Метафори

Мета - підведення тренером підсумків після заняття для покрашення роботи

на наступному занятті.

Час - 5 хвилин.

Кількість учасників - будь-яка.

Матеріали - не потрібні.

Особливі вимоги до приміщення -немає.

Процедура: тренер, спрямувавши групу на обідню перерву або перерву до наступного дня тренінгу, діагностує свій внутрішній стан чи не виникло неясне відчуття неспокою, почуття того, що щось відбувалося в групі не так, як потрібно. Якщо такий стан має місце, тренер повинен відверто відповісти собі на такі запитання:

• Яку головну інформацію про учасників я взнав під час заняття?

• Яку роль я відігравав на занятті найбільше - пастуха, сторожа, магнітофона.

наглядача, вішалки (учасники «повісили» на мене свої проблеми й пішли), унітаза (всупереч логіці тренінгу, учасники виплеснули на мене „бруд” негативних емоцій, безпосередньо не пов'язаних з конкретною темою заняття), ще когось?

• Як би я узагальнено назвав цю групу - стадо павіанів, спецназ, білі й пухнасті, тераріум, болото, ще якось?

Тепер тренер має поєднати обидві метафори: свою образну роль та уявну узагальнену назву групи. Зрозуміло, що бути, наприклад, пастухом стада павіанів тренеру не подобається. Але швидко змінити групу, яка уже прийшла на тренінг, очевидно, неможливо. Отже, доведеться змінити власну роль. Для її визначення тренер ставить собі наступні запитання:

• Ким я хотів би працювати у цій групі - батьком-командиром, меліоратором тощо або кимсь іншим. Ким?

• Що, в ідеалі, станеться, якщо я зміню свою роль. імідж?

• Чому я можу (хочу) навчитися у цієї групи?

• Що група хоче від мене?

Останні два запитання тренер вирішує поставити групі на наступному занятті, щоб з'ясувати, наскільки збігаються очікування групи і тренера. Зазвичай у такий спосіб тренер може скоригувати свій стан та настрій, краще підготуватися до наступного заняття. Якщо тренер відчуває, що проведеної „психотерапії» та „психодіагностики” виявилося замало для подальшої продуктивної роботи, від продовжує гру в метафори далі. ставлячи собі нові запитання:

• На якого казкового, міфічного героя схожий кожний учасник?

• Який його девіз?

• Що я творю на групі - трагедію, комедію, фарс, епос?

• А що хотів би творити?

Коли тренер застосовує цю вправу наприкінці тренінгу, не слід забувати, що закінчення тренінгу характеризується не лише виконанням усіх його завдань.

Якщо динаміка розвитку групи була скерована правильно, то на кінець тренінгу припадає період розпаду групи, і це, безумовно, також справляє свій вплив на перебіг подій. Саме відповідно до наявного стану групи тренер приймає рішення щодо способу завершення тренінгу:

а) театралізованим фіналом;

6) влаштуванням зворотного зв'язку від учасників до тренера, зворотного зв'язку учасників один до одного;

в) тестуванням отриманих знань і навичок.