Види середніх величин.
1. Середня арифметична () являє собою відношення загального обсягу значень ознаки до обсягу сукупності. Використовується для осереднення прямих значень ознаки шляхом підсумовування. Застосовується при вивченні закономірностей розподілу. Середня арифметична проста (незважена) дорівнює сумі окремих значень ознаки, діленої на число цих значень: , де xi – значення ознаки i –ї одиниці сукупності; n – кількість спостережень (обсяг сукупності). Проста середня арифметична застосовується у випадках, коли наявні окремі значення ознаки (тобто статистичні дані не згруповані). Якщо статистичні дані представлені у вигляді рядів або розподілу (згруповані), тоді середня обчислюється як середня арифметична зважена: - де f і – абсолютна частота прояву ознаки xi (статистична вага).
|