Університети на України (Харківський, Київ, Одеський, Львівський, Чернівецький):освітнє, наукове та соц.. призначення.

Із вищих закладів Львова найдавнішим є університет. Датою його заснування 20 січня 1661 р → Ян Казимир видав декрет про надання статусу університету (академії) Львівській єзуїтській середній школі-колегії. В 1758 р. польський король Август III підтвердив декрет, виданий своїм попередником у 1661 р→ Львівський університет (ЛУ) офіційно набував статус вищої школи. Закриття ЛУ співпало із входженням Галичини до складу Австрії. На той час стан освіти в Галичині Був дуже низький. Перед скасуванням обмежень (1870) у ЛУ 46 лекцій читалося німецької мовою, 13 – латинською, 13 – польською і 7 українською. У 1871 було відмінено усі обмеження і введена свобода вибору мови викладання: 59 лекцій велося польською мовою, 8 – українською, 13 – латинською і 11 – німецькою.

У 1871 р., після того як імператорським указом було відмінено усі обмеження і введена свобода вибору мови викладання

Шляхтич Харківської губернії В. Каразін уже в 1802 р. добився згоди Олександра I на відкриття університету в Харкові. За проектом Каразіна, університет у Харкові мав складатися з цілої низки шкіл – загальноосвітніх і спеціальних – та завершуватися науковою установою. Університет у Харкові було відкрито 17 січня 1805 р. Статут 1804 р. передбачав єдину для всіх університетів імперії навчально-наукову структуру. Вона включала в себе чотири відділення або факультети: 1) моральних і політичних наук 2) словесних наук, 3) фізичних і математичних наук, 4) лікарських і медичних наук. Кожне відділення складалося з кафедр, котрі представляли основні наукові напрямки того часу. Їх мало бути 28, відповідно до числа професорів.

На етико-політичному відділенні було сім кафедр. Воно було одним з найкраще укомплектованим висококваліфікованими кадрами.

переважна більшість викладачів жили суто академічним життям, і були далекі від суспільно-політичного руху. Їхня громадська активність виявлялася здебільшого в культурно-просвітницькій діяльності з метою прилучення населення до надбань світової і вітчизняної культури

Університет Св. Володимира у Києві (Київський) був відкритий 1834 р. На ректора університету уряд призначив професора Московського університету М. Максимовича, українця за походженням.

Перший його статут з 25 грудня 1833 р. порівняно з університетським статутом 1804 р., мав такі особливості:

1) Київський університет кваліфікувався як навчальна установа, тоді як університети за статусом 1804 р., мали не лише викладати наукові предмети, але й розробляти їх; 2) професорська рада складалася лише з професорів, а за статусом 1804 р., до неї входили також ад’юнкти; 3) ректор вибирався на один рік, а не на два роки,Другий статут Київського університету 1842 р., мав такі особливості, що університет вибирав не ректора, а двох кандидатів на ректорську посаду; статут вперше увів у життя доцентуру.

На той час університет мав тільки 2 факультети: юридичний та філософський. У складі остатнього було фізико-математичне відділення з кафедрою фізики і фізичної географії.

Серед професорів на початку 40-х років утворилося дві групи – німецька та російська, так що від 1843 аж до 1861 р. кермо університету знаходилося в руках німецької групи. Українські вчені:В. Антоновича, С. Богданова, М Дашкевича, М Драгоманова, О. Котляревського, А Лободу і ін.

т. зв Новоросійський університет в Одесі на базі Рішельєвського ліцею. Відкриття університету відбулося 1 травня 1865 р. Університет спочатку складався з трьох факультетів – історичного, філологічного, фізико-математичного та правничого, а у 1900 р. відкрили медичний факультет. Першим ректором був призначений проф. І. Соколов, а першим ректором був Ф. Леонтович^.

Серед професорів і доцентів Новоросійського університету було чимало визначних учених, як, наприклад, Брінкер, Гамбаров, Грот,Леонтович, Мечніков,Павлов.

При університеті були такі наукові товариства:

1.Товариство природодослідників (засноване 1870 р.); 2.Правниче Товариство (засноване 1879 р.); від 1885 р. стало незалежним від університету; 3.Історико-філологічне товариство (засноване 1889 р.). Університет від 1876 р. видавав свій орган “Записки Императорскаго Новороссийскаго Университета.

Для Харківського, Київського, Новоросійського університетів характерним було виникнення при них значної кількості різноманітних наукових товариств, посиленні природознавчих досліджень, розширенні історико-філологічних студій тощо. У др пХIХ ст. з’являються такі організаційні форми навчання, як практичні і лабораторні заняття.