КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

 

1. Транспортні тарифи па перевезення вантажів та їх класифікація.

2. Транспортний тариф як елемент ціни товару.

3. Собівартість перевезення вантажів і методика її розрахунку.

4. Тарифи на перевезення вантажів залізницею та їх особливості.

5. Види тарифів на перевезення вантажів залізницею.

6. Вантажні тарифи автомобільного транспорту та їх особливості.

7. Відрядні тарифи автомобільного транспорту та їх особливості.

8. Погодинні тарифи автомобільного транспорту та їх особливості.

9. Вантажні тарифи річкового транспорту та особливості їх встановлення.

10. Вантажні тарифи морського транспорту та особливості їх встановлення.

11. Особливості ціноутворення у сфері побутового обслуговування населення.

12. Ціна послуги та її склад.

13. Методи визначення ціни послуги на підприємствах побутового обслугову­вання.

14. Тарифи на послуги житлового господарства та їх зміст.

15. Собівартість послуг підприємств житлового господарства та її склад.

16. Тарифи на послуги підприємств комунального господарства та їх види.

17. Методика визначення тарифів па електричну енергію, паливо, природний газ тощо.

 

Глава 9

ЦІНОУТВОРЕННЯ У СФЕРІ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ

ДІЯЛЬНОСТІ

 

ІНФОРМАЦІЙНА БАЗА ЦІНОУТВОРЕННЯ У СФЕРІ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

9.2.

Ціноутворення у сфері зовнішньоекономічної діяльності методично будується на таких самих принципах, що й у межах держави. Однак на цей процес впливає багато інших чинників. Так, встановлюючи ціну на конкретний товар в угоді із зарубіжним партнером, важливо визначити ціни па світовому ринку з урахуванням умов реалізації. Світовий ринок складається з численних галузей і підгалузей, які виробляють не лише споживчі товари, а й надають різні послуги, виконують різні роботи, до­бувають сировину, перероблюють її. Кожна з галузей мас особливості, витрати, що безпосередньо впливає на кінцеву ціну реалізації. У країнах ч розвиненою економікою клієнтам надаються знижки, у реалізації то­варів бере участь більше посередників, які також сприяють підвищенню ціни. Кількість посередників залежить від виду товарів, його призначен­ня, кінцевого споживача.

Визначення конкретної ціни контракту починається з аналізу світо­вих цін; контрактних, біржових, прейскурантних, довідкових, питомих, індексів внутрішніх і зовнішніх цін.

Контрактні ціни встановлюються при укладанні зовнішньоекономіч­ної угоди, де зазначаються всі техніко-економічні дані про виріб, на ви­готовлення якого с: замовлення. Ця ціпа відбиває насамперед цитрати підприємства та рівень прибутковості, однак методика її розрахунку, а також ціни на сировину, матеріали тощо є комерційною таємницею фірми. Такі ціни встановлюються в основному на продукцію, що ви­робляється за особливими угодами, на продукцію галузей машинобуду­вання, а також па продукцію, яку замовляють невеликими партіями для особливих споживачів (наприклад, костюми для делегацій, спортсменів.

 

артистів тощо). У цьому разі контрактна ціна може відрізнятися від сві­тової конкурентної, але повинна визначатися з її урахуванням.

При визначенні світових цін на товари стандартні, масового спожи­вання показником цін с прейскурантні ціни, надруковані виробниками або продавцями у спеціальних каталогах, рекламних оголошеннях, прей­скурантах. В основному вони є інформаційними, тому під час продажу конкретного товару фірма може запропонувати знижку (або надбавку) до прейскурантної ціпи, тобто ціпа угоди відрізняється від пропонованої у прейскуранті.

Біржовими с ціни, за якими здійснюються торги па біржах та аукціо­нах. В основному вони встановлюються на сировину, матеріали, вироби їх первинної обробки. Біржові ціпи розраховуються й друкуються коти­рувальним комітетом (комісією) на основі розрахунків середніх ціп за попередній період і, по суті, є середніми цінами укладених раніше угод. Вони поділяються на дві групи:

· ціна угоди на строк (ф'ючерсна), коли токар при укладенні угоди відсутній;

· ціна угоди на реальний товар.

Біржові ціни друкуються в біржових бюлетенях або в інших видан­нях. Вони залежать в основному від кон'юнктури ринку (тобто попиту та пропозиції), тому що відбивають ціпи конкретних угод. Якість виро­бу, обсяг угоди та інші чинники на них майже по виливають. Зауважимо, що такі ціни діють недовго (як правило, щонайбільше тиждень).

Для товарів, що реалізуються за небіржовими угодами, ціпи розра­ховуються на основі довідкових ціп, про які можна дізнатися з прейску­рантів, каталогів, галузевих видань. Здебільшого вони відбивають се­редні ціни конкурентного ринку і відрізняються від цін конкретних угод, тому що не можуть оперативно реагувати на зміну кон'юнктури ринку. Здебільшого регулювання ціни угоди відбувається через надання знижок при укладенні угоди. Довідкові ціни г основою для укладення угоди, од­нак при встановленні кінцевої ціни враховуються фактичні ціни країни-виробника, якість виробу й відмінність його від світових стандартів, па­кування, особливості постачання.

Для аналізу світових цін використовується також показник питомої ціни (або питомої вартості). У розрахунку цих цін визначається кількість грошових одиниць на будь-яку натуральну одиницю вимірювання, на­приклад тонну (кілограм), метр, літр (декалітр) тощо; застосовуються у розрахунках цін на сировину (наприклад, вугілля, газ, нафта), продукцію АПК (зерно, насіння соняшнику, молоко), а також на товари первинно

 

 

обробки сировини (руда, олія, цукор), на товари невеликого асортимен­ту, а також на товари, що постачаються у великих обсягах.

За цими цінами визначається також ціна на групу товарів, однак у цьому рал велике значення має питома вага окремих товарів з різною ринковою ціною. Так, визначаючи питому ціну на нафтопродукти, слід ураховувати збільшення питомої ваги дорожчого бензину (особливо з високим октановим числом) і зменшення питомої ваги сирої нафти. Тому питомі ціни не застосовуються для товарних груп, що мають вели­кий асортимент.

У процесі аналізу світових цін визначається їх динаміка, тобто ана­лізуються індекси внутрішніх і зовнішньоторговельних цін, Індекси внутрішніх ціп визначають їх динаміку протягом певного часу. Розрахо­вують їх органи державної статистики для окремих товарів і товарних груп. Індекси цін (І_Ц) розраховуються за формулою

де К_З — кількість товарів, реалізованих у звітному періоді (році); Ц_З, Ц_Б — ціна за виріб у періоді відповідно звітному та базисному, гр. од.

Якщо розрахунки виконуються для групи товарів, то індекс цін виз­начається за середньозваженою ціною, що обчислюється залежно від пи­томої ваги конкретного товару у грумі товарів і ціпи на цей товар. Ці ін­декси друкуються у виданнях офіційних органів і застосовуються для порівняльного аналізу динаміки цін різних країн.

Індекси зовнішньоторговельних ціп мають аналогічну методику роз­рахунку, однак за базу беруться середні імпортні ціни, що розраховують­ся за даними митної статистики. Середні загальнодержавні індекси цін для окремих груп товарів визначаються залежно від структури зовніш­ньої торгівлі та зовнішньоекономічного обороту за базисний період. З метою визначення тенденцій розраховуються індекси цім за конкрет­ний період (півріччя, квартал, місяць, декаду), що дає змогу виявити на­прямки змін у цінах протягом року.

У розрахунку показників цін важливе значення мають інформаційна база, її точність, конкретність і повнота. Існує кілька джерел отримання інформації про світові ціни.

По-перше, індекси ціп друкуються в державних національних і за­гальноекономічних статистичних збірниках:

Survey of Current Business (США) — щомісячний бюлетень Міністер­ства торгівлі;

 

Economic Statistics Monthly (Японія) — статистичний щомісячник де­партаменту статистики;

Wirtschate und Statistic (Німеччина) — статистичний бюлетень дер­жавного статистичного управління;

Monthly Digest of Statistics (Великобританія) — статистичний щомі­сячник Центрального статистичного управління;

Bulletin Mensuels de Stalistiguc (Франція) — загальноекономічний статистичний щомісячник і Bulletin Mensuels de Slatistigue Industrial — щомісячник промислової статистики.

По-друге, конкретні ціни наводяться в міжнародних та регіональних виданнях. Так, ООН щомісячно видає статистичний бюлетень "Monthly Bulletin of Statistics", де друкуються ціни на товари в різних країнах. Крім того, статистичне управління ООН розраховує та друкує індекси експортних цін для основних товарних груп як промислових, так і про­довольчих товарів, на сировину, продукти її переробки, засоби вироб­ництва, техніку для сільського господарства. В окремих випадках друку­ються ціни та індекси не лише для товарної групи, а й для окремих товарів, індекси цін на споживчі товари, а також визначаються рівні жит­тя в кожній країни, яка є членом ООН.

Крім того, світові ціни друкуються також в "International Financial Statistics" — статистичному щомісячнику Міжнародного валютного фонду; тут також наводяться індекси вартості життя у країнах — членах МВФ.

Ціни на сільськогосподарську сировину, продовольчі товари різних країн-експортерів друкуються в щоквартальному бюлетені "Food and agriculture organization of the United Nations".

По-третє, спеціальні видання друкують найдетальнішу та найточ­нішу інформацію про ціни та їх індекси для окремих товарних груп. Наприклад, у щомісячному бюлетені Міністерства праці США "Producer Price and Price Indexes" друкуються індекси внутрішніх оптових цін на вироби галузі машинобудування для 11 груп виробів (сільськогосподар­ське обладнання, будівельне, спеціальне, металообробне тощо). Крім ін­дексів для груп розраховуються індекси для підгруп, що ще більше уточ­нюють ціни виробів.

У різних країнах працюють фірми, які визначають індекси цін для ок­ремих товарних підгруп з їх уточненням. Наприклад, компанія "Marshall and Swift" (США) розсилає через передплату бюлетені про індекси цін на обладнання, що використовується у промисловості, будівництві. Окремі журнали друкують індекси вартості будівництва нафтоперероб-

 

них заводні, причому вони є основою для визначення інших світових ціп, У щотижневику "Engineering News Report" (CLIJA) друкуються ціни на будівельні матеріали та індекси цін на вартість будівництва в різних галузях національної економіки.

У Німеччині в щомісячнику федерального статистичного управління "Praise, Lohne, Wirtschaf'tsrachnungen" друкуються не лише індекси цін для груп товарів, а й для окремих товарів електротехнічної промисло­вості, машин та обладнання, наземних транспортних засобів, а також внутрішні й світові ціни.

По-четверте, різні галузеві видавництва друкують ціни на конкретні вироби. Так, у СІМА індекси цін, а також безпосередньо ціни друкують­ся в журналі "American Machinist" для продукції металообробної про­мисловості. У щоквартальному бюлетені "Cost Engineering", що випускається приватною фірмою, друкуються дані про витрати виробництва та ціни на обладнання для підприємств хімічної промисловості.

У Великобританії журнал "Metal Bulletin" (виходить двічі на тиж­день) друкує базисні та підпускні ціни па чорні та кольорові метали (утому числі й ціпи експортерів зі США, Японії, Німеччині, Росії та ін­ших країн). Журнал "Renters Coffee Report" (Великобританія), друкує світові ціни на кофе та їх індекси. Довідкові світові ціпи на нафту та на­фтопродукти на основних ринках друкуються у “Tlatte's Oilgram Price Service” (СІМА); у "European Chemical News" друкуються ціни в хімічній промисловості різних країн.

В Україні є багато видань, що друкують інформацію про світові ціни для окремих товарів (наприклад, газета "Бізнес", журнал "Галицькі контракти").

Крім того, про базисні, довідкові ціни можна дізнатися через Ін­тернет.

Індекси цін та їх аналіз с основою для розрахунку цін конкретних угод при укладенні зовнішньоекономічних контрактів, що мас бути точ­ним і об'єктивним. У розрахунку ціп потрібно дотримуватись певних принципів:

1. При розрахунку ціпи на конкретний виріб слід аналізувати щонай­менше м'ять цін па інші вироби, щоб запобігти випадковості та вилину окремих чинників, які можуть діяти в окремих країнах і відображають загальні тенденції.

2. Визначаючи ціни, навіть якщо ринок конкурентний, за базу слід брати ціни провідних фірм, які мають на ринку стабільну питому вагу

 

 

у виробництві та реалізації продукції, або фірм, які стабільно постача­ють на ринок товари.

3. Ціни слід визначати за однакових умов постачання товарів або конкретного виробу. Якщо пропонуються різні умови, це треба врахову­вати через різні поправки, уведенням різних коефіцієнтів.

4. При встановленій цін не треба брати товари, що мають великі роз­біжності в умовах постачання, тобто в яких діє велика кількість попра­вок. Річ у тім, що ці поправки мають суб'єктивний характер і здебільшо­го визначній їх конкретний розмір неможливо. Тому й розбіжності цін можуть бути істотними.

5. Потрібно забезпечити еквівалентність і взаємовигідність поста­чання товарів для обох партнерів. Світові ціпи є базою для визначення конкретних цін, однак їх розмір конкретизується безпосередньо в угоді й включає різні знижки, надбавки, що сприяють взаємній зацікавленості. По суті, вони с середніми і відбивають середні витрати у світовому мас­штабі, а також середній світовий попит споживачів.