Фортепіано було улюбленим інструментом композитора, до якого він звертався протягом всього життя. Для нього Степовий створив багато ліричних, витончених п'єс, не поминув і більших за обсягом форм - Фантазії, Сонати. Проте ближчою йому була все-таки мініатюра, в Ті швидкоплинних образах, мінливих настроях митець почувався більш природно. Невеликі прелюдії, мазурки, характерні п'єси складають основну частину його інструментальної спадщини. Серед всіх творів два особливо приваблюють увагу: це "Прелюд пам'яті Шевченка" та Рондо сі мінор.
"Прелюд пам'яті Шевченка" виник під враженням відзначення 50-річчя з дня смерті поета і був написаний наступного 1912р. Вперше виконаний на літературно-музичному вечорі пам'яті Шевченка у Москві. Головний образ твору - скорботний, зосереджений, мелодія близька до тужливих українських пісень (Нотний приклад № 21). Якщо в початкових тактах елегійність, м'яка ліричність переважають у настроях "Прелюду", то поступово він набуває більш драматичного, схвильовано-тривожного характеру. Завершення твору звучить патетично, а водночас рішуче, ніби уособлюючи бунтарський дух поезії Шевченка.
Рондо сі мінор, написане невдовзі після "Прелюду", дуже близьке до нього за характером і теж пов'язане з шевченківськими образами. Деякі дослідники навіть відчувають в ньому інтонації "Заповіту", знаменитої пісні Г.Гладкого. Воно розпочинається темою, що більше наближена до історичної пісні, тобто суб'єктивно перевтілює фольклорно-епічне джерело. Ця тема передає стан зачаєної тривоги, болісного роздуму, а карбований маршовий поступ викликає навіть певні асоціації з траурним походом (згадується в цьому контексті знаменита картина О.Мурашка "Похорон отамана"). Воно і за побудовою нагадує пісню, тужливу, а разом з тим наче овіяну романтикою героїчного минулого. Початкова сумовита тема поступово набуває більш гострих, драматичних відтінків, в запалі втрачається її лірична елегійність, а навпаки, підкреслюється активність, рішучість. Сплеск до вершини, - і ніби отямившись від пережитого, знову далеким спогадом завершується епічна розповідь.
