Неоліт став останнім етапом еволюції мистецтва первісного ладу. Нові зміни в житті племен та народів відбиваються в образотворчій діяльності. Просування людини на північ обумовлює появу численних зображень – переважно петрогліфів - у Скандинавії, Східному Сибіру. Це зазвичай великі, іноді до восьми метрів постаті оленів, ведмедів, тюленів, риб, примітивні людські фігури. Всі вони тяжіють до стилізації.
Всі наведені приклади дозволяють зробити певні висновки. На всіх територіях розповсюдження первісного мистецтва спостерігається тенденція розвитку від відтворення життєвих індивідуальних форм та конкретних ситуацій до загальної сухої схеми і врешті решт – до знаку. Тобто, пізнавальна, магіко-релігійна, естетична функція відходять на другий план, поступаючись місцем комунікативно-меморіальній, ідеологічній. Фактично, завершується один з циклів пізнання світу. В цілому неолітичне мистецтво відходить в абстрактний світ символів. Художній процес майже перетворюється в звичайний трудовий процес виготовлення предметів за шаблоном. Широко розповсюджуються в Південній Європі, Причорномор’ї, інших регіонах антропоморфні постаті “кам’яних баб”. Традиція спрощених кам’яних ідолів” споріднена, за припущеннями де-яких дослідників, з поширенням найпростіших мегалітів по всій території Євразії. Кам’яні стовпи або їх групи з’являються в ІУ – ІІІ тисячоліттях до нашої єри. Серед них розрізняються три основних типи. Менгіри – це окремі кам’яні стовпи, або розташовані групою. Дольмени уявляють собою столоподібні споруди з кам’яних брил. Кромлехи – більш складні комплекси у формі кола з блоків каменю.
Окремою ділянкою первісного мистецтва може вважатись наскельний живопис Африки. На відміну від попередніх пам’яток він не є лише доісторичним, розвиваючись від УІІІ – УІ тисячоліть майже до наших днів. Вирізьблені, вибиті або намальовані зображення зустрічаються на величезних просторах континенту. Найвизначніші ансамблі наскельного мистецтва зосереджені в гірських масивах: Тассилін-Аджері, Ахаггарі та прилеглих регіонах – Феццані, Аірі тощо. Як і в первісному мистецтві Євразії, тут теж спостерігається еволюція від ретельних за виконанням площинних зображень до все більш стилізованих. Серед африканського наскельного живопису найбільш уславленими є розписи в Тассілін-Аджері а також “Біла дама” з Південної Африки.
