Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Завдання № 1. 1) Моделювання потоку викликів оперативно-рятувальних підрозділів в місті.





1) Моделювання потоку викликів оперативно-рятувальних підрозділів в місті.

Кількість викликів «N» за якими оперативно-рятувальні підрозділи виїжджали протягом часу t=1 рік, визначається по початкових даних:

 

N =n1+n2+n3+n4

 

Послідовність випадкових моментів викликів оперативно-рятувальних підрозділів в місті створює потік подій, що має важливу характеристику інтенсивності потоку «λ» (щільність потоку) за одиницю часу:

 

Математичною моделлю потоку подій, що описує розподілення імовірностей виникнення тої чи іншої кількості подій на інтервалі часу визначеної довжини, є закон розподілення Пуассона. Згідно до цього закону імовірність Рк(t) того, що на інтервалі часу протягом «t» виникне рівно «R» подій, визначається за формулою:

 

(К=0, 1, 2, 3…)

 

При використанні даної формули розмірності одиниць вимірювання часу «l» і «t» повинні бути погоджені.

Імовірності Рк(t1) (к = 0, 1, 2,...) для інтервалу часу фіксованого періоду «t», пов’язані між собою співвідношенням:

 

 

З цієї формули випливає: імовірності того, що на інтервалі часу «t» виникає кількість подій, яка не перевищує задане число «К» і перевищує число «К», пов'язані між собою співвідношенням:

 

 

визначаються за формулами:

2) Моделювання тривалості часу зайнятості оперативно-рятувальних підрозділів обслуговуванням викликів в місті.

При здійсненні опису імовірності розподілення випадкової величини tобс тривалості часу зайнятості оперативно-рятувальних підрозділів обслуговуванням викликів за допомогою показового закону розподілення необхідно визначити значення параметру «μ» (інтенсивність потоку «звільнень» підрозділів від обслуговування викликів):

 

Імовірність того, що тривалість часу зайнятості підрозділів обслуговуванням виклику tобс буде менша або більша від даного значення «t» знаходять за формулами:

 

Р{ t обс< t2 }=1-еt2

Р{ t обс;t3 }=1- Р{ t обс;t3 }=еt3

 

Імовірність знаходження значення випадкової величини tобс в заданих межах t 2 ≤tобс<t3 визначається за формулою:

 

Розмірності величин μ та t повинні бути погоджені

 

3) Математичне моделювання процесу виникнення одночасних викликів оперативно-рятувальних підрозділів в місті.

Можливий стан оперативно-рятувальних підрозділів міста позначаємо Е0, Е1, Ез, … - пронумеруємо за кількістю викликів, обслуговуванням яких зайняті підрозділи. В довільний момент часу підрозділи міста можуть знаходитися лише в одному стані Еm (m=0, 1, 2,...). Можливі переходи із стану Еm до стану Еm-1 у випадку «звільнення» підрозділів від обслуговування одного з m викликів, або до стану Еm+1, якщо виникає ще один виклик. Процес виникнення одночасних викликів має випадковий характер і йому властиві імовірні закономірності.

Імовірність Рm того, що в довільний момент часу підрозділи знаходяться у стані Еm одночасного обслуговування m викликів, визначається за формулою:

 

 

Де а - приведена щільність потоку викликів.

 

 

Розмірність одиниць вимірювання за часом повинна бути погоджена.

З метою послідовних визначень імовірності Р0, Р1, P2, … використовують рекурентні формули:

 

 

 

Число fm випадків, що очікуються на протязі одиничного відрізка часу, коли при виникненні чергового виклику виникає необхідність в одночасному обслуговуванні того чи іншого числа m викликів визначається за формулою:

 

 

Між значеннями Рm та fm мають місце наступні співвідношення, які можуть бути використані для перевірки правильності розрахунків:

 

 

4) Математичне моделювання процесу зайнятості оперативно-рятувальних підрозділів обслуговуванням викликів.

Заздалегідь невідома кількість відділень оперативно-рятувальних підрозділів, що буде виїжджати на кожен виклик. Імовірність ωr того, що для обслуговування виклику необхідно залучати r оперативних відділень, визначається за підсумками статистичних даних про виклики підрозділів таким чином:

 

 

Кількість оперативних відділень, що задіяні в обслуговуванні викликів j, змінюється з часом, і процес її зміни може розглядатися як випадковий. Імовірність Рj того, що в довільний момент часу на обслуговуванні виклику в місті буде одночасно задіяно j відділень, розраховується за допомогою рекурентної формули:

де:

Імовірності Рj (j=0, 1, 2,...) пов'язані між собою співвідношенням:

 

 

В місті діє «R» оперативних відділень оперативно-рятувальних підрозділів. Для кожного значення R=0, 1, 2, 3, 4 можна дати оцінку імовірності Р>R того, що кількості «R» відділень буде недостатньо для обслуговування викликів у місті, буде потрібна кількість відділень, що перевищує значення «R», і ці відділення доведеться залучати ззовні міста:

 

 

Коли немає можливості виїзду по черговому виклику достатньої кількості відділень, виникає стан, який називається відмовою. Відмова може бути повною, якщо немає можливості на виїзд жодного відділення. Відмова може бути частковою, коли по виклику можуть виїхати відділення у такій кількості, яка менша за потрібну для його обслуговування.

При заданій кількості «R» відділень в місті загальна кількість відмов ƒвідм.R, що очікується протягом одиничного відрізку часу, а також кількість повних відмов ƒп.відм..R і кількість часткових відмов ƒч.відм..R в обслуговуванні викликів визначаються за формулами:

 

 

 

 

При цьому ставиться на меті забезпечення можливості оперативно-рятувальних підрозділів міста обслуговувати виклики без залучення додаткових відділень ззовні міста. Це досягається шляхом збільшення кількості відділень R і визначається в низьких значеннях величин ƒвідм.R, ƒп.відм..R і ƒч.відм..R. З економічних міркувань можна обмежитися кількістю відділень, яка б дозволяла не дуже часто відволікати додаткові відділення від несення бойового чергування в своїх районах обслуговування.

 







Дата добавления: 2015-06-29; просмотров: 419. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!




Кардиналистский и ординалистский подходы Кардиналистский (количественный подход) к анализу полезности основан на представлении о возможности измерения различных благ в условных единицах полезности...


Обзор компонентов Multisim Компоненты – это основа любой схемы, это все элементы, из которых она состоит. Multisim оперирует с двумя категориями...


Композиция из абстрактных геометрических фигур Данная композиция состоит из линий, штриховки, абстрактных геометрических форм...


Важнейшие способы обработки и анализа рядов динамики Не во всех случаях эмпирические данные рядов динамики позволяют определить тенденцию изменения явления во времени...

Тема 5. Анализ количественного и качественного состава персонала Персонал является одним из важнейших факторов в организации. Его состояние и эффективное использование прямо влияет на конечные результаты хозяйственной деятельности организации.

Билет №7 (1 вопрос) Язык как средство общения и форма существования национальной культуры. Русский литературный язык как нормированная и обработанная форма общенародного языка Важнейшая функция языка - коммуникативная функция, т.е. функция общения Язык представлен в двух своих разновидностях...

Патристика и схоластика как этап в средневековой философии Основной задачей теологии является толкование Священного писания, доказательство существования Бога и формулировка догматов Церкви...

Типовые примеры и методы их решения. Пример 2.5.1. На вклад начисляются сложные проценты: а) ежегодно; б) ежеквартально; в) ежемесячно Пример 2.5.1. На вклад начисляются сложные проценты: а) ежегодно; б) ежеквартально; в) ежемесячно. Какова должна быть годовая номинальная процентная ставка...

Выработка навыка зеркального письма (динамический стереотип) Цель работы: Проследить особенности образования любого навыка (динамического стереотипа) на примере выработки навыка зеркального письма...

Словарная работа в детском саду Словарная работа в детском саду — это планомерное расширение активного словаря детей за счет незнакомых или трудных слов, которое идет одновременно с ознакомлением с окружающей действительностью, воспитанием правильного отношения к окружающему...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2025 год . (0.01 сек.) русская версия | украинская версия