Студопедия — ПРАВОВИЙ РЕЖИМ МАЙНА СУБ'ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ
Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

ПРАВОВИЙ РЕЖИМ МАЙНА СУБ'ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ






ФІНАНСОВИЙ АНАЛІЗ

Підручник

Рекомендовано

Міністерством освіти і науки України

як підручник для студентів

вищих навчальних закладів

 

Київ

"Центр учбової літератури"


ЗМІСТ

Від автора.................................................................................... 6

Розділ 1. Значення і теоретичні засади фінансового

аналізу............................................................................ 9

1.1. Зміст фінансового аналізу і його функціональна

роль в діяльності суб'єктів господарювання................. 9

1.2. Предмет і об'єкти фінансового аналізу.................. 16

1.3. Види фінансового аналізу....................................... 32

1.4. Методи фінансового аналізу................................... 38

1.5. Суб'єкти і користувачі фінансового аналізу........... 50

1.6. Організація фінансового аналізу............................. 58

1.7. Методичне забезпечення фінансового аналізу...... 64

Розділ 2. Інформаційне забезпечення фінансового аналізу 85

2.1. Сутність інформації та ознаки її корисності для фінансового аналізу 85

2.2. Система показників фінансового аналізу та оцінка їх величини в процесі прийняття управлінських рі­шень................................................... 90

2.3. Система інформації фінансового плану підприєм­ства 100

2.4. Система інформації рахунків бухгалтерського об­ліку 109

2.5. Інформаційні ресурси фінансової звітності........... 141

2.6. Інформаційні ресурси статистичної звітності........ 170

2.7. Інформаційні ресурси податкової звітності........... 187

Розділ 3. Аналіз майна підприємства..................................... 196

3.1. Склад майна підприємства......................................... 196

3.2. Аналіз структури і динаміки майна підприємства 203

3.3. Аналіз стану і ефективності формування майна підприємства 212

З


Розділ 4. Аналіз оборотних активів..................................... 226

4.1. Економічна сутність оборотних активів підприєм­ства 226

4.2. Аналіз розміщення фінансових ресурсів в оборот­них активах 231

4.3. Аналіз ефективності використання запасів............ 248

Розділ 5. Аналіз формування джерел капіталу підприєм­
ства
................................................................................. 253

5.1. Склад джерел формування капіталу підприємства 253

5.2. Аналіз структури і динаміки джерел капіталу під­приємства 258

5.3. Аналіз стану і ефективності формування джерел капіталу підприємства 266

Розділ 6. Аналіз грошових потоків...................................... 273

6.1. Економічна суть грошових потоків підприємства 273

6.2. Аналіз структури і динаміки грошових потоків.... 284

6.3. Аналіз ефективності формування грошових по­токів 297

Розділ 7. Аналіз ліквідності і платоспроможності підпри­
ємства
........................................................................... 308

7.1. Поняття ліквідності і платоспроможності підпри­ємства 308

7.2. Аналіз ліквідності активів підприємства.................. 310

7.3. Оцінювання платоспроможності підприємства.... 316

Розділ 8. Аналіз фінансової стійкості підприємства.......... 327

8.1. Поняття фінансової стійкості підприємства.......... 327

8.2. Аналіз фінансової стійкості на основі співвідно­шення власних і залучених фінансових ресурсів під­приємства.................................................................. 329

8.3. Оцінка фінансової стійкості підприємства за рів­нем безпеки господарської діяльності 344

Розділ 9. Аналіз кредитоспроможності підприємства....... 357

9.1. Механізм формування залучених фінансових ре­сурсів підприємства 357

9.2. Аналіз кредитоспроможності підприємства.......... 366

9.3. Оцінка ефективності використання залучених фі­нансових ресурсів при кредитних операціях 393


Розділ 10. Аналіз ділової активності підприємства........... 401

10.1. Поняття ділової активності підприємства............ 401

10.2. Аналіз і оцінка ділової активності підприємства

за показниками економічного зростання...................... 410

10.3. Аналіз і оцінка ділової активності персоналу під­
приємства...................................................................... 425

Розділ 11. Аналіз прибутковості та рентабельності під­
приємства
..................................................................... 436

11.1. Механізм формування і використання фінансо­вих результатів підприємства 436

11.2. Аналіз формування і використання фінансових результатів 447

11.3. Аналіз рівня прибутковості діяльності підприєм­ства 476

Розділ 12. Аналіз інвестиційної активності підприємства 494

12.1. Економічна сутність інвестицій та інвестиційної діяльності 494

12.2. Аналіз розвитку інвестиційної діяльності підпри­ємства 502

12.3. Аналіз ефективності інвестицій............................ 514

Розділ 13. Комплексне оцінювання фінансового стану

підприємства................................................................. 525

13.1. Поняття комплексного оцінювання фінансового стану підприємства 525

13.2. Побудова узагальненої оцінки фінансового стану підприємства 530

13.3. Оцінка рівня і побудова рейтингових систем фі­нансового стану підприємств 553


ВІД АВТОРА

Ринкова трансформація економіки України вимагає докорін­ної перебудови системи оцінки діяльності підприємства, що зок­рема, передбачає використання глибоких аналітичних досліджень в результаті яких визначаються сценарії заходів для розв'язання фінансових проблем й одержання бажаного розвитку господарсь­ких процесів. Щоб керувати складним процесом ефективного ви­користання ресурсів, необхідно мати, насамперед, добре структу-ровану, своєчасну, достовірну і всебічну інформацію як активний інструмент обгрунтування моделей розвитку господарюючих си­стем.

Діяльність підприємства в умовах ринкової економіки зумо­вила розподіл аналітичних досліджень на фінансові і управлінсь­кі. Такий поділ прикладної частини економічних досліджень є доцільним, а дискусійним може залишатися лише склад фінансо­вого і управлінського аналізу.

Відтак метою пропонованого підручника є формування теоре­тичних знань та практичних навичок з методики проведення фі­нансового аналізу.

Підручник складається із 13 тем, які повністю відповідають вимогам нормативної програми курсу і забезпечують виконання галузевого стандарту вищої освіти щодо освітньо-професійної програми підготовки фахівців з галузі знань «Економіка та під­приємництво».

Водночас, висвітлюючи зміст окремих питань фінансового аналізу автор враховує особливості сучасного стану розвитку підприємств України та подає власне тлумачення багатьох мікро-економічних явищ, категорій і показників.

Розгляд питань фінансового аналізу в підручнику розпочина­ється з обґрунтування його функціональної ролі, предмета, об'єктів, користувачів, організації і методичного забезпечення, а також концептуальної схеми процесу пізнання фінансового стану підприємства яка відтворює механізм аналітичного дослі­дження.


У темі 2 з'ясовується інформаційне забезпечення фінансово­го аналізу за системою показників фінансового плану, рахунків бухгалтерського обліку, фінансової, статистичної і податкової звітності. У трьох наступних темах розкриваються питання фо­рмування джерел фінансових ресурсів підприємства та їх роз­міщення в активах. Особливу увагу приділено моделям поведін­ки в процесі господарської діяльності основних засобів, оборот­них активів і джерел капіталу. Оскільки діяльність господарю­ючої системи — це єдність формування і використання коштів за грошовими потоками, то у темі 6 обґрунтована модель руху грошових коштів на підприємстві і методика оцінки її ефектив­ності.

У темах 7, 8 і 9 розглядаються важливі інструменти оцінки фі­нансового стану підприємства — ліквідність, платоспроможність, фінансова стійкість і кредитоспроможність.

Відтак у наступній темі подано матеріал щодо оцінки стану і розвитку ділової активності підприємства яка дозволяє забезпе­чити економічне зростання і фінансову стійкість господарської діяльності. Тема 11 присвячена аналізу прибутковості і рентабе­льності підприємства та їх впливу на досягнення стійкого фінан­сового стану. У темі 12 особливу увагу приділено вивченню роз­витку інвестиційної діяльності, її ефективності і ролі у вирішенні перспективних проблем.

Завершує підручник тема щодо комплексного оцінюван­ня фінансового стану підприємства і побудови рейтингових систем.

Особливість підручника полягає в тому, що всі теми висвітле­ні відповідно до діючих в Україні нормативних положень плану­вання, бухгалтерського обліку, аудиту, фінансової, статистичної і податкової звітності.

Підручник підготовлено на основі концептуальних засад фі­нансового аналізу викладених в публікаціях викладачів науко­вих шкіл Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана, Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Київського національного торговельно-економічного університету та Львівської державної фінансової академії.

Водночас, підручник є продовженням розробок автора, що були опубліковані в навчальному посібнику «Фінансова звіт­ність підприємства та її аналіз» і монографії «Статистич­ний аналіз фінансової звітності: теорія, практика та інтерпре­тація».


— якісне планування, прогнозування, бюджетування, визна­чення потреби і ефективне розміщення фінансових ресурсів;

— ефективне формування і використання потоків грошових коштів;

— створення рейтингових систем оцінки фінансового стану господарюючих систем;

— своєчасне вживання заходів, спрямованих на підвищення пла­тоспроможності, фінансової стійкості і прибутковості підприємств;

— визначення резервів поліпшення фінансового стану госпо­дарюючих систем;

— обгрунтування політики розподілу і використання прибутку для потреб господарюючих систем та їх власників;

— оцінку рівня підприємницького ризику щодо можливості погашення зобов'язань, здатності до нарощування чистих акти­вів, залучення інвестицій та прийняття управлінських рішень.

Отже, фінансовий аналіз— це складова аналітичного еконо­мічного дослідження щодо вивчення рівня, змін і динаміки фі­нансових показників у їх взаємозв'язку і взаємозумовленості, з метою прийняття ефективних управлінських рішень для забезпе­чення внутрішньої і зовнішньої діяльності господарюючих сис­тем, сталого економічного розвитку і стійкого фінансового стану.

Фінансовий аналіз забезпечує фахівцям в сфері побудови еко­номічного механізму діяльності підприємства:

-чітке уявлення про взаємозв'язок системи показників діяль­ності господарюючих суб'єктів (анатомію їх економіки);

-усвідомлення необхідності при розробці проектів управлін­ських рішень обов'язково використовувати результати аналітич­них досліджень;

•^можливість проведення комплексного аналітичного дослі­дження економічної діяльності господарюючих суб'єктів;

-арсенал методів і прийомів аналізу звітної, планової (про­гнозної) і нормативної інформації з урахуванням, крім економіч­ної дії, інших аспектів управління та якісних показників;

-здатність знаходити для кожної ситуації найменш трудоміс­ткі способи і методи аналізу.

Концептуальна структурно-функціональна схема фінансового аналізу господарюючих систем наведена на рис. 1.1.1.

Процес фінансового аналізу за інформаційними ресурсами підприємства забезпечують три системотворчих елементи:

• об'єкт дослідження;

• суб'єкт дослідження;

• методика, яка опосередковує відносини між об'єктом, який вивчається та суб'єктом, який пізнає.


Рис. 1.1.1. Концептуальна структурно-функціональна схема фінансового аналізу господарюючих систем


Тріада елементів фінансового аналізу забезпечує процес пі­знання фінансового стану господарюючих систем (рис. 1.1.2).

Рис. 1.1.2. Елементи фінансового аналізу

Для фінансового аналізу характерним є розкладання суб'єк­тами дослідження цілісної інформаційної системи про об'єкти економічного механізму діяльності підприємства на активи, вла­сний капітал, зобов'язання, витрати, доході' і фінансові результа­ти, як функціональні складові елементи, за якими можна визна­чити причинно-наслідкові зв'язки їх стану, зміни та розвиток.

Процес пізнання явищ і процесів, які відображають фінансо­вий стан підприємства, здійснюється за допомогою методології фінансового аналізу. При цьому методологічні засади фінансово­го аналізу будуть різними залежно від ієрархії конкретної еконо­мічної системи, її внутрішньої структури й умов виконання тієї або іншої функції управління.

На сьогодні фінансовому аналізу належить важливе місце у формуванні єдиного інформаційного простору України, показни­ки якого можна використовувати як для діагностики та оцінки ходу реалізації державної політики в сфері підприємництва, так і для прийняття ефективних управлінських рішень при здійсненні господарської діяльності.


Використання суб'єктами управління економічних інструмен­тів у регулюванні економіки може породжувати не тільки пози­тивні, а й негативні наслідки. Кожен з них може дати позитивний результат при вирішенні однієї проблеми й одночасно породити іншу проблему або ще більш ускладнити її вирішення. Ця обста­вина змушує суб'єкт управління щоразу порівнювати позитивні ефекти з негативними та вибирати найоптимальніші варіанти свого втручання в економіку.

За умов ускладнення суспільних завдань і обмеженості ресур­сів фінансовий аналіз повинен стати важливим інструментом оцінки успішності дій побудованого господарського економічно­го механізму. Перевірка успішності передбачає дослідження нау­ковими методами надійності самої концепції того чи іншого гос­подарського заходу, шляхів його здійснення і відповідності одержаних та очікуваних наслідків (рис. 1.1.3).

Рис. 1.1.3. Місце фінансового аналізу у функціонуванні економічного механізму процесу управління

На стадії визначення мети і формулювання програми фінансо­вий аналіз дає змогу розглянути різні способи досягнення намі­ченого і обрати раціональну стратегію практичних дій. На етапі здійснення програми аналітичні дослідження дають змогу вияв­ляти причини можливих проблем і допомагають в їх подоланні.

ІЗ


Нарешті, перевірка наслідків впровадження програм за допомо­гою фінансових показників формує рекомендації на перспективу.

Чим детальніша і точніша інформаційна модель показників фінансового аналізу, тим кращі можливості формування вагомих пропозицій для поліпшення фінансового стану економічних сис­тем. Пізнавши внутрішню сутність явищ і процесів за показни­ками, характер і закономірності їх зміни та розвитку, можна по­будувати інформаційну модель економічної системи за відпо­відними потребами і можливостями.

З огляду на це застосування теорії і практики фінансового аналізу корисне для кожного, кому доводиться брати участь в ух­валенні рішень в сфері економічної діяльності господарюючих суб'єктів або давати рекомендації для прийняття їх чи зазнавати на собі наслідки діючого механізму підприємства.

Пізнання інформаційних ресурсів про діяльність підприємств і моделювання на цій основі фактів господарського життя, що мо­жуть відбуватися, здійснюється через виконання фінансовим аналізом відповідних функцій. Слово «функція» в дослівному пе­рекладі з латинської означає «виконання», «звершення».

До функцій фінансового аналізу належать:

Онтологічна — встановлення і вивчення основних характери­стик та властивостей явищ і процесів, які досліджуються вперше. Ця функція у повному обсязі виражає основне призначення фі­нансового аналізу — встановлення і дослідження всього нового, раніше невідомого, особливо із зміною змісту інформаційних ре­сурсів про діяльність підприємств.

Евристична— забезпечує відкриття нових, раніше невідомих характеристик і властивостей об'єкта, який вже досліджувався раніше. Реалізація саме цієї функції дозволяє встановити законо­мірності, властиві явищам у нових соціально-економічних умо­вах, по-новому поглянути на сучасність, не тільки передбачати майбутнє, а й оцінити минуле.

Методологічна— проявляється насамперед у тому, що фі­нансовий аналіз спрямовується на допомогу дослідження явищ у сфері діяльності підприємств і формулює систему пов'язаних з ними понять, які використовуються для оцінки фінансового стану суб'єктів господарювання, видів економічної діяльності і регіонів. Фінансовий аналіз, спрямований на формування су­часного економічного мислення людей, вчить якомога раціона­льніше здійснювати життєві спостереження в економічних про­цесах, дає змогу об'єктивно і всебічно оцінювати економічну політику управлінської системи, а також економічні програми


різних політичних партій і рухів щодо діяльності господарюю­чих суб'єктів.

Ідеологічна — полягає в оцінці ідей щодо шляхів подальшого розвитку та у формуванні образу досконалого фінансового стану економічних систем. Він дає змогу зрозуміти, яким чином уник­нути фальшивих, безглуздих ціннісних орієнтацій. У державі має бути ідеологічна домінанта, але ж не як державна ідеологія, а як ідеологія державного будівництва економічної політики, побудо­вана не на абстрактних утопіях, а на загальнонародних цінностях.

Системотворча — виявляється у тому, що вихідні дані фінан­сового аналізу стану підприємств є складовою інтегрованої інфо­рмаційної бази, що забезпечує потреби користувачів.

Описова — полягає в констатації фактів економічної реально­сті фінансового стану підприємств, на підставі чого можна отри­мати відповідь, якою є ця реальність.

Оцінювальна— забезпечує визначення відповідності стану економічної діяльності суб'єктів господарювання його цільовим параметрам функціонування та потенційним можливостям.

Діагностична— дає змогу встановити причинно-наслідкові зміни щодо розвитку економічної діяльності у кількісному і якіс­ному вимірюваннях та вплив на них відповідних факторів.

Пояснювальна — дає змогу зрозуміти суть явищ за показни­ками діяльності господарюючої системи, причини їх виникнення, закономірності функціонування. Пояснювальна функція дає від­повідь на запитання, чому саме ці, а не інші факти мають місце в економічній реальності.

Інструментальна — полягає в підготовці інформації щодо роз­робки певних проектів прийняття управлінських рішень для до­сягнення конкретного економічного результату.

Експертна — проявляється в тому, що фахівці з фінансового аналізу дедалі частіше залучаються до виконання експертиз про­ектів нормативно-правових актів та розроблених бізнес-планів господарської діяльності.

Практично-прикладна — полягає у впровадженні напрацьова­них при допомозі фінансового аналізу положень і висновків у го­сподарську діяльність, у врахуванні їх у роботі з удосконалення організації і функціонування органів управління, в підвищенні якості економічного механізму господарювання, підготовки нор­мативно-правових актів у сфері економічної політики й ефектив­ності їх реалізації.

Інформаційна — забезпечує формування даних про явища з метою побудови інтегрованої бази інформаційних ресурсів, скла-


дання системи національних рахунків, оцінки фінансового стану

суб'єктів господарювання.

Виховна — реалізується у процесі оприлюднення результатів

фінансового аналізу стану економічних систем.
Комунікативна — зумовлена тим, що фінансовий аналіз

пов'язаний з інформаційними відносинами і полягає у тому, що

збагачує інші науки результатами аналітичних досліджень.

Навчальна — виявляється в тому, що фінансовий аналіз є ін-

струментом для підготовки фахівців економічних спеціальнос-
тей. Як такий, він набуває рис інструменту оволодіння знаннями

економічного механізму в сфері діяльності економічних систем.
Контрольна — забезпечує можливість оцінки достовірності

економічних показників за допомогою використання прийомів

аналітичного дослідження інформаційних ресурсів.

Пошукова — полягає у виявленні невикористаних резервів і потенційних можливостей зміни та розвитку економічної діяль­ності, обґрунтуванні механізмів їх мобілізації.

Прогностична — визначається опануванням закономірностей розвитку економічного механізму господарювання, спроможніс­тю не тільки дати пояснення його минулого і правильно зорієн­туватися у сучасному, а й передбачити шляхи його розвитку. Це дає змогу передбачити можливі наслідки, які можуть настати в діяльності об'єктів дослідження у результаті змін, що відбува­ються у пов'язаних з ними відносинах.

Фінансовий аналіз дає можливість здійснити комплексну оці­нку економічного механізму господарювання підприємства щодо його спрямованості на реалізацію і оптимальне узгодження інте­ресів усіх учасників підприємницької діяльності.

1.2. Предмет і об'єкти фінансового аналізу

Для більш свідомого сприйняття суті понять «об'єкт» і «предмет», насамперед, розглянемо їх тлумачення в найвідомі-ших словниках і офіційних документах:

1. За російським тлумачним словником Ожегова: об'єкт — явище, предмет, на який спрямована будь-яка діяльність; пред­мет — те, на що спрямована думка, що є її змістом або те, на що спрямована будь-яка дія.

2. За новим тлумачним словником української мови: об'єкт — явище, предмет, особа, на які спрямована певна діяльність, увага; предмет наукового дослідження, спеціальної зацікавленості, ком-


петенції; предмет будь-яке конкретне матеріальне явище, що сприймається органами чуття; річ, реалія те, на що спрямована пі­знавальна, творча, практична діяльність будь-кого, чого-небудь.

3. За філософським енциклопедичним словником: об'єкт (піз­нє лат. objectum — предмет; лат. objecio — кидаю вперед, проти­ставляю) — те, що протистоїть суб'єкту в його предметно-практичній і пізнавальній діяльності; один і той самий об'єкт може бути предметом різних видів досліджень; предмет— кате­горія, яка зазначає певну цілісність, виділену зі світу об'єктів у процесі людської діяльності та пізнання.

4. За нормативними документами Вищої атестаційної комісії України: об'єкт — це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію й обране для вивчення; предмет— це частина об'єкта, яка безпосередньо є предметом дослідження.

Протиставлення предмета (gegenstand) об'єкту (object) вперше запропонував у 1904 р. австрійський філософ Р. Амезедер, хоча в загальногносеологічному плані протиставлення об'єкта та пред­мета є відносним. Головна структурна відмінність предмета від об'єкта полягає в тому, що предмет охоплює лише головні, най­більш істотні властивості й ознаки.

Отже, в узагальненому вигляді об'єктом можуть виступати процес, явище або будь-яка інша річ, яка об'єктивно існує, що за­вдяки своїй актуальності, практичній і пізнавальній значущості стає предметом безпосереднього дослідження.

Фінансовий аналіз має свій специфічний предмет досліджен­ня, що виділяє його в окремий напрям знань серед економічних наук. Враховуючи цільову орієнтацію фінансового аналізу, його предмет можна пов'язати з фінансовим станом підприємства, го­сподарськими явищами і процесами, що знаходять своє відобра­ження через систему фінансових показників, які характеризують підприємницьку діяльність.

Фінансовий стан підприємства відображає на певний момент рівень ефективності використання ресурсів у господарській дія­льності, або, кажучи точніше, ефективність функціонування ме­ханізмів економічної системи.

Фінансовий аналіз пов'язаний з господарськими явищами та процесам, які виражають сутність відносин щодо:

— формування фінансових ресурсів підприємства з відповід­них джерел;

— розміщення фінансових ресурсів в активах;

— формування витрат при створенні об'єктів діяльності і ви-
бутті активів; 17


грошових потоків підприємства;

— створення доданої вартості суб'єктами господарювання;

— формування, розподілу і використання фінансових резуль­татів.

Предметом фінансового аналізу є діяльність підприємства, спрямована на забезпечення його сталого розвитку і стійкого фі­нансового стану. Кінцевою позицією досягнення цієї мети є ви­явлення резервів підвищення ефективності господарської діяль­ності і побудови системи управління для забезпечення незадово-лених потреб і побудови системи управління для забезпечення одержання бажаного результату.

Предмет фінансового аналізу конкретизується і розкривається через його об'єкти, виходячи з класифікаційних ознак суб'єктів господарювання та видів їх діяльності.

Отже, об'єктами фінансового аналізу є безпосередньо підпри­ємства відповідної територіальної ознаки (КОАТУУ), форми вла­сності (КВФ), організаційно-правової форми господарювання (КОПФГ), виду економічної діяльності (КВЕД) і системи підпо­рядкування (СПОДУ) та окремі елементи економічного механіз­му господарювання (рис. 1.2.1).

Рис. 1.2.1. Характеристика об'єктів фінансового аналізу

Залежно від ступеня складності розрізняють прості і складні об'єкти дослідження, які відрізняються числом елементів і видом зв'язку між ними, тому вони називаються системними.

До простих відносять об'єкти, які не можна розчленити на кі­лька елементів. Складні об'єкти мають невизначену структуру, яку треба дослідити, а потім описати елементи, що їх конкрети­зують.

Кожний об'єкт оточує середовище, з яким він взаємодіє. За­вдання аналізу полягає в тому, щоб виявити фактори, які впли­вають на поведінку об'єкта, виділити з них істотні і неістотні. На істотних необхідно зосередити зусилля аналізу.


Визначивши об'єкт аналізу, фактори, які впливають на його поведінку, встановлюють його параметри, тобто повноту вивчен­ня об'єкта відповідно до мети аналітичного дослідження.

Підприємства як суб'єкти господарювання і об'єкти фінансо­вого аналізу характеризуються економічною діяльністю, тобто процесом виробництва продукції (товарів, робіт, послуг), який здійснюється з використанням певних ресурсів: сировини, мате­ріалів, устаткування, робочої сили, технологічних процесів. Еко­номічна діяльність характеризується витратами на виробництво, процесом виробництва та випуском продукції.

Класифікація підприємств здійснюються за основним видом діяльності, на який припадає найбільший внесок за визначеним критерієм: валова додана вартість, обсяг реалізованої (виробле­ної) продукції, кількість зайнятих працівників, показники ресур­сів підприємства — обсяг заробітної плати, розмір основних за­собів.

Валова додана вартість — це вартість валової виробленої про­дукції за відрахуванням вартості витрат на сировину та матеріа­ли, а також інших витрат проміжного споживання.

Проміжне споживання — це витрати на товари та послуги (сировину, паливо, енергію, поточний ремонт, послуги транс­порту), які були використані підприємством для виробничих потреб.

Об'єктами класифікації в КВЕД є види економічної діяльності статистичних одиниць (юридичних осіб, відокремлених підрозді­лів юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців тощо), які на вищих рівнях класифікації групуються у галузі.

Класифікаційні секції для характеристики підприємств за ви­дами економічної діяльності наведено в табл. 1.2.1.

Таблиця 1.2.1


           
   
 
 
   
 
   
 


Закінчення табл. 1.2.1

За формами власності майно підприємства може формуватися на правах приватної, державної, державної корпоративної, кому­нальної і комунальної корпоративної власності.

Суб'єкти господарювання реалізують свою господарську ком­петенцію на основі речових прав: власності, господарського ві­дання, оперативного управління, внутрішньогосподарських від­носин, володіння і користування (табл. 1.2.2).

Економічний механізм здійснення господарської діяльності, який визначає характер відносин між засновниками, режим май­нової відповідальності по зобов'язаннях підприємства,порядок створення, реорганізації, ліквідації, управління, розподілу одер­жаних прибутків, можливі джерела фінансування діяльності за­безпечується організаційно-правовою формою господарювання (табл. 1.2.3).


ПРАВОВИЙ РЕЖИМ МАЙНА СУБ'ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ


Таблиця 1.2.2



 



 


Окремі організаційно-правові форми господарювання як об'єк­ти фінансового аналізу характеризуються відповідними ознаками.

Підприємство — самостійний суб'єкт господарювання, ство­рений компетентним органом державної влади або органом міс­цевого самоврядування, або іншими суб'єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійс­нення виробничої, науково-дослідної, торгівельної та іншої гос­подарської діяльності.

Господарські товариства— підприємства або інші суб'єкти господарювання, створені юридичними особами та (або) грома­дянами шляхом об'єднання їх майна і участі в підприємницькій діяльності товариства з метою одержання прибутку.

Кооператив — юридична особа, утворена фізичними та (або) юридичними особами, які добровільно об'єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших по­треб на засадах самоврядування.

Організація (установа, заклад) — організаційна структура, створена однією або кількома особами (засновниками), які не бе­руть участі в управлінні нею, шляхом об'єднання (виділення) їх­нього майна для досягнення мети, визначеної засновниками, за рахунок цього майна.

Об'єднання підприємств (юридичних осіб) — господарська організація, утворена у складі двох або більше підприємств (юридичних осіб) з метою координації їх виробничої, наукової та іншої діяльності для вирішення спільних економічних та соціа­льних завдань.

Об'єктами фінансового аналізу, що безпосередньо визначають фінансовий стан підприємства, є окремі види діяльності та еле­менти економічного механізму господарювання: фінансові ре­сурси, активи, витрати, доходи, додана вартість і фінансовий ре­зультат.

Фінансові ресурси визначаються зобов'язаннями і власним капіталом підприємства, які характеризуються відповідними джерелами їх формування.

Активами визначаються об'єкти, в які розміщені фінансові ре­сурси підприємства. Вони мають облікову і ринкову вартість, а різниця між ними є винагородою власнику за ефективне їх фор­мування.

Витрати підприємства формуються в процесі створення об'єктів підприємницької діяльності та господарських операцій, що зменшують вартість активів.


При створенні об'єктів підприємницької діяльності вартість використаних ресурсів формує виробничу собівартість, тобто ре­сурси в технологічному процесі перетворюються у виготовлену готову продукцію, виконані роботи, надані послуги і товари (рис. 1.2.2).

Рис. 1.2.2. Формування виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) підприємства

Зменшення активів формує зовнішні витрати і забезпечує створення доходів підприємства (рис. 1.2.3).

Дохід визнається під час збільшення активів або зменшення зобов'язань, що зумовлює зростання власного капіталу (рис. 1.2.4).

Доходи дають можливість відшкодувати матеріальні та прирі­вняні до них витрати та здійснювати формування доданої вартос­ті в складі фонду оплати праці, амортизації, податкових платежів, витрат на соціальні заходи та чистого прибутку.

Для визначення фінансового результату доходи звітного пері­оду порівнюють з витратами, що були здійснені для отримання цих доходів. При цьому доходи і витрати відображаються в мо­мент їх виникнення незалежно від дати надходження активів (рис. 1.2.5).



 


Рис. 1.2.5. Формування чистого прибутку (збитку) підприємства


Об'єкти фінансового аналізу підприємства формуються гос­подарськими операціями в процесі операційної, інвестиційної, фінансової і надзвичайної діяльності (рис. 1.2.6).

Рис. 1.2.6. Види діяльності підприємства

Звичайна діяльність — операції, які можна передбачити при забезпеченні процесу господарювання відповідно до об'єктів підприємницької діяльності, визначених установчими докумен­тами підприємства.

Надзвичайна діяльність — події або операції, які відрізняють­ся від звичайної діяльності підприємства, та не очікується, що вони повторюватимуться періодично або в кожному наступному звітному періоді.

Операційна діяльність — це основна діяльність підприємства, пов'язана з виробництвом та реалізацією продукції (товарів, ро­біт, послуг), що є головною метою створення підприємства і за­безпечує основну частку його доходу, а також інші види діяльно­сті, які не підпадають під категорію інвестиційної чи фінансової діяльності. Перевищення вхідних грошових потоків від опера­ційної діяльності над грошовими витратами є підґрунтям для за­безпечення сталого розвитку підприємства та залучення коштів із зовнішніх джерел.

Основна діяльність — операції, пов'язані з виробництвом або реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг), що є головною ме­тою створення підприємства і забезпечують основну частку його доходу.

Інша операційна діяльність визначається операціями, які не виникають безпосередньо з технологічного процесу щодо основ­них об'єктів господарювання, а пов'язана з реалізацією виробни­чих запасів, орендою майна, курсовими різницями, штрафами, пенями і неустойками, списанням заборгованості, безкоштовно



Таблиця 1.3.1

КЛАСИФІКАЦІЯ ФІНАНСОВОГО АНАЛІЗУ ЗА ВИДАМИ (НАПРЯМАМИ)

 

Ознака ' Вид (напрямок)
Користувачі інформаційних ре­сурсів Внутрішній Зовнішній
Інтереси користувачів Прийняття управлінських рішень Оцінка економічної політики Діагностика рівня господарювання Планування діяльності Організація контролю
Часовий період Квартальний Піврічний За 9 місяців Річний Динамічний
Обсяг дослідження Комплексний Тематичний
Просторова форма Господарюючий суб'єкт Регіон Загальнодержавний Міждержавний
Класифікаційні ознаки господа­рюючих суб'єктів Види економічної діяльності Форми власності Організаційно-правові форми господа­рю





Дата добавления: 2015-09-04; просмотров: 1828. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!



Важнейшие способы обработки и анализа рядов динамики Не во всех случаях эмпирические данные рядов динамики позволяют определить тенденцию изменения явления во времени...

ТЕОРЕТИЧЕСКАЯ МЕХАНИКА Статика является частью теоретической механики, изучающей условия, при ко­торых тело находится под действием заданной системы сил...

Теория усилителей. Схема Основная масса современных аналоговых и аналого-цифровых электронных устройств выполняется на специализированных микросхемах...

Логические цифровые микросхемы Более сложные элементы цифровой схемотехники (триггеры, мультиплексоры, декодеры и т.д.) не имеют...

Тема: Кинематика поступательного и вращательного движения. 1. Твердое тело начинает вращаться вокруг оси Z с угловой скоростью, проекция которой изменяется со временем 1. Твердое тело начинает вращаться вокруг оси Z с угловой скоростью...

Условия приобретения статуса индивидуального предпринимателя. В соответствии с п. 1 ст. 23 ГК РФ гражданин вправе заниматься предпринимательской деятельностью без образования юридического лица с момента государственной регистрации в качестве индивидуального предпринимателя. Каковы же условия такой регистрации и...

Седалищно-прямокишечная ямка Седалищно-прямокишечная (анальная) ямка, fossa ischiorectalis (ischioanalis) – это парное углубление в области промежности, находящееся по бокам от конечного отдела прямой кишки и седалищных бугров, заполненное жировой клетчаткой, сосудами, нервами и...

ПУНКЦИЯ И КАТЕТЕРИЗАЦИЯ ПОДКЛЮЧИЧНОЙ ВЕНЫ   Пункцию и катетеризацию подключичной вены обычно производит хирург или анестезиолог, иногда — специально обученный терапевт...

Ситуация 26. ПРОВЕРЕНО МИНЗДРАВОМ   Станислав Свердлов закончил российско-американский факультет менеджмента Томского государственного университета...

Различия в философии античности, средневековья и Возрождения ♦Венцом античной философии было: Единое Благо, Мировой Ум, Мировая Душа, Космос...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.012 сек.) русская версия | украинская версия