх на свою користь, то можна задати питання, що раніше вже задавалось, але змінити формуліровку запитання. Але краще висловити свою недовіру до клієнта, і роз’яснити наслідки того, що буде, якщо він навмисно спотворив факти, розказав їх на свою користь. Також дуже важливим в процесі інтерв’ювання є з’ясування питання про бачення клієнтом вирішення його проблеми. Наприклад: Я зрозумію вашу проблему краще, якщо ви мені скажете, як ви бачите її вирішення? Запитуючи клієнта про бажаний варіант вирішення проблеми, юрист отримує інформацію про клієнта і його очікування, а це дасть йому змогу оцінити реальність очікувань клієнта. 6.Резюмування проблеми клієнта. Студенти,повині розуміти значення стадіїрезюмування, для вдалого опитування. Звернути увагу на питання які треба піднімати під час цієї стадії. Студенти овинні чітко розуміти, що таке фабула справи, з чого вона складається, для чого вона потрібна. Цей етап теж має велике значення. Оскільки на цьому етапі підводяться підсумки проведеного інтерв’ю. Завдання його полягає у складанні резюме, тобто заснованого на інформації, отриманої в ході співбесіди від клієнта, докладного, викладеного в хронологічній послідовності переказу юристом подій, що становлять правові проблеми клієнта. Краще всього використовувати при цьому питання фабули такі як: щ о сталося з клієнтом? (Місце події), к оли сталося? (Час події), х то був учасником цих подій? (Суб’єкти), я ким чином і в якій послідовності розгорталися події? (Обставини події), я кі наслідки вони потягли за собою? Отже, студенти юридичних клінік повинні звернути особливу увагу на важливість цього етапу інтерв'ювання, тому що, таке переказування необхідно для встановлення зворотного зв'язка із клієнтом. 7. Завершення інтерв’ю. Студенти повинні звернути увагу на значення стадії завершення інтерв’ю та на питання які вирішуються на ній. Після закінчення консультування юрист повинен: - з метою демонстрації своєї достатньої компетенції дати загальну характеристику проблеми, вказавши строк надання остаточної консультації; - подати список документів, які має принести клієнт; - призначити час наступної зустрічі; Якщо консультації платні узгодити суму гонорару Самостійна робота 1. Види запитань та їх характеристика; 2. Підготувати приклади трактування мови рухів; 3. Опрацювати обставини «Справи Гака» (задача № 2), зробити імітацію стадії інтерв’ювання та оформити справу клієнта (додатки А-Г) (без конфіденційної інформації для клієнта та юриста) та добірку нормативно-правових актів з адвокатської етики та трудового законодавства, яке врегульовує порядок звільнення працівників за прогул.
|
