Перші еволюціоністські теорії культур

В атмосфері живого інтересу до життя народів в умовах інших культур майже одночасно в Німеччині, Франції, Австрії, Англії й США з'явилися перші еволюціоністські концепції культури. Основні риси цього підходу: ідея єдності людського роду й однаковості розвитку культур, пряма однолінійність цього розвитку - від простого до складного, дуже часто обов'язковість виділених стадій розвитку для всіх суспільств, ідея суспільного прогресу й історичного оптимізму, просвітительсько-раціоналістичний ідеал майбутнього розвитку культур, психологічне обґрунтування явищ культури й нерідке виведення закономірностей розвитку суспільств із психічних властивостей індивіда. Найважливішими його представниками є: в Англії - Г. Спенсер, Дж. Мак-Леннан, Дж. Лебок, Е. Тайлор, Дж.Фрезер; у Німеччині - А. Бастіан, Т. Вайц, Ю. Ліпперт; у Франції - Ш. Летурно; у США - Л.Г. Морган.

Торкаючись характеристики предметної області й завдань, які ставили перед собою перші дослідники культур, необхідно виділити основну ідею практично всіх теорій культур. Це ідея створення загальної науки про людину й культуру, незалежно від того, як називалися дисципліни, - культурна або соціальна антропологія, культурологія або просто антропологія. Головними предметними областями досліджень були стадії розвитку культур, історичні форми шлюбу й сім'ї, з'ясування причин ряду заборон (табу), звичаїв (екзогамія), аналіз культурної своєрідності перших форм релігії.

А.Бастіан (1826-1905) одним з перших створив еволюційну концепцію культур. Його головна праця "Людина в історії" (1860) має підзаголовок "До обґрунтування психологічного світогляду". Книга складається із трьох томів, назви яких багато говорять про особливості його концепції культур ("Психологія як природнича наука"; "Психологія й міфологія"; "Політична психологія"). Автор використовує психологічний метод у дослідженні культур і людського духу. Єдністю людської психіки обумовлюється єдність людської культури. Кожен народ породжує певне коло ідей, що залишається незмінним, поки він живе ізольовано. При спілкуванні з іншими народами в коло ідей уводяться нові положення, що спонукають до нових форм діяльності. Природничо-науковий метод А. Бастіана складався в психологічній інтерпретації клітинної теорії. "Клітини" або "вимірювальні одиниці" були в Бастіана "елементарними ідеями". На його думку, вони лежали в основі всіх явищ і давали ключ до розуміння історичного розвитку, що конкретно проявлялося в різних провінціях земної кулі у вигляді "етнічних ідей" більш високого рівня організації, ніж "елементарні ідеї". Він прагнув звести все різноманіття явищ культур до нечисленних основних елементів, сукупність яких і складала його теоретичну конструкцію.

У ті ж роки опублікував свої роботи Т. Вайц (1821-1864). Його шеститомна "Антропологія природних народів" (1858-1872) була присвячена створенню нової науки, що повинна була б об'єднати антропологічні, психологічні й культурно-історичні підходи до аналізу культур. Найважливішим завданням нової науки Вайц уважав вивчення психічних, моральних і інтелектуальних здібностей людей. Він відкидав ідею прямого впливу географічного середовища на культуру людей і походив у своїх дослідженнях з ідеї єдності людства.

Англійський учений Дж. Мак-Леннан (1827-1881) робив акцент у своїх дослідженнях на шлюбно-сімейних відносинах як стороні культури. Велику популярність отримала його книга "Первісний шлюб" (1865). Він привернув увагу вчених світу до цікавих особливостей звичаїв, що існували в різних культурах: шлюб через викрадення, екзогамію (заборона шлюбно-сімейних відносин усередині кровноспорідненого колективу), поліандрію (багатомужство). Досить незвичним для європейців здавався звичай мати одній жінці декількох чоловіків. Мак-Леннан виділяв два типи поліандрії: "наірський тип", коли чоловіки жінки не рідні між собою, і "тибетський тип", де вони є рідними братами. Саме поширенням цього звичаю Мак-Леннан пояснював жіночий рахунок споріднення.

Не був далекий англійський дослідник теоретичним побудовам еволюціоністського характеру, зробивши основний акцент на єдності людської культури, на подібності "сімей людства", що набагато перевищувалася їхні розбіжності. В 1870 р. вийшла ще одна робота Мак-Леннана "Про шанування тварин і рослин", що послужила первинним імпульсом до вивчення первісних форм релігії, насамперед тотемізму.

У Франції еволюційний підхід до вивчення культур формувався в рамках соціології, що наклало відбиток на особливості його розвитку й вивчення культур у країні в цілому. О. Конт - один із творців соціології - склав еволюційну періодизацію історичного процесу. Первісний період історії він підрозділив відповідно до форм релігійних вірувань: фетишизм (мисливське господарство), політеїзм (скотарство) і монотеїзм (землеробство). Послідовниками О. Конта стали Ш. Летурно й Е. Дюркгейм. Напрямок у вивченні культур, що існував у Франції наприкінці XIX - першій половині XX ст., називають соціологічним.