В моделі фон Неймана розглядається скінченний набір виробничих процесів вигляду (a
, b
), j = 1,…,m, де n -вимірний вектор a
=(а
, а
,…, а
) описує витрати, а n -вимірний вектор b
=(b
, b
,…, b
) описує випуск продукції при функціонуванні даного процесу з одиничною інтенсивністю. Виробничі процеси (a
, b
) будемо називати базисними. Координати векторів a
, b
– невід’ємні: а
, b
≥ 0, i = 1,…,n, j = 1, 2,…, m.
Введемо до розгляду прямокутні матриці А = (а
), В = (b
), А ≥ 0, В ≥ 0. Вектори a
та b
є стовпцями матриць А та В відповідно.
Кажуть, що технологію моделі задає пара невід’ємних матриць (А, В). Матрицю А називають матрицею витрат, а матрицю В – матрицею випуску.
На підставі базисних процесів побудуємо новий процес, в котрому витрати і випуск є лінійною комбінацією відповідних векторів a
, b
:
= (Ах, Вх) (1)
де вектор х = (х
, х
, …, х
), х
≥ 0, j = 1, 2, …, m називається вектором інтенсивностей. Будемо при цьому говорити, що j –й базисний процес (a
, b
) приймає участь в процесі (Ах, Вх) з інтенсивністю х
. Літерою С позначимо множину процесів
С =
(2)
Модель Леонтьєва є частковим випадком моделі Неймана при n = m, В =І.
Опишемо динаміку моделі фон Неймана.
Припущення1. Модель Неймана лінійна
Через х
будемо позначати вектор інтенсивностей, який описує функціонування моделей на проміжку [ t-1, t ]. Будемо розглядати Т періодів часу. В кожен із таких періодів [ t-1, t ] для виробництва продукції застосовується один із процесів множини С, він характеризується певним вибором вектора інтенсивностей xt.