Сутність і значення середніх величин
Середні величини у статистиці служать узагальнюючими мірами варіюючих ознак у статистичній сукупності. Статистичні показники, обчислені як середні величини, характеризують рівень ознаки в розрахунку на одиницю сукупності. Середня величина відбиває типові розміри ознаки, характеризує якісні особливості явищ у кількісному вираженні. Середні величини оцінюють однією величиною значення досліджуваної ознаки для всіх одиниць якісно однорідної сукупності. Середня величина - величина абстрактна, оскільки характеризує значення абстрактної одиниці, і тому, відірвана від структури сукупності. Середня величина визначається на основі індивідуальних значень і для кінцевої величини об’єктів. При проведенні масового спостереження досліджуються великі за чисельністю сукупності. Отримані масові статистичні дані узагальнюються у вигляді ряду розподілу. Характер розподілу, частота повторення кожної ознаки впливають на середню, яка обчислюється за формулою для згрупованих даних і називається середньою зваженою. Частоти (ваги) показують повторюваність даного значення ознаки. Використання кожного виду середніх залежить: 1) від характеру індивідуальних значень ознаки; 2) від характеру алгебраїчного зв’язку між індивідуальними значеннями ознаки та її загальним обсягом (сума, добуток, степінь і т. п.). Цей зв’язок – визначальна властивість сукупності, яка відображена логічною формулою осереднюваної ознаки.
|
