Наприкінці липня 1941 року, коли встало питання про евакуацію водолазної школи з Виборга в Ленінград, начальник ЭПРОНа контр-адмірал Крилов Ф. И. (Фотій Іванович) доповідаючи зам. наркома ВМФ адміралові Исакову И. С. виразив думку, що в евакуаційній плутанині можна втратити коштовні, добре підготовлені водолазні кадри і запропонував створити з водолазів школи добре підготовлений загін розвідників. На чолі цього загону він запропонував поставити розумного і досвідченого водолазного фахівця, випускника ВМУ ім. М. В. Фрунзе лейтенанта Прохватилова Івана Васильовича.
11 серпня 1941 року нарком ВМФ підписав наказ №72 (похідний), у якому говорилося:
1. Сформувати при розвідвідділі штабу КБФ роту особливого призначення в складі 146 штатних одиниць, укомплектувавши її командирами і червонофлотцями-водолазами, що пройшли спеціальну підготовку у Військово-морській медичній академії і Управлінні ЭПРОНу.
2. Командиром Роти особливого призначення призначити лейтенанта Прохватілова Івана Васильовича, комісаром роти - політрука Мащенко Анатолія Федоровича.
3. Для керівництва і консультацій по водолазній справі виділити військлікаря 1 рангу Савичева Іллю Ілліча.
4. Штат увести в дію з 15.08.41 р., формування роти закінчити 25.08.41.
Місцем базування роти став острів Голодуй (нині острів Декабристів). Почалася облаштованість побуту. На прилеглій шкільній ділянці господарський командир наказал розбити городи, у Неві спеціально призначені червонофлотці на шлюпках збирали приголомшену після обстрілів рибу. Не змусило себе чекати і виконання бойових завдань. Про подвиги РОН написана чудова книга В.Л. Зарембовского і Ю.Н. Колесникова “Рота особливого призначення ”.
