Поняття степеневої середньої, формула розрахунку.
Степенева середня - це така величина, що розрахована за індивідуальними значеннями ознаки, піднесеними у ступінь К, і приведена до лінійних розмірів: Залежно від ступеню К середня може бути гармонійною (К = -1), арифметичною (К = 1), геометричною (К = 0), квадратичною (К = 2), кубічною (К = 3), біквадратичною (К = 4). Кожна середня має визначені властивості і має свою сферу застосування. Якщо для одного і того ж самого первинного ряду обчислити різні степеневі середні, то чим більший показник степені К, тим більше абсолютне значення середньої: Це правило мажорантности степеневих середніх. 4. Порядкові середні Порядкові середні розраховуються у ряді розподілу, впорядкованому за зростанням або зменшенням значення ознаки. Модою (xMo) називається варіант значення ознаки, який найчастіше зустрічається в сукупності, або те значення ознаки, що відповідає максимальній точці теоретичної кривої розподілу. В дискретному ряді мода - це варіант із найбільшою частотою. В інтервальному варіаційному ряді мода приблизно дорівнює центральному варіанту так називаного модального інтервалу. Її значення оцінюється за допомогою формули апроксимації (наближення): ,
де х 0 - нижня межа модального інтервалу; hM0 - ширина модального інтервалу; f M0 - абсолютна частота модального інтервалу; f M0-1 - абсолютна частота інтервалу перед модальним; f M0+1 - абсолютна частота інтервалу наступного за модальним. Квантилі – це значення ознаки, які поділяють впорядкований ряд на певну кількість рівних частин. Наприклад: · медіана – на 2 частини; · терцилі – на 3 частини; · квартилі – на 4 частини; · квінтилі – на 5 частин; · децилі – на 10 частин; · процентилі – на 100 частин. Медіана (xMe) - це величина ознаки, що поділяє чисельність впорядкованого варіаційного ряду на 2 рівні частини. Одна частина значення варіюючої ознаки менша за медіану, а інша частина - більша. Для впорядкованого ряду з непарним числом членів медіаною є варіанта, розташована в центрі ряду, а у випадку з парним числом членів медіаною буде середня арифметична з двох суміжних центральних варіант. В інтервальному варіаційному ряді порядок знаходження медіани наступний: а) впорядковуємо індивідуальні значення ознаки за збільшенням (зменшенням) значення ознаки – за ранжиром; б) визначаємо для даного ряду значення кумулятивної функції для частот, тобто нагромаджені частоти для кожного інтервалу значень; в) за даними про нагромаджені частоти знаходимо медіанний інтервал. Медіана поділяє чисельність ряду навпіл, отже, вона знаходиться в тому інтервалі, в якому значення кумулятивної функції складає половину або більше половини всієї суми частот, а значення кумулятивної функції для попереднього інтервалу менше половини чисельності сукупності. Якщо припускати, що всередині медіанного інтервалу наростання або зменшення досліджуваної ознаки відбувається рівномірно, тоді формула апроксимації для медіани в інтервальному ряді розподілу буде мати наступний вигляд: , де х 0 - нижня межа медіанного інтервалу; hme - ширина медіанного інтервалу; Σ f /2 - полусума частот ряду (обсягу ряду); FMе-1 – сума частот всіх інтервалів перед медіанним; f Mе - частота медіанного інтервалу. Квартилі (Q) - це значення ознаки, що поділяють впорядкований ряд на 4 рівні частини. Розрізняють нижній квартиль Q1, медіану Ме і верхній квартиль Q3. Нижній та верхній квартилі розраховують за формулами: де x min - мінімальні межі квартильних інтервалів; h - ширина інтервалу ряду розподілу; ; - суми частот всіх інтервалів перед квартильним; f Q1; f Q3 - частоти квартильних інтервалів. Децилі (D) – варіанти, які поділяють впорядкований ряд на 10 рівних частин. Так, перший та другий децилі можна обчислити за формулами: , де x min - мінімальні межі децильних інтервалів; h - ширина інтервалу ряду розподілу; ; - суми частот всіх інтервалів перед децильним; ; - частоти децильних інтервалів.
|