Д.Д. Благой. Тип

“...В широкому значенні цього слова, всі образи|зображення| і особистості|обличчя,лиця| будь-якого художнього твору|добутку| неминуче мають типовий характер|вдачу|, є|з'являються,являються| літературними типами”. “...Під поняття літературного типу у власному його значенні підійдуть далеко не всі персонажі поетичних творів|добутків|, а лише образи|зображення| героїв і осіб|облич,лиць| із вираженою|із| художністю, тобто такі, що володіють величезною узагальнювальною силою...” “... Окрім|крім| типових образів|зображень| ми знаходимо|находимо| в літературних творах|добутках| образи|зображення|-символи і образи|зображення|-портрети”. “Тоді як образи|зображення|-портрети мають у собі надлишок індивідуальних рис|меж|, що перебільшують|шкоду| їх типове значення, в символічних образах|зображеннях| широта цього останнього до кінця розчиняє в собі їх індивідуальні форми” [цит|. за 27, с. 109].

Г.П. Абрамович Тип літературний.

“ Т. л. (від грец|. typos — образ|зображення|, відбиток, зразок|взірець|) — художній образ|зображення| певного індивіда, в якому| втілені риси|межі|, характерні|вдача| для тієї або іншої групи, класу, народу, людства. Обидва аспекти, що складають органічну єдність, — жива|жвава| індивідуальність і загальна значущість літературного Т., — є однаково важливими|поважні|...” [цит|. за 27, с. 109].

J. Farino Введение в литературоведение.

“...Під поняттям «персонаж» ми матимемо на увазі будь-яку особу|обличчя,лице| (з|із| антропоморфними істотами включно), яка одержує|отримує| в творі|добутку| статус об'єкту опису (у літературному тексті), зображення (у живописі), демонстрації (у драмі, спектаклі, фільмі)”.

“Н|добе всі антропоморфні істоти або особи|обличчя,лиця|, котрі зустрічаються в тексті, присутні в ньому однаковим чином. Одні з них мають статус об'єктів світу|світу| даного твору|добутку|. Це, так би мовити, «персонажі-об'єкти». Інші| даються тільки|лише| як зображення, але|та| самі в світі твору|добутку| не з'являються|появляються|. Це «персонажі-зображення». А інші всього лише згадуються, але|та| не виводяться в тексті ані як присутні об'єкти, ані навіть як зображення. Це «відсутні персонажі». Їх слід відрізняти від згадок|згадувань| осіб|облич,лиць|, які по конвенції даного світу зовсім не можуть в ньому з'явитися|появитися|. «Відсутні» ж конвенцією не виключаються, а навпаки, допускаються. Тому їх відсутність помітна і цим самим — значуща ” [цит|. за 27, с. 110].