Поняття вектора
Спрямованим відрізком назвемо відрізок, щодо кінців якого відомо, який із них перший, а який другий.
Вектором називається спрямований відрізок, що має визначену довжину, у якого одна з обмежуючих його точок приймається за початок, а друга - за кінець. Якщо А - початок вектора, В - його кінець, то вектор позначається символом АВ, крім того, вектор часто позначають одною буквою а. На рисунку вектор позначають відрізком, а його напрямок стрілкою. Модулем або дояжиною вектора АВ називають довжину спрямованого відрізка. Позначається | АВ| або |а|. До векторів будемо відносити й, так званий, нульовий вектор, у якого початок і кінець збігаються. Він позначається 0. Нульовий вектор не має визначеного напрямку, і модуль його дорівнює нулю |0 - 0. 3.2. Колінеарні й компланарні вектори Вектори а і Ь називаються колінеарними, якщо вони розташевані на одній прямій або на паралельних пеямих. При цьому, якщо вектори а й Ь однаково спрямовані, будемо писати а ТТ Ь, протилежно а Ті Ь. Вектори, розташовані на прямих, паралельних одній і тій же площині, називаються компланарними. Два вектори а і Ь називаються такими, що дорівнюють один до одного, якщо вони колінеарні, однаково спрямевані і дорівнюють один до одного за довжиною. У цьому випадку пишуть а - Ь. З визначення рівності векторів випливає, що вектор можна переносити
Якщо дано вектор АВ, то, вибравши будь-яку точку А, можемо побудувати тільки один вектор А В', що дорівнює даному, або, як говорять, перенести вектор АВ у точку А (рис. 3.2).
Якщо розглянути квадрат АВСВ, то на підставі визначення рівності векторів, ми можемо написати АВ = ВС і АВ = ВС, але АВ Ф АВ, ВС Ф ВС, хоча усі вони мають однакову довжину (рис. 3.3).
|