РОЗДРІБНІ ЦІНИ НА СПОЖИВЧІ ТОВАРИ ТА ЇХ ОСОБЛИВОСТІ

У загальній системі ціп роздрібні ціни на споживчі товари посідають найважливіше місце. Воли визначають пропорції обміну споживчих то­варів на доходи населення і тому істотно впливають на сферу розподілу та обігу, а також формують пропорції, що складаються між попитом і пропозицією, і визначають рівень житія населення. Роздрібна ціпа с кінцевою ціною, за якою споживчі товари реалізуються населенню, ви­бувають зі сфери виробництва та обігу у сферу приватного користуван­ня. Саме завдяки роздрібним цінам можна оцінити справжню корисність товару для споживача.

У роздрібній ціпі відбиваються економічні відносини як у сфері ви­робництва, так і у сфері обігу. Тому на роздрібну ціпу впливають чинни­ки обох сфер.

Так, до чинників сфери виробництва належать обсяги та витрати ви­робництва, асортимент товарів, структура виробництва, новизна товару, упровадження нових технологій, пропозиція товарів, витрати, пов'язані з просуванням товарів на ринок, витрати на забезпечення конкуренто­спроможності товарів та ін.

До чинників сфери обігу належать попит споживачів, рівень їхні ^.до­ходів, соціальний склад та чисельність населення, наявність безкоштов­ного або пільгового розподілу товарі», рівень безробіття населення та ін.

Роздрібні ціни виконують важливі соціально-економічні функції, що відбиваються в державній політиці ціноутворення, яка полягає у вста­новленні:

· роздрібних цін на основні продукти харчування, товари першої не­обхідності (хліб, молоко, овочі) нижче за їх вартість. У цьому разі держава встановлює фіксовані або регульовані ціни;

 

· регульованих цін на дитячий одяг і взуття, підручники, ліки, інші товари. У цьому ріпі здебільшого встановлюється їх максимальна верхня межа;

· роздрібних цін на товари, що не є товарами першої необхідності, але задовольняють погреби населення, тобто на товари широко­го вжитку. Ціни залежать від попиту та пропозиції, кон'юнктури ринку;

· роздрібних цін на товари ірраціональної потреби населення (на­приклад, лікеро-горілчані та тютюнові вироби, вироби з дорого­цінних металів і з дорогоцінним камінням), що перевищують їх вартість. Рівень цих цін регулюється державними органами через систему оподаткування, запровадження акцизних зборів, підви­щення ставок різних податків або обмеження їх рівня за нижньою межею. Великі розміри податків (наприклад, акцизного збору) встановлюються державою, яка спрямовує їх на власні потреби та реалізацію соціальної політики країни.

Розглянемо основні вимоги, яких необхідно дотримуватись мри вста­новленні роздрібних цін (рис. 16).

1. Відповідність рівня роздрібних цін витратам підприємств (як ви­робників, так і роздрібних торговельних підприємств) на виробництво, реалізацію товарів, просування їх на ринки. Іншими словами, передусім мас враховуватись повна собівартість товару.

2. Урахування особливостей виробництва та реалізації, зміни моди, упровадження нових технологій, розвитку науково-технічного прогресу, появи альтернативних товарів. Крім того, необхідно враховувати вплив такого чинника, як інформація, і не лише про доходи населення, а й про ціни на сировину, матеріали, комплектуючі, оренду приміщень, відсотки за користування банківським кредитом.

3. Встановлення співвідношення роздрібних цін з урахуванням від­мінностей споживчих властивостей та якості товарів. Тому всі товари за різними ознаками поділяються на види, що передбачає певні методичні підходи до розрахунку роздрібної ціни.

4. Відображення в ціні ступеня дефіцитності товарів. Здебільшого це стосується діяльності підприємств в умовах адміністративно-централізованої системи. Однак в окремих випадках це може відбуватися й у ринковій економіці, особливо коли капітал, спершу спрямований на ви­робництво одного товару, переміщується на виробництво іншого, прибутковішого. Держава має це враховувати, встановлюючи регульовані ціни.

 

 

5. Встановлення співвідношення між попитом і пропозицією. Особ­ливо це стосується нових товарів або тих, щодо яких держава намагаєть­ся змінити попит — збільшити або зменшити його (наприклад, збіль­шення рівня споживання окремих нидів фруктів, використання миючих засобів і встановлення дотацій на ці товари або, навпаки, зменшення рів­ня споживання алкогольних напоїв І встановлення додаткових податків, зборів, підвищення діючих ставок акцизного збору).

6. Урахування ступеня соціальної значущості товару, тобто встанов­лення низьких цін на товари першої необхідності.

 

Встановлюючи роздрібні ціпи, важливо визначити їх співвідношен­ня, що має відбивати різницю:

§ у витратах виробництва та реалізації різних товарів;

§ в якості та інших споживчих вартостях виробів;

 

 

§ у співвідношенні помиту та пропозиції.

Встановлення співвідношення роздрібних цін дасть змогу розв'язу­вати такі соціально-економічні завдання:

§ формувати раціональну структуру споживання товарів з акцентом па корисні в харчовому відношенні продукти та екологічно без­печні промислові вироби;

§ впливати на попит споживачів і переорієнтовувати його з одних то­варів на інші, зокрема з дефіцитних на достатні;

§ стимулювати виробництво та споживання нових виробів, товарів підвищеної якості та розширеного асортименту.

Зазначене співвідношення визначається за двома групами виробів — продовольчими і непродовольчими товарами. Як свідчить практика, у цих товарних групах ціпи мають більш стійке співвідношення, що по­яснюється майже однаковими напрямками задоволення попиту спожи­вачів, властивостями та іншими ознаками. Зазначимо, що рівень цін на непродовольчі товари вищий, ніж на продовольчі.

При визначенні роздрібних ціп слід встановлювати їх співвідношення:

§ па взаємозамінні товари;

§ взаємозалежні товари (сировина, напівфабрикати, готова продукція);

§ товари повсякденного попиту та тривалого користування;

§ дефіцитні й недефіцитні товари та надлишки товарів;

§ нові товари або товари, що є на ринку й виробництво яких освоєно;

§ однорідні вироби, що мають різні якісні показники;

§ готові вироби або окремі вузли, що використовуються в готових виробах;

§ на основні та супутні вироби.