Грудень 2 тиждень
Тема. Просторові відношення: глибокий, мілкий. Порядкова лічба. Мета:ознайомити дітей з поняттями «глибокий», «мілкий»; закріпити навички порядкової лічби; розвивати вміння порівнювати множини; виховувати охайність під час вико- нання завдань.
Матеріали: демонстраційний: тарілка, глечик, фланелеграф, ілюстра- ції до казки «Лисиця і Журавель», картинки для роботи на фланелеграфі із зображенням чашок, ложок, каструлі, чайника, тарілок, глечика, картинки із зображенням гру- пи комах і тварин, групи тварин і птахів; роздавальний: картинки: тарілка (глибока й мілка), чаш- ка; картки формату А4 із зображенням двох акваріумів однакової форми (один мілкий, другий глибокий), п’ять рибок червоного кольору, одна — синього, серветки.
1. Психогімнастика.
Хід заняття
2. Порівняння за об’ємом. Вихователь нагадує дітям зміст казки «Лисиця і Журавель». — Хто кого запросив у гості? — Що й у чому приготувала Лисиця? — Чому Журавель не зміг цього з’їсти? (Тому що тарілка була мілка, і він не зміг клювати своїм довгим носом.) — Що й у чому приготував Журавель? — Чому Лисиця не змогла їсти? (Тому що глечик був вузь- кий і глибокий, і лисиця не змогла дістати їжу своєю короткою мордочкою.) Вихователь ставить на стіл тарілку й глечик. Наливає в глечик воду й показує, що глечик повний по вінця. Потім переливає воду з глечика в тарілку, коментуючи свої дії: «Давайте перевіримо, на- скільки глибока тарілка: глибша, ніж глечик, чи ні». Діти бачать, що тарілка наповнилася, а в глечику вода ще залишилася. Отже, глечик за об’ємом більший, тобто глибший, ніж тарілка.
3. Гра «Розподіли страви». — Даринка приготувала на обід борщ, картоплю, компот. Допоможіть їй вибрати посуд для кожної страви. У вас на столі картинки із зображенням посуду: глибока й мілка тарілка, чашка. (Можна запропонувати дітям самостійно назвати посуд.)
— У який посуд ви наллєте борщ? Покажіть картинку, пояс- ніть свій вибір. — А куди покладете картоплю? Покажіть картинку. Чому ви так вирішили? — Чому не можна борщ налити в мілку тарілку? — Куди наллємо компот? Чому? — А чи можна компот налити в мілку тарілку? (Ні.) — А в глибоку? (Так.) Але чому ми цього не робимо?
4. Фізкультхвилинка. Вихователь показує картинки, на яких зображені група комах і тварина, група тварин і птахів і т. д. Діти повинні визначити, хто на картинці зайвий, та показати, імітуючи рухи.
5. Гра «Розсели рибок». Вихователь роздає дітям картки із зображенням двох ак- варіумів та рибок. — Розгляньте акваріуми. Як ви думаєте, у який акваріум можна налити більше води? А менше? (Один великий акваріум, глибокий — у нього наллємо більше води. Другий — маленький, мілкий — у нього можна налити менше води.) — Хто може жити в акваріумі? (Черепахи, равлики, рибки.) — Розселіть в акваріуми рибок: у великий — червоних, вони повинні плисти вліво, а в маленький — синю, вона плистиме вправо. Скільки ви поселили червоних рибок? (П’ять.) — Синіх? (Одну.) — У якому акваріумі більше рибок? (У великому.) А менше? (У маленькому.) Можна сказати, що акваріум, у якому багато риб, — глибокий, а де одна рибка — мілкий?
6. Гра «Не помились». Вихователь пропонує дітям підійти до фланелеграфа, де викла- дено п’ять картинок: чашка, ложка, каструля, чайник, тарілка. — Як одним словом можна назвати зображені предмети? (Посуд.) — Що зображено на першому малюнку? другому? третьому? і т. д. Скільки всього малюнків? Потім діти заплющують очі, вихователь ховає будьAяку кар- тинку. Діти, рощзплющивши очі, повинні відгадати, якої картин- ки немає.
7. Підсумок заняття. — Про героїв якої казки йшла мова на занятті? — Чому вони не змогли пригоститися?
|