ТЕСТ ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ ЗНАНЬ З КУРСУ

"ЦІНОУТВОРЕННЯ"

 

1. В умовах ринкової економіки ціна має прогресивне значення, якщо попит:

1) перевищує пропозицію;

2) дорівнює пропозиції;

3) нижчий за пропозицію.

2. В Україні діють такі ціпи на споживчі товари:

1) фіксовані;

2) регульовані;

3) вільні;

4) фіксовані та регульовані;

5) фіксовані та цільні;

6) регульовані та вільні.

3. Умови постачання товарів підбивають такі ціни:

1) закупівельні;

2) франко;

3) роздрібні;

4) базисні.

4. Якщо ціпа складається лише і покриття витрат та середньої норми прибут­ку, пропонується така стратегія ціноутворення:

1) престижної ціпи;

2) лідера на ринку;

3) просування на ринок;

4) відшкодування витрат,

5. При закупівлі великих партій товарів (наприклад, при заготівлі овочів) вико­ристовується гака стратегія ціноутворення:

1) єдиної ціни;

2) масових закупівель;

3) гнучкої ціни;

4) сегмента ринку.

6. В умовах ринкової економіки ціна відіграє дестабілізуючу роль, якщо попит:

1) перевищує пропозицію;

2) дорівнює пропозиції;

3) менший за пропозицію.

7. З методів державного регулювання цін до економічних зараховують такий метод:

1) встановлення граничного рівня ціни;

2) надання податкових пільг;

3) встановлення граничного рівня торговельної надбавки;

4) встановлення фіксованої ціни.

8. Відпускна ціна підприємства — це:

1) витрати підприємства;

 

 

2) витрати підприємства та прибуток;

3) витрати підприємства та торговельна надбавка;

4) витрати підприємства ти податок на додану нариси.;

5) прибуток і податок на додану вартість.

9. На підприємствах, що виробляють модні вироби високої якості, застосовується така стратегія:

1) психологічного впливу;

2) лідера па ринку;

3) престижної ціпи;

4) просування на ринок.

10. Для товару, виробництво якого скорочується або «загалі припиняється, застосовується така стратегія:

1) гнучкої ціни;

2) сегмента ринку;

3) довгострокової ціни;

4) ціноутворення на товари, зняті з виробництва.

11. Серед методів державного регулювання цін до адміністративних зарахо­вують метод:

1) встановлення податкових пільг;

2) насичення ринку товарами;

3) встановлення граничного рівня торговельної надбавки.

12. На підвищення цін впливають такі чинники:

1) при відносно стабільних доходах споживачів пропозиція перевищує попит;

2) підвищення продуктивності праці;

3) неефективне використання капіталу, устаткування, робочої сили.

13. До біржової зараховують ціну:

1) постійну;

2) котирувану;

3) CIF;

4) FOB;

5) монопольну.

14. Торговельна надбавка — це:

1) частина податку на додану вартість;

2) частина собівартості продукції виробника;

3) витрати торговельного підприємства;

4) витрати торговельного підприємства та податок на додану вартість;

5) витрати та прибуток торговельного підприємства.

15. Якщо ціна встановлюється однаковою для будь-якого товару або послуги, пропонується така стратегія:

1) єдиної ціни;

2) масових закупівель;

3) гнучкої ціни;

4) сегмента ринку.

 

16. Якщо ціна підприємства встановлюється відповідно до ціни підприємства, що мас на ринку найбільшу питому пасу, застосовується така стратегія:

1) просування на ринок;

2) психологічного впливу;

3) престижної ціни;

4) лідера на ринку.

17. На зниження ціни впливають такі чинники:

1) ажіотажний попит;

2) при відносно стабільних доходах споживачів пропозиція перевищує попит;

3) заробітна плата збільшується швидшими темпами, ніж продуктивність праці та виробництво товарів і послуг;

4) низька ефективність використання основного капіталу, устаткування, ро­бочої сили.

18. Між ціною та попитом існує така взаємозалежність:

1) з підвищенням ціни попит знижується;

2) з підвищенням ціпи попит підвищується;

3) з підвищенням попиту ціна підвищується.

19. При укладанні контракту та визначенні ціни сорту та якості виробу відда­ють перевагу такій ціпі:

1) твердій;

2) індикативи і її;

3) монопольній;

4) базисній.

20. Цінова знижка — це частина:

1) собівартості торговельного підприємства;

2) торговельної надбавки;

3) відпускної ціни виробника, що передається торговельному підприємству;

4) податку на додану вартість.

2 1. Якщо ціна встановлюється нижчою, ніж у конкурентів, і меншою від "круг­лої" цифри, застосовується така стратегія:

1) психологічного впливу;

2) просування на ринок;

3) лідера па ринку;

4) престижної ціпи.

22. Якщо ціна встановлюється відповідно до змін кон'юнктури ринку, пропо­нується така стратегія:

1) сегмента ринку;

2) довгострокової ціни;

3) гнучкої ціни;

4) "збирання вершків".

23. Між ціною та пропозицією Існує така взаємозалежність;

1) з підвищенням ціпи пропозиція підвищується;

2) з підвищенням піни пропозиція знижується;

3) з підвищенням пропозиції ціна знижується.

24. Дефіцит виникає тоді, коли ціна виробу:

1) перевищує ціну рівноваги;

2) дорівнює ціні рівноваги;

3) нижча за ціну рівноваги.

25. Нижчою за собівартість встановлюється така ціпа:

1) монопольна;

2) демпінгова;

3) постійна;

4) фіксована.

26. До собівартості не входить такий елемент: 3) вартість сировини та матеріалів;

2) витрати на підготовку кадрів;

3) премії за підсумками роботи ча рік;

4) транспортні витрати.

27. Якщо ціна встановлюється для конкретної соціальної групи населення, застосовується така стратегія:

1) довгострокової ціни;

2) сегмента ринку;

3) плинної спадної ціни;

4) гнучкої ціни.

28. Якщо ціна встановлюється нижчою, ніж у конкурентів, на короткий строк, пропонується така стратегія:

1) "збирання вершків";

2) психологічного пилину;

3) лідера на ринку;

4) просування на ринок.

29. Лишок товарів з'являється тоді, коли ціна виробу:

1) перевищує ціну рівноваги;

2) дорівнює ціні рівноваги;

3) нижча за ціну рівноваги.

30. Інфляція впливає на ціни так:..

1) ціни підвищуються;

2) ціни знижуються;

3) ціни не змінюються.

31. Державою планується, рекомендується та стимулюється така ціна:

1) вільна, договірна;

2) фіксована;

3) Індикативна;

4) регульована.

32. До прихованих цінових знижок зараховують такі:

1) для постійних партнерів;

2) на страхування;

3) для іноземних партнерів;

4) за продаж несезонного товару.

 

33. Якщо підприємство з метою отримання найбільшого прибутку тимчасово встановлює найбільшу ціну, застосовується така стратегія:

1) "збирання вершків";

2) психологічного впливу;

3) просування на ринок;

4) лідера на ринку.

34. Якщо ціна встановлюється відносно сталою на деякий час, пропонується така стратегія:

1) плинної спадної ціни;

2) довгострокової ціни;

3) сегмента ринку;

4) гнучкої ціпи.

35. Держава закуповує продукцію у сільськогосподарських виробників за таки­ми цінами:

1) виробничими;

2) закупівельними;

3) оптовими;

4) роздрібними.

36. Сільськогосподарські підприємства розраховуються з підприємствами пере­робної промисловості за такими цінами:

1) закупівельними;

2) розрахунковими;

3) роздрібними.

37. На вироби підприємств м'ясо-молочної промисловості діють такі ціни:

1) регульовані;

2) договірні;

3) фіксовані;

4) регульовані та договірні;

5) регульовані та фіксовані.

38. Зі збільшенням відстані перевезень собівартість і ткм:

1) збільшується;

2) зменшується;

3) не змінюється.

39. Нині на тарифи автомобільного транспорту найбільшою мірою впливають:

1) вартість пального та нафтопродуктів;

2) заробітна плата водіїв;

3) тарифи залізничного транспорту;

4) тарифи річкового транспорту;

5) вартість вантажних та інших підсобних робіт.

40. Нині при утворенні роздрібних цін діють такі обмеження:

1) на рівень прибутковості;

2) загалом на ціну;

3) на торговельну надбавку.

 

 

41. Визначити, чи входить до складу вартості послуги прибуток:

1) так;

2) ні;

3) частково.

42. Сільськогосподарські підприємства розраховуються з плодоовочевими ком­бінатами за такими ціпами:

1) роздрібними;

2) розрахунковими;

3) закупівельними.

43. На плодоовочеві консерви, як правило, встановлюються такі ціни:

1) вільні договірні;

2) регульовані;

3) фіксовані;

4) вільні та регульовані;

5) вільні та фіксовані.

44. До собівартості транспортних тарифів включаються витрат па здійснення таких операцій:

1) початкових;

2) кінцевих;

3) рухомих;

4) початкових і кінцевих;

5) початкових, кінцевих і рухомих;

6) початкових і рухомих.

45. Вантажі, що перевозяться автомобільним транспортом, поділяються на таку кількість класів:

1) п'ять;

2) чотири;

3) три;

4) два,

46. Вартість торговельної послуги залежить від таких чинників:

1) якості наданих послуг;

2) кількості наданих послуг;

3) попиту на послуги;

4) терміновості надання послуги;

5) вартості тарифів на паливо, електроенергію.

47. Між сільськогосподарськими та будівельними підприємствами діють такі ціни:

1) роздрібні;

2) закупівельні;

3) кошторисні нормативи.

48. Повна собівартість — це:

1) позавиробничі витрати;

2) виробничі витрати;

3) виробнича собівартість і позавиробничі витрати.

 

49. Тарифи на перевезення вантажів залізницею, що потребують особливого устаткування, називаються так:

1) виключні;

2) загальні;

3) пільгові.

50. На розмір тарифу па перевезення вантажів морським транспортом впліта­ють такі чинники:

1) природні уммови;

2) вид транспорту;

3) швидкість перевезення вантажів.

51. Нині в Україні встановлено такий граничний рівень торговельної надбавки:

1) до 25 %;

2) до 30%; 3} до 35%;

4) до 40%;

5) до 50%;

6) обмеження відсутні.

52. Регульовані та вільні договірні ціни встановлено на такі товари:

1) овочі;

2) фрукти;

3) рибу;

4) хліб;

5) м'ясо;

6) Консерви м'ясні.

53. Сільськогосподарські підприємства купують мінеральні добрива у підпри-ємств-виробників за такими цінами;

1) цільними договірними;

2) регульованими;

3) фіксованими;

4) фіксованими та регульованими.

54. Навироби швейної промисловості встановлено такі ціпи:

1) цільні договірні;

2) регульовані;

3) регульовані та вільні договірні;

4) фіксовані;

5) фіксовані та вільні договірні.

55. Тарифи, що діють у межах однієї залізниці, називаються так:

1) місцеві;

2) пільгові;

3) виключні.

56. З класів вантажів, що перевозяться морським транспортом, найбільший тариф має такий:

1) 8;

 

2) 10;

3) 8;

4) 10;

5) 14.

57. В Україні лише за договірними вільними цінами реалізуються такі вироби:

1) цукор;

2) овочі;

3) молоко;

4) хліб.

58. Ціна виробів підприємств масового харчування складається з таких еле­ментів:

1) вартості сиропний та прибутку підприємств міісового харчування;

2) закупівельної ціни сировини та прибутку;

3) вартості сировини та заробітної плати працівників;

4) роздрібної ціни на сировину та націнки підприємств масового харчування.

59. Для підприємств сільського господарства встановлено такі ціни на палино та будівельні матеріали:

1) фіксовані;

2) регульовані;

3) вільні;

4) регульовані та вільні;

5) фіксовані та вільні.

60. Тариф на перевезення вантажів залізницею складається:і таких елементів:

1) собівартості;

2) прибутку;

3) собівартості, прибутку та надбавки;

4) собівартості та надбавки.

61. Собівартість перевезення вантажів буде найбільшою, якщо використовуєть­ся такий вид транспорту:

1) автомобільний;

2) залізничний;

3) річковий;

4) морський.

62. Вільну договірну ціну встановлює:

1) держава;

2) торговельне підприємство;

3) виробник;

4) держава та торговельне підприємство;

5) торговельне підприємство та виробник;

6) держава та виробник.

63. На послуги, що надаються підприємствам сільською господарем ва, встанов­люються такі ціни:

1) вільні договірні;

 

 

2) регульовані;

3) фіксовані;

4) фіксовані та цільні;

5) цільні та регульовані.

64. Вантажі, то перевозяться морським транспортом, поділяються на таку кількість класів:

1) 4;

2) 6;

3) 8;

4) 10;

5) 12;

6) 14;

7) 16;

8) 18;

9) 20.

65. Нині на вироби підприємств масового харчування діють такі ціни:

1) цільні договірні;

2) регульовані;

3) фіксовані;

4) вільні та фіксовані;

5) фіксовані та регульовані;

6) цільні та регульовані.