Витрати державного бюджету на оборону, їхній склад і специфіка

Витрати на оборону країни, також як і витрати на управління, обумовлені політичними функціями і задачами держави, військові витрати прямо зв'язані з необхідністю захисту життєво важливих інтересів суспільства від зовнішньої агресії.

Політичні зміни, що відбулися у світі після розпаду Радянсь­кого Союзу, істотно вплинули на обсяг, склад і динаміку витрат на національну оборону України. Сучасна військова доктрина країни (визначена Законом "Про оборону України") ґрунтується на прин­ципі оборонної достатності її Збройних сил і на тому, що Україна не вважає війну засобом вирішення міжнародних проблем. Україна доб­ровільно відмовилась від ядерної зброї і послідовно дотримується неядерних принципів, вона не має територіальних претензій до жодної країни і ніколи першою не почне бойових дій проти будь-якої країни, якщо сама не стане об'єктом агресії.

Метою воєнно-економічної політики України є діяльність уряду, спрямована на всебічний розвиток комплексу проблем по обладненню Збройних сил сучасним озброєнням і військовою технікою, необхідною для національної безпеки країни. Тому дуже гостро ставиться проблема системи "ефективність - вартість" відносно Збройних сил. Держава не може виділяти великі бюджетні асигнування на військові потреби, однак вона зобов'язана виділяти необхідні кошти для забезпечення безпеки, територіальної цілісності і суверенітету України.

У сучасному світі на військові цілі асигнуються величезні засо­би. Прямі і непрямі військові витрати ведучих країн світу склада­ють від 6 до 35% загальної суми їхніх бюджетів. Кожна європейська країна, що має збройні сили, витрачає на їх утримування від 3 до 6% валового внутрішнього продукту. Наприклад Росія витрачає 5,2 %, Туреччина - 4,4 %, Болгарія - 3,7%, Бєларусь - 3,2%. В Україні цей показник складає 2,9 відсотки. Реальні витрати на армію за 10 років існування Збройних сил України зменшилися більш ніж у 20 разів. Тому, якщо взяти такий показник, як оборонні витрати на душу населення, то Україна навіть у порівнянні з країнами-сусідами виглядає дуже скромно: Росія затрачає 368 доларів, Туреччина -131, Польща - 87, Болгарія - 47, Бєларусь - 44. В Україні - це 27 доларів на душу населення.

При будь-якому стані економіки держава зобов'язана враховувати ряд об'єктивних факторів, що роблять вплив на його оборонний бюджет. Обсяги витрат останнього визначаються такими основними факторами:

- міжнародним становищем і пріоритетами зовнішньої економічної політики;

- територією країни, довжиною і характеромкордонів;

- рівнем цін на сучасну військову техніку, вартістю і обсягами постачань армії і флоту.

Витрати на оборону країни мають непродуктивний характер, оскільки вони не сприяють приросту суспільного продукту, а є прямим відрахуванням із нього. Звідси важливою проблемою є обґрунтування абсолютних обсягів даних витрат. Скорочення Збройних сил, зменшення військових витрат дає можливість направляти бюджетні засоби на інші життєво важливі потреби країни.

Усі витрати на національну оборону відповідно до функціо­нальної класифікації можна розподілити по таким напрямкам:

на утримування особового складу збройних сил;

на бойову підготовку особового складу;

закупівлю озброєння і бойової техніки;

на науково-дослідницькі роботи зі створення нових зразків озброєння і військової техніки;

капітальне будівництво і придбання устаткування для міністерства оборони;

будівництво житла для військовослужбовців;

інші витрати в сфері оборони (наприклад, участь у міжнародних миротворчих операціях).

В Україні законодавчо затверджено чисельний склад її Збройних сил до 2005 року. Ця чисельність повинна бути за станом на 30 грудня 2001 р. - у кількості 400 000 чоловік, у т.ч. 310 000 військовослужбовців.

30 грудня 2002 р. - у кількості 394750 чоловік, у т.ч. 307500 військовослужбовців.

30 грудня 2003 р. - у кількості 390000 чоловік, у т.ч. 305000 військовослужбовців.

30 грудня 2004 р. - у кількості 382500 чоловік, у т.ч. 300000 військовослужбовців.

30 грудня 2005 р. - у кількості 375000 чоловік, у т.ч. 295000 військовослужбовців.

З приведених даних видно, що чисельність збройних сил України скоротиться за п'ять років на 25 тисяч чоловік. Витрати на оборону у 2002 році склали суму у розмірі 3361709,2 тисяч грн. (6,85 % державного бюджету). Розподіл цих коштів наведено у таблиці 10.4.

Таблиця 10.4 - Основні статті прямих військових витрат