Система гендерних квот як засіб вирівнення гендерної асиметрії.
ГЕНДЕРНА АСИМЕТРІЯ – ситуація з розподілом соціально–статевих ролей в суспільстві, яка характеризується відкритою або прихованою реальною їх нерівністю (наприклад, чоловіки – політична сфера, жінки – родина). Світовій практиці відомі два варіанти квотування: законодавче встановлення квот, так зване державне квотування, і законодавче передбачення можливості встановлення квот на вільний розсуд організацій і установ. Так, відповідно до виборчого законодавства Аргентини квота для жінок!кандидаток становить 30 відсотків для зайняття виборних посад. В останній час кількість жінок у парламенті Аргентини перевищує 30 відсотків від загальної кількості парламентарів. В Індії законодавчо закріплено вимогу про резервування для жінок 33 відсотків місць у місцевих органах влади. У країнах, де політичні партії надали жінкам квоти у партійних списках, чітко простежуються позитивні зрушення. Так, в Австрії результатом введення окремими партіями квот від 33,3 до 50 відсотків стало те, що представництво жінок у парламенті держави збільшилося майже до 34 відсотків. У Бельгії не менш вражаючі результати: окремі політичні партії передбачили квоти у партійних списках розміром від 25 до 50 відсотків, що дозволило жінкам зайняти більш ніж 35 відсотків місць у парламенті. Скандинавські країни, де існує практика гендерних квот у виборчих органах і де жінки посідають 30-50 відсотків місць у місцевих урядах та парламенті, становлять приклад найповнішого забезпечення соціально-економічних прав жінок. Ідея введення квот, покликаних збільшити представництво жінок в українських органах влади, обговорюється давно. Міжнародні дослідження, проведені Радою Євросоюзу, засвідчують, що найбільш ефективний спосіб зміни співвідношення чоловіків і жінок в парламенті - це запровадження добровільних гендерних квот у списках політичних партій. Такі добровільні партійні квоти дуже поширені в Європі.
|
