Роль феміністичних досліджень у розвитку гендерних досліджень. Поясніть значення понять

Про права жінок, їх місце в суспільстві писали багато філософів та діячів науки, зокрема: Платон, Аристотель, Ж.Боден, Т.Гобс, Дж. Локк, Ж.Ж.Руссо, Г.Гегель, К.Маркс, З.Фрейд. Маємо зазначити, що західноєвропейська феміністична традиція має досить велику теоретичну базу, налічує сотні наукових, публіцистичних, наукових творів, які справили значний вплив на політичну думку ХІХ-ХХ ст..

Перші твори стосувалися формальної рівності жінок з чоловіками. Ідеологічні засади цього руху заклали праці Крістіни де Пізан «Про місто жінок» (опублікована в Італії в 1504 р.), Генріх Корнеліус Агріппа «Про велич і переваги жіночої статі» (1529р.), Мері Уолстонкрафт «Виправдання прав жінок» (1792 р.), Персі Біші Шеллі «Звільнений Прометей» (1820р.), Керолайн Нертон «Природнє право матері на опіку своєю дитиною» (1837р)., Маргарет Фуллер «Жінка в ХІХ ст.» (1845р.), Джон Стюарт Мілль «Пригноблення жінок» (1869р.), Вірджинія Вульф «Власний простір», та інші.

Ряд праць, присвячених цим проблемам жінок та ідеям фемінізму, написала фундатор французького фемінізму Юлія Крістева: «Полігон», «Есе з семіотики», «Спочатку була любов, психоаналіз і віра», «Влада страху. Есе про приниження».

Ж. Лякан у праці «Жіноча сексуальність» (1982p.) порушив проблеми душі і бажання жінки. Французька дослідниця Сімона де Бовуар у своїй книжці «Друга стать» (1949р.) аналізує еволюцію людства, розподіл ролей у суспільстві в різні періоди, і робить висновок що, панівне становище однієї статі, та підневільне іншої обумовлено історично а не біологічно. На відміну від феміністичної пропагандистської літератури де Бовуар пропонує наукове дослідження питання. Авторка використовує психологічний, соціологічний, структурно-антропологічний методи, спростовує біологічне пояснення відмінностей між чоловіком і жінкою. Американська дослідниця Кейт Міллет у праці «Сексуальна політика» (1970р.) виступила прихильницею андрогенної культури та проти домінації чоловіків в літературі. Пропонує звільнити жінок від обтяжливих біологічних функцій.Представниця американського ліберального фемінізму Бетті Фрідан у книзі «Містика жіночності» 1963р., писала про формальну, але відсутність реальної рівності чоловіків та жінок в США.Її співвітчизниця Суламіфір Фейєрстоун у своїй найвідомішій праці «Діалектика статі» виклала ідеї радикального фемінізму.Валері Брайсон у книзі «Політична теорія фемінізму» дослідила етапи становлення даного руху і описала його сучасні форми та основних діячів.Джулієт Мітчелл в дослідженні фемінізму використала психоаналіз. Її роботи "Жінка: найдовша революція", "Жіноче середовище" є класичними в галузі даного напрямку у фемінізмі Крім вищеназваних фундаторів феміністичної теорії, дану тему досліджували ряд європейських та американських науковців, зокрема: Р.Стайс, К.Пейтман, С.Оукін, С.Керрол, Л.Зеріллі, Дж.Скот, яка ввела в науковий обіг поняття "гендер", Ш.Рауботен, К.Гілліан, С.Фалман, Д.Ходоров, Дж.Хубер, Р.Печерські, белл хукс, Анжела Девіс, Тереза де Лауреті, А. Дворкін, Р. Коллінз, П.Ренін, К.Дельфі, М.О’Брайєн, С.Валбі, Х.Хартман, М.Макінтош, Б.Андерсен, Ю.Ціснер, та багато інших.Серед російських дослідників цієї теми слід назвати публікації С.Айвазової, А. Темкіної, І.Юкіної, В.Успенської, О.Шнирової, Н.Шведової, Р.Матвєєвої, І.Школьнікової, Г. Кертмана, Е. Шпак, Р.Варданяна, Н.Кукаренко, О.Хасбулатової, І.Чікалової, Д.Кандіотті, О.Балаєвої, І.Пушкарьової, А.Здравомислової, О.Вороніної, Н.Нечаєвої, М.Малишевої, та інших.Сьогодні українськими гендерними питаннями займаються такі дослідники: Н. Грицяк, Н. Ковалішина, С. Станік, Л. Григорович, А. Пашко, О. Фоменко, І. Грабовська, І. Лебединська, Б. Левченко, Т. Журженко, Г. Жулинська, Л. Лобанова, Л. Смоляр, та багато інших фахівців.

Ґендерна асиметрія – непропорційна представленість соціальних та культурних ролей обох статей (а також уявлень про них) у різних сферах життя. Джерелом ґендерної асиметрії є прихована дискримінація людини та панівні в суспільній свідомості патріархальні усталені погляди та настанови.

Ґендерна ідеологія – система ідей і поглядів, понять і уявлень про побудову суспільства, взаємин у ньому жінок і чоловіків як двох соціальних груп. Ґендерна ідеологія є конструктивною, оскільки несе нову культуру стосунків між двома статями заради досягнень соціальних цілей.

Гендерні норми, формують певні правила поведінки і створюють уявлення про того, хто є «справжній чоловік» і якою повинна бути «справжня жінка».

Гендерна ідентичність - це особливий вид соціальної ідентичності, що співіснує в самосвідомості людини в єдності з поданнями про професійний, сімейний, етнічний, освітній й т.п. статуси.

Псевдогендерні дослідження (ґендерні студії) — комплекс міждисциплінарних досліджень (соціології, психології, економіки, політології, педагогіки та ін.), присвячених феномену статі в її соціальних вимірах