Становлення великої аграрної держави в ІІ тисячолітті до нашої ери супроводжується спорудженням іригаційних систем та необхідністю боронити території від набігів північних кочових племен. З цією метою на північних кордонах в 431 р. до н.е. розпочинається зведення Великої китайської стіни. Значного розквіту давньокитайська держава досягає в ІІ столітті до н.е. за часів правління імператора Цинь Шихуанді. Продовжувалось зведення і перебудова Великої китайської стіни, що досягла довжини 4000 м. Цей правитель вів масштабне фортифікаційне і палацове будівництво. В хроніках зазначено, що на будівництві палацу працювало одночасно 700000 чоловік. З ім’ям Цинь Шихуанді Пов’язана археологічна сенсація ХХ століття. В 1974 році було відкрито захоронення імператора і розкопки тривають по сьогодні. В системі тунелів захоронена ціла армія правителя: припускають, що всього в підземних галереях розташовано понад 6000 воїнів та бойових коней з колісницями, що виконані з теракоти в натуральну величину. Постаті воїнів відзначаються вірними пропорціями і підкресленою індивідуальністю зовнішності. У воїнів Цинь Шихуанді – різний вік, настрій і характер, ніхто не схожий на іншого. Велику увагу давні скульптори-гончари приділили одягу, зброї, всьому військовому обладунку. Залишки фарб свідчать про те, що всі постаті були розфарбовані мінеральними барвниками. Знахідка довела високий розвиток скульптури Давнього Китаю.
До уславленого відкриття нашого часу Давній Китай увійшов в історію мистецтва, передусім, своєю бронзою, що ще з ІІ тисячоліття до н.е. не мала рівних в тогочасному світі. Бронза завжди цінувалась в державі – крім предметів розкоші вона йшла на виготовлення зброї, знарядь праці та на чеканку монет. Довгий час зберігалась ритуальна функція бронзи. Розповсюдженим мотивом виробів династії Шан (XVI-XI ст. до н.е.) були зображення бика та барана як жертовних тварин. Пізніше на знаменитих котлах та інших виробах з’являються ієрогліфічні написи, а анімалістичний орнамент значно стилізується. Зображуються цілі воєнні та мисливські сцени.
В період Хань (206 до н.е. – 222 н.е.) прикладне мистецтво, зокрема – бронза – відходить від давньокитайської традиції. Нагадує античність своє пластичністю знаменитий кінь, що скаче, спираючись не на землю, а на спину ластівки. Вражає і технічна майстерність – літаючий кінь спирається лише на одну ногу – і художню виразність скульптури. До найбільших досягнень ханського мистецтва належать настінні рельєфи, а також – рельєфи на цеглі. Побутові сцени рельєфів дають уявлення про життя тогочасного суспільства: війни, працю, розваги, діяльність чиновників тощо. Їм притаманна особлива динаміка: вершники скачуть, актори танцюють і жонглюють. Всесвітньо відомий рельєф “Мисливство – жнива”, де у верхній частині – стрільба з лука по диким качкам, а внизу – робота косарів у полі. Багато сюжетів на ханських рельєфах присвячено фантастичному світові небожителів і духів, міфічних птахів і тварин.
