Організація та органи фінансового контролю. Фінансовий контроль є логічним продовженням завершення державного управління фінансами і поділяється на загальнодержавний; відомчий; аудит.

Фінансовий контроль є логічним продовженням завершення державного управління фінансами і поділяється на загальнодержавний; відомчий; аудит.

Функції фінансового державного контролю, як правило, розподіляються в них між вищими органами державної влади одночасно із закладами управління фінансовою та кредитно-грошовою системою.

На найвищому рівні державного ф.к. основні контролюючі функції покладаються на парламенти чи відповідні їх органи. Ними, як правило, створюються спеціальні комітети чи комісії з питань фінансів, бюджету, податків і інших питань фінансової політики, на які покладаються обов’язки контролю за дотриманням норм фінансового законодавства, за реалізацію фінансової політики органами виконавчої влади і головним інструментом її реалізації – державним бюджетом.

Система органів державного фінансового контролю в Україні перебуває на стадії формування. Хоч основні її елементи вже склалися і діють, вдосконалюючи свою внутрішню структуру та уточнюючи своє місце в загальнодержавній системі взагалі. Як і в інших державах, фінансовий контроль в Україні здійснюється органами законодавчої влади, органами виконавчої влади, спеціальними органами державного ф.к., а також недержавними спеціалізованими організаціями.

Верховна Рада України у відповідності зі ст. 85 Конституції Укр. Здійснює фінансовий контроль в ході розгляду проектів та затвердження державного бюджету Укр. І звітів про цого виконання, на спеціальних парламентських слуханнях КМУ, що іменуються “днями уряду”, в ході експертиз та заслуховувань Програм діяльності уряду, обговорення і прийняття спеціального фінансового законодавства, у значній кількості інших форм.

Парламентський контроль за витрачанням держ. Фін. Ресурсів органами і установами виконавчої влади здійснюють також всі постійні комітети ВРУ, кожен в своїй сфері. Крім того, у ВРУ є два спеціалізовані комітети: комітет з питань бюджету і комітет з питань фінансової і банківської діяльності. Вони здійснюють безперервний парламентський контроль за станом і рухом державних фінансів.

Особливими контрольними повноваженнями наділена Рахункова палата ВРУ. Голова, перший заступник, заступник, головні контролери і секретар Рахункової палати обираються на сесії ВРУ таємним голосуванням і вважаються обраними на 7 років, якщо за це проголосувало більшість нар. Депутатів від конституційного складу ВРУ.

Рахункова палата має право контролювати місцеві Держадміністрації, органи місцевого самоврядування, підприємства, банки, господарські ТОВ, спілки, асоціації, незалежно від форм власності, якщо вони одержують, перераховують, використовують кошти державного бюджету України або мають частку держ. Власності у їх статутному фонді чи використовують об’єкти державної власності або управляють ними.

Контрольні функції Президента України в сфері фінансової діяльності випливають з його статусу як глави держави і глави виконавчої влади України. ПУ безпосередньо здійснює свої контрольні функції, наприклад коли він підписує ЗУ про регулювання фінансової діяльності.

КМУ здійснює контроль за державними фінансами в ході: безпосередньої практичної реалізації фінансової політики України, державної політики в галузі ціноутворення і оплати праці, складання і виконання державного бюджету України і звіту про його виконання, здійснення загальнодержавних і міждержавних економічних програм, створення і керівництва діяльністю різних фондів. Вся щодення діяльність КМУ нерозривно пов’язана з управлінням державними фінансами, а значить – і з контролем за їх найбільш раціональним витрачанням.

Міністерство фінансів України є центральним спеціалізованим органом держ. виконавчої влади по управлінню фінансами, а значить і по контролю за рухом і витрачанням державних фінансових ресурсів.

В системі МФУ є спеціальні контрольні служби: Держ. казначейство України і Державна контрольно- ревізійна служба України.

ДКРСУ створена у відповідності із ЗУ “Пр ДКРСУ” від 26.01.1993р. і є системою органів державної виконавчої влади. Головним завданням КРСУ є здійснення державного контролю за використанням коштів і матеріальних цінностей, їх зберігання, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і звітності в міністерствах, відомствах, державних комітетах, фондах, бюджетних установах, а також на підприємствах і організаціях, які одержують кошти з бюджетів всіх рівнів чи державних валютних фондів.

Витрати на утримання ДКРСУ визначаються КМУ та фінансуються з державного бюджету.

Органи КРС розглядають листи, заяви, скарги громадян про факти порушення законодавства з фінансових питань, Звернення, в яких повідомляється про крадіжки, розтрати, недостачі, інші серйозні правопорушення, негайно передаються ними в правоохоронні органи для оперативного прийняття рішень у відповідності з чинним законодавством.

Службовці ДКРСУ є представниками органів державної виконавчої влади, їх законні вимоги обов’язкові для виконання службовцями об’єктів ревізій та перевірок.

До спеціальних органів державного фінансового контролю належить також Державна пробірна палата України та підпорядковані їй державні міжобласні інспекції, а також постійні контролери на підприємствах по виробництву дорогоцінних металів і обробці алмазів. Їх завданням є здійснення контролю за випробуванням, виробництвом, використанням, оборотом, обліком і зберіганням дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, виконання операцій із цими цінностями. Пробірному нагляду підлягають всі суб’єкти підприємництва, незалежно від форм власності, а також громадяни - підприємці, що здійснюють вищезазначені види діяльності.

Специфічний фінансовий контроль здійснюється також Українською державною страховою комерційною компанією, що є правонаступником Головного управління державного страхування України і його органів на місцях. Правління Укрдержстраху, Кримська автономна республіканська дирекція, обласні, Київська і Севастопольські обл. дирекції, міські і районні відділення і філії забезпечують дотримання вимог н.а. України про страхування, розвиток страхових послуг, захист прав та інтересів учасників страхових відносин. Важливе місце в їх функціях займає попередній контроль,що здійснюється ними в процесі видачі ліцензій на страхову діяльність. За результатами Поточного і наступного фінансового контролю вони вправі призупинити, обмежити чинність ліцензії чи відкликати її, здійснюють облік і контроль страхових, інвестиційних і комерційних операцій, що проводяться ними. Наприклад, вони перевіряють, чи правильно і своєчасно перераховуються на рахунки установ Укрдержстраху суми зборів з обов’язкового страхування пасажирів, здійснюють інші операції. Декретом КМУ “Про страхування від 10.05.1993 р. страхування передано недержавним страхувальним товариствам різних видів.

Важливе місце у системі органів державного фінансового контролю займає НБУ. Насамперед НБУ здійснює нагляд за діяльністю комерційних банків, їх відділень, філій, представництв по всій території України. Цей нагляд спрямований на забезпечення стабільності банківської системи, захист інтересів вкладників шляхом зменшення ризиків в діяльності комерційних банків. Зміст нагляду визначається повноваженнями, встановленими ЗУ “Про банки і банківську діяльність”.

Система нагляду НБУ спрямована на скорочення зовнішніх і внутрішніх банківських ризиків.

Зовнішні ризики: ризик ліквідності(нездатність банку забезпечити безперебійну оплату своїх зобов’язань перед клієнтами); валютний ризик(збитки від несприятливої зміни курсу валюти в умовах наявності відкритої валютної позиції);ризик облікового процента(збитки від зміни кредитної ставки, що встановлюються по кредитах НБУ за умови фіксованої кредитної ставки по наданих кредитах); ризик по цінних паперах(збитки від зміни курсу цінних паперів, що перебувають в портфелі банку).

Комерційні банки зобов’язані щомісячно надавати НБУ наступну звітну інформацію: баланс з додатком розрахунку економічних нормативів; звіт про кредитний портфель; звіт про портфель цінних паперів;звіт про валюту і валютні позиції; звіт про ризик процентної ставки; звіт про надання і погашення родичами і близькими кредитів банку.

Окремі мін-ва і відомства України здійснюють позавідомчий державний фінансовий контроль.

Так, Мін-во зв’язку України контролює дотримання правил поштових переказів і пересилки валютних цінностей через митний кордон України. Державний митний комітет України здійснює контроль за дотриманням правил переміщення валютних цінностей через митний кордон України.

Має місце і відомчий фінансовий контроль. Це контроль мін-в, інших органів державного управління за діяльністю підвідомчих підприємств, організацій.

Основним завданням відомчого контролю є: контроль за виконанням державних завдань, економічним витрачанням матеріальних і фінансових ресурсів, зберіганням державної власності, правильністю постановки бухгалтерського обліку, станом контрольно-ревізійної роботи, боротьба з приписками, безгосподарністю, марнотратством.

В даний час в Україні є ще і аудиторський контроль.

ЗУ “ Про аудиторську діяльність” було прийнято ВРУ 22.04.1993р., і він продовжує діяти без істотних поправок до нього та змін по даний час. В цьому законі аудит визначено законодавцем як перевірка публічної бухгалтерської звітності, обліку, первинних документів та іншої інформації щодо фінансово-господарської діяльності суб’єктів господарювання з метою визначення достовірності їх звітності, обліку, його повноти і відповідності чинному законодавству яке встановлює нормативи.

Аудит здійснюється незалежними особами(аудиторами, аудиторськими фірмами), які уповноважені суб’єктами господарювання на його проведення. Аудит може проводитись з ініціативи господарюючих су’єктів, а також у випадках, передбачених чинним законодавством (обов’язковий аудит). Затрати на проведення аудиту відносяться на собіварість товару(продукції, послуг). Аудиторські фірми представляють аудиторські висновки та інші офіційні документи.

Аудиторський висновок – це офіційний документ, засвідчений підписом та печаткою аудитора(аудиторської фірми), який складається у встановленому порядку за наслідками проведення аудиту і містить в собі висновок стосовно достовірності звітності, повноти і відповідності чинному законодавству та встановленим нормативам бухгалтерського обліку фінансово-господарської діяльності.