Тема 16.2. Адміністративні правопорушення, що посягають на громадський порядок та громадську безпеку – 2 г.

Мета заняття:на підставі теоретичних положень та норм законодавства про адміністративну відповідальність набути практичні навички по визначенню елементів складів правопорушень, що посягають на громадський порядок і громадську безпеку, надання їм юридичної кваліфікації.

Основні поняття: правопорушення, склад правопорушення, кваліфікація правопорушення, громадське місце, громадський порядок, громадська безпека, хуліганство.

План:

1. Особливості кваліфікації адміністративних правопорушень, що посягають на громадський порядок, відмежування їх від інших видів правопорушень.

2. Особливості кваліфікації адміністративних правопорушень, що посягають на громадську безпеку, відмежування їх від інших видів правопорушень.

3. Адміністративно-юрисдикційні повноваження посадових осіб ОВС у сфері охорони громадського порядку та громадської безпеки.

Методичні вказівки:

 

Особливістю цієї теми є те, що правопорушення, які посягають на громадський порядок та громадську безпеку складають значну частку серед інших адміністративних правопорушень. Широкими адміністративно-юрисдикційними повноваженнями у цій сфері наділені органи внутрішніх справ.

Тому, при підготовці до практичного заняття з даної теми потрібно навчитися в запропонованих ситуаціях і задачах кваліфікувати протиправні дії правопорушників, які посягають на громадський порядок, громадську безпеку та встановлений порядок управління. Для цього необхідно, насамперед, з’ясувати сутність даних категорій, що є об'єктами протиправних посягань і вивчалися в курсі адміністративного права України. Так, громадський порядок – це система суспільних відносин, що характеризуються станом дотримання усіма суб’єктами адміністративного права вимог правових приписів, норм моралі, звичаїв, етики тощо. Громадська безпека, в свою чергу визначається як родовий об’єкт адміністративно-правових проступків уявляє собою комплекс опосередкованих джерелами підвищеної небезпеки відносин, які регулюються адміністративно-правовими нормами з метою попередження й усунення загрози життю й здоров’ю людей, матеріальним цінностям і природному середовищу.

Під час підготовки до заняття особливо варто зупинитися на характеристиках деяких складів, таких як: дрібне хуліганство (ст. 173 КУпАП), порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки (ст. 175 КУпАП), розпивання спиртних напоїв у громадських місцях і поява в громадських місцях у п'яному вигляді (ст. 178 КУпАП) та ін. Розглядаючи склади цих правопорушень, насамперед, слід звернути увагу на ознаки громадського місця, які характеризуються вільним доступом до громадського місця, призначенням – для задоволення різноманітних соціально-культурних потреб людини. Необхідно визначити ознаки стану сп’яніння, яке ображає людську гідність та громадську мораль до яких відносяться: порушення координації, неохайний вигляд, сильний запах алкоголю, втрата орієнтації у часі та просторі, неможливість самостійно пересуватися тощо. Також слід звернутися до нормативних актів, які встановлюють правила пожежної безпеки і т. ін.

Для розв’язання запропонованих ситуаційних задач необхідно навчитися аналізувати особливості складу правопорушення та особливості порядку притягнення до відповідальності за такі діяння, при цьому звертати уваги потрібно на такі обставини: вік правопорушника, місце вчинення правопорушення, час вчинення правопорушення, підстави та строки адміністративного затримання тощо.

При розв’язанні задач важливо знати, що по одним складам адміністративних проступків органи внутрішніх справ здійснюють усі процесуальні дії, а по іншим – порушують і розслідують справи, передають їх для розгляду уповноваженим суб’єктам.

Рівень своїх знань з цієї теми пропонується перевірити шляхом надання відповідей на питання для самоконтролю.

Питання для самоконтролю:

1. В чому полягає особливість об’єктивної сторони дрібного хуліганства?

2. В яких складах правопорушень, передбачених нормами Глави 14 КУпАП, громадське місце є кваліфікуючою ознакою об’єктивної сторони?

3. Які норми Глави 14 КУпАП мають бланкетний характер?

4. Наведіть склади правопорушень, передбачених нормами Глави 14 КУпАП, в яких передбачений спеціальний суб’єкт.

5. За якими ознаками відмежовуються склади правопорушень, передбачені ст. 178 і ст. 179 КУпАП?