Ісламське мистецтво Індії.

Глибокі зміни в мистецтві Індії були викликані розповсюдженням ісламу. Давньоіндійська традиція поєднується з новою концепцією людини, суспільства і бога, з новим співвідношенням мистецтв. Головні досягнення зосереджені в архітектурі.

Архітектура. Шедевром індо-мусульманського мистецтва стало місто-палац Фатехпур-Сікрі, “град небесний”, побудоване за наказом правителя Акбара з династії Великих Моголів. Людина неординарна, він розумів роль науки, зібрав бібліотеку з 24 тисяч манускриптів і прагнув реформувати релігію, поєднати іслам з раціоналізмом. Кращі архітектори Індії та Персії будували цей геометрично правильний комплекс палаців і мечетей, павільйонів і мавзолеїв. Серед них –п’ятиповерховий Панч Махал, будинок “Тюркської султанші”, палац Йодх Бай. Головною офіційною спорудою міста був Зал офіційних прийомів із знаменитим тронним стовпом Акбара. Однією з найбільших мечетей, за довершеністю пропорцій, розкішшю декору славній у всьому ісламському світі була Велика мечеть Фатехпур-Сікрі (165×135). Особливо пишним було оформлення інтер’єру, де поєднувались фресковий живопис з золотом, тонким різьбленням та облицюванням цінними породами каменю. Понад п’ятнадцять років в розкішному місті буяло життя, але в 1586 році Акбар виїхав з міста в Пенджаб, потім його залишили інші мешканці і життя в Фатехпур-Сікірі припинилось.

Акбар також перетворив раджпутську фортецю Агру на одне з найвеличніших міст тогочасного світу. Наприклад, Лондон значно поступався Агрі територією і населенням. Місто мало регулярну 3-5 поверхову забудову і відзначалось казковим багатством.

Син Акбара Джахангир за задумом і заповітом батька звів йому біля Агри Біломармуровий мавзолей. Гробниця розташована посеред парку, має бездоганне і до дрібниць продумане регулярне планування і захоплює поєднанням проспектів, величних сходів, водоймищ та фонтанів. Завдяки біломармуровим чотирьохярусним мінаретам весь ансамбль набув вертикальної направленості. “Біломармурова революція” в архітектурі замінила кам’яні рельєфи ажуровими ширмами і кенотафами і збільшила роль розписів, мозаїк, інкрустацій.

Найвищим досягненням серед меморіальних споруд Сходу став мавзолей Тадж Махал – найвеличніший в світі пам’ятник коханню, зведений шахом Джаханом для рано померлої дружини Мумтаз. В цьому ансамблі безліч натхненних знахідок, покликаних хвилювати і створювати враження чуда. На шляху до гробниці – кілька “вирішальних” точок зору, коли біломармуровий ансамбль сприймається повністю. Квадратний “райський сад” ділиться хрестом на чотири рівних частини водними каналами з фонтанами посередині і біло-червоними кам’яними доріжками. Але в центрі перехрестя не гробниця, а чудове квадратне водоймище з лотосами, рибками та п’ятьма фонтанами – посеред біломармурового, вдвічі більшого за водоймище майданчику, піднятого на дві сходинки над землею.

Мавзолей, зведений на чудовій піщаниковій платформі над річкою Джамуною, велично віддзеркалюється у водоймищі. Високий червоний мур оточує ансамбль мавзолею. Величезний центральний південний арковий портал має висоту стрілчастої арки 20 м. Вхідну арку прикрашає каліграфічний орнамент (чорний сланець по білому мармуру), побудований таким чином, що написи збільшуються з віддаленням глядача і здаються однаковими на рівні людського зросту і на 24-метровій висоті. На місці східних і західних воріт – водоймища і канали. Сам ансамбль складається з двох – західної мечеті і східного “будинку для гостей” – червоно-білих споруд та сліпучо-білого центрального мавзолею. Біломармуровий цоколь на червоній платформі здіймає гробницю на сім метрів над землею. По кутам цоколя – 41,1 м. висотою чотири триярусних мінарети, що доповнюють взаємодію мавзолею і простору. Всі чотири фасади мавзолею однакові і складаються з величезного 20-метрового стрілчастого порталу. З обох боків портали обрамлені двома ярусами глибоких стрілчастих ніш; такі ж ніші – по зрізаним кутам мавзолею. Вишукано-величний білий купол з навершям у вигляді стилізованого лотоса і золотим дев’ятиметровим шпилем увінчує споруду. Він обрамлений чотирма куполами баштових павільйонів і ніколи не сприймається ізольовано.

Величне враження сприймає центральний і восьмикутний зал 25 м. висоти. Склепінчаста стеля і стіни – з полірованого білого мармуру, вони розкішно декоровані орнаментальними інкрустаціями. Колись Тадж Махал будувався для Мумтаз, але тепер там стоїть два кенотафа: Мумтаз та шах Джахана. Обидва є шедеврами гравіювання та інкрустації. В цілому ж Тадж Махал не гнітить розкішшю орнаментів: прикраси лише підкреслюють цілісність архітектоніки. Живописні зображення в техніці гравіювання та інкрустації чудово виглядають на білих панелях і широко застосовуються як в інтер’єрі, так і на фасадах. Слід також підкреслити гармонійне поєднання Тадж Махала з навколишнім ландшафтом. Воно настільки нерозривне, що в різні пори дня і за різної погоди мавзолей завжди виглядає по-новому. В цілому мавзолей сприймається як одна з вершин людського генію.

Живопис. В часи Акбара, його сина Джахангира та онука Джахана значного розквіту досягає мініатюрний живопис. Шанувальник книжкової мініатюри Акбар створив велику – в сто чоловік – майстерню, де ілюстрували спочатку 14 томів “Хамза-наме”, а потім – “Махабхарату” і “Рамаяну”. Починає вироблятись іконографія героїв індійського епосу, специфіка могольської мініатюри в цілому. Насичені дією багатофігурні композиції розгортались на умовно-декоративному пейзажному тлі. Пізніше розвиваються окремо портретний та анімалістичний жанри. Твори мініатюрного живопису відзначаються розмаїттям барв, Характерно, що в різних князівствах формуються власні школи. Наприклад, живопис Кангри культивував ідеї бхакті – любові до всього живого, радості життя і краси людських відносин.