Мистецтво країн Південної Азії.
Протягом століть Індія передавала свої духовні та мистецькі цінності сусіднім країнам і певною мірою мистецтво Індії – ключ до розуміння мистецтва всього Сходу. Особливістю Південно-східної Азії є надзвичайна кількість етнічних груп: це регіон концентрованої різноманітності народів та мов. Такі умови сприяли використанню мови і культу, що склались поза межами місцевих державних утворень і мали певний престиж. Найкращим чином цій умові відповідав на момент утворення великих держав в регіоні санскрит – священна мова індуїстських культів. Вибір мови був пов’язаний з культурною та релігійною орієнтацією. Такий вибір допомагав розвитку місцевих культур. Безпосередньо з Індією межує Бірма. Тут в ХІ-ХІІІ століттях розквітає держава з центром в місті Паган, де збереглось біля 5000 пам’ятників. До кращих належить храм Ананда – споруда центричної форми загальною висотою 60 м. В основі храму – квадратна будівля із профільованими стінами. Вузькі коридори від входів ведуть до чотирьох статуй Будди в нішах центрального об’єму храму. Культура Кампучії теж розвивалась під впливом індійської. Розквіт її теж припадає на ХІ-ХІІІ століття. Столиця держави Ангор-Том мала біля мільйону мешканців. Найбільший з храмових комплексів столиці і один з кращих в регіоні – Ангкор-Ват. Дві кріпосних огорожі комплексу оточують центральну ступінчасту цитадель, що символізує центр Всесвіту – гору Меру, високо підняту над землею. До неї ведуть круті сходи. Цитадель поділена на чотири двори залами-галереями. Храм на їх перетині увінчаний баштою-шикхарою. Менші за розмірами шикхари прикрашають всі кути і перетини стін до центру композиції. Галереї огорож зсередини прикрашені горельєфами на теми індійських епосів, кхмерської міфології. Велику роль в композиції храмового ансамблю відіграють також численні священні басейни. Значною мірою споріднені з основною – індійською – художньою традицією архітектурні пам’ятники Таїланду, Лаосу, В’єтнаму. У В’єтнамі вологий клімат обумовлює розвиток свайних споруд. Буддійські храми і культові комплекси тут теж мають регулярне планування і симетричний розвиток по осі північ-південь. Як правило, ансамблі відкриваються трипролетними воротами і чудово поєднуються з басейнами і зеленими насадженнями.
|