Студопедия Главная Случайная страница Задать вопрос

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Тема 8. Макроекономічна нестабільність




 

№670. Що не простежується у фазі спаду.

1) домогосподарства купують менше споживчих товарів;

2) скорочуються інвестиційні видатки фірм на машини, устаткування;

3) спадає попит на робочу силу;

4) зменшуються запаси товарів на складах;

5) усі твердження правильні.

 

№671. Закон Оукена виражає кількісну залежність між:

1) зміною обсягу національного виробництва і зміною рівня безробіття;

2) рівнем безробіття і темпами інфляції;

3) зміною обсягу національного виробництва і процентною ставкою;

4) фактичним і природним обсягами національного виробництва;

5) усі відповіді неправильні.

 

№672. Чи правильні такі твердження, що стосуються ділового циклу:

1) вершина – це найнижча точка ділової активності;

2) тривалість ділового циклу не перевищує 10 років;

3) у фазі спаду обсяг закупівель споживчих товарів щоденного вжитку не зменшується;

4) правильні твердження 2 і 3;

5) усі твердження неправильні.

 

№673. Екстернальні теорії шукають основні причини економічних коливань у:

1) кількості грошей в обігу;

2) важливих технічних нововведеннях;

3) обсягах сукупних видатків;

4) сподіваннях економічних суб’єктів;

5) усі твердження неправильні.

 

№674. Яке твердження неправильне:

1) у короткостроковому періоді зменшення сукупного попиту веде до спаду;

2) збурення в сукупній пропозиції також можуть спричиняти економічні коливання;

3) на думку більшості економістів, макроекономіка може запропонувати дієві заходи для нейтралізації усіх негативних наслідків стагфляції;

4) у довгостроковому періоді зміни в сукупному попиті не впливають на обсяг національного виробництва;

5) усі твердження правильні.

 

№675. Недостатній сукупний попит спричиняє зростання якого безробіття:

1) фрикційного;

2) циклічного;

3) структурного;

4) фрикційного і структурного;

5) фрикційного, структурного і циклічного.

 

№676. Основними причинами негнучкості заробітної плати у розвинутій ринковій економіці є:

1) закон про мінімальну заробітну плату;

2) недостатній сукупний попит;

3) діяльність трудових спілок;

4) правильні відповіді 1 і 3;

5) усі відповіді правильні.

 

№677. Більшість економістів уважає, що основну причину зростання рівня безробіття у розвинутих європейських країнах упродовж останніх двох десятиліть потрібно шукати у:

1) високих темпах зростання населення;

2) щедрих виплатах безробітним;

3) зменшенні попиту на складну кваліфіковану працю порівняно з попитом на некваліфікованих працівників;

4) різкому зменшенні зайнятості у сільськогосподарському секторові;

5) усі відповіді неправильні.

 

№678. Що не є важливим напрямом державного регулювання ринку праці у перехідній економіці:

1) стимулювання зростання зайнятості та збільшення кількості робочих місць;

2) підготовка і перепідготовка робочої сили;

3) сприяння найманню робочої сили;

4) адміністративний розподіл робочої сили;

5) соціальне страхування безробіття.

 

№679. Теорія, згідно з якою економічні коливання спричинені політичним процесом, виходить з того, що:

1) приблизно за рік до виборів правляча партія намагається стимулювати економічний розвиток, зменшити безробіття і збільшити доходи, щоб догодити виборцям;

2) одразу після виборів політики не бояться зростання безробіття чи інфляції, бо вважають, що до наступних виборів люди забудуть про свої обіцянки;

3) періодичність виборів може впливати на періодичність економічних циклів;

4) правильні відповіді 1 і 3;

5) усі відповіді правильні.

 

№680. Який чинник економічних коливань не належить до зовнішніх:

1) технологічні інновації;

2) політичний процес;

3) сподівання економічних суб’єктів;

4) наукові відкриття;

5) природні катаклізми.

 

№681. У фазі піднесення ділового циклу:

1) споживчі видатки домогосподарств зменшуються;

2) збільшується рівень безробіття;

3) запаси товарів на складах збільшуються;

4) інвестиції фірм в основний капітал зменшуються;

5) попит на працю зростає.

 

№682. Яке твердження неправильне:

1) тривалий і глибокий спад називають депресією;

2) будь-які коливання господарської активності називають діловим циклом;

3) у фазі спаду ділового циклу скорочення обсягу виробництва у сфері послуг менше, порівняно із галузями, що продукують капітальні блага;

4) вершина ділового циклу характеризується максимальним завантаженням виробничих потужностей;

5) у фазі спаду ділового циклу зниження цін у галузях, що продукують товари тривалого користування, менше порівняно із виробництвом товарів щоденного вжитку.

 

№683. Інтернальною може вважатись теорія, яка пов’язує економічні коливання із:

1) технологічними інноваціями;

2) циклами сонячної активності;

3) зміною кількості грошей в економіці;

4) політичними процесами;

5) географічними відкриттями.

 

№684. Згідно з теорією реального ділового циклу, причиною чергування піднесень і спадів не може бути:

1) вдосконалення техніки і технологій;

2) зростання світових цін на сировину;

3) стихійні лиха;

4) збільшення пропозиції грошей;

5) запровадження жорсткого екологічного законодавства.

 

№685. До фрикційного безробіття не належать:

1) особи, які шукають роботу, оскільки були звільнені з попереднього місця праці через порушення трудової дисципліни;

2) військовослужбовці, звільнені у запас, внаслідок реалізації програми скорочення збройних сил країни;

3) випускники педагогічного університету, готові приступити до роботи за фахом незалежно від розташування місця праці;

4) жінки, які шукають роботу наближену до місця проживання після народження дітей;

5) особи, які звільнилися з власної ініціативи, оскільки розраховують отримати роботу з комфортнішими умовами праці.

 

№686. Що не характеризує структурне безробіття:

1) охоплює значну кількість людей у всіх демографічних групах, галузях та регіонах;

2) є довготривалим;

3) є наслідком невідповідності робочої сили запитам працедавців за професійно-кваліфікаційними чи просторовими ознаками;

4) усувається тільки завдяки підвищенню кваліфікації чи перепідготовці безробітних;

5) охоплює окремі категорії економічно активного населення.

 

№687. Що не характеризує циклічне безробіття:

1) виникає внаслідок неспроможності сукупного попиту в економіці створити достатню кількість робочих місць для всіх, хто хоче працювати;

2) тривалість менша, ніж структурного;

3) у фазі піднесення ділового циклу прямує до нуля;

4) поширюється на всі демографічні групи, галузі та регіони;

5) зростає у фазі піднесення ділового циклу.

 

№688. Природне безробіття – це:

1) сума фрикційного, структурного та циклічного;

2) сума сезонного та структурного;

3) різниця між фактичним і циклічним;

4) сума фрикційного, структурного та технологічного;

5) різниця між фрикційним та інституційним.

 

№689. Якщо коефіцієнт звільнення працівників – 0,05, а коефіцієнт працевлаштування – 0,45, то стаціонарний рівень безробіття становить:

1) 11,1%;

2) 9%;

3) 35%;

4) 10%;

5) 40%.

№690. Яке твердження неправильне:

1) повна зайнятість досягається, коли структурне безробіття дорівнює нулю;

2) нестача сукупного попиту спричиняє виникнення циклічного безробіття;

3) фрикційне безробіття вважається неминучим;

4) циклічне безробіття зростає у фазі спаду ділового циклу;

5) фрикційне безробіття охоплює усі галузі, регіони та вікові групи.

 

№691. Негнучкість реальної заробітної плати не пояснюється:

1) монополізмом трудових спілок;

2) побоювання працедавців, що перегляд розміру зарплати знизить продуктивність праці;

3) хибними оцінками інфляції, закладеними у трудових угодах;

4) гарантуванням мінімуму оплати праці;

5) недостатністю сукупного попиту.

 

№692. Закон Оукена відображає:

1) обернений зв’язок між циклічним безробіттям та ВВП-розривом;

2) обернений зв’язок між рівнем безробіття та темпом приросту цін;

3) прямий зв’язок між реальною заробітною платою та величиною попиту на працю;

4) прямий зв’язок між циклічним безробіттям та ВВП-розривом;

5) прямий зв’язок між циклічним безробіттям та кількістю вакансій.

 

№693. Джерелом інфляції пропозиції є:

1) збільшення видатків на споживання;

2) збільшення інвестиційних видатків;

3) зростання витрат на одиницю продукції;

4) збільшення сукупних видатків;

5) усі відповіді неправильні.

 

№694. Збільшення сукупних видатків індукує інфляцію, якщо національна економіка:

1) перебуває у фазі тривалого і глибокого спаду;

2) функціонує за неповної зайнятості;

3) перебуває у стані повної зайнятості;

4) правильні твердження 1 і 2;

5) усі твердження неправильні.

 

№695. Що не спричиняє інфляції пропозиції:

1) зростання цін на матеріальні ресурси, зокрема на енергоносії;

2) надмірне зростання грошової маси;

3) мілітаризація економіки;

4) зростання реальних процентних ставок;

5) значне зростання номінальної зарплати.

 

№696. Що не спричиняє інфляції попиту:

1) монополізація окремих галузей національної економіки;

2) надмірні державні видатки;

3) зростання чистого експорту;

4) очікування щодо зростання цін у майбутньому;

5) стимулювальна стабілізаційна політика, спрямована на зниження рівня безробіття.

 

№697. Що не характеризує ранню криву Філіпса:

1) кожна країна стоїть перед проблемою вибору між двома лихами національної економіки – інфляцією та безробіттям;

2) крива Філіпса переміщується під впливом збурень сукупного попиту і сукупної пропозиції;

3) для зниження темпів інфляції країна змушена терпіти вищий рівень безробіття;

4) правильні твердження 1 і 2;

5) усі твердження правильні.

 

№698. Основний потік макроекономіки серед головних причин інфляції не виділяє:

1) зростання грошової маси вищими темпами порівняно зі зростанням національного продукту;

2) мілітаризація економіки;

3) монополії та необґрунтовані привілеї;

4) випуск паперових грошей понад ту кількість золотих, яка потрібна для нормального здійснення товарообороту;

5) дефіцит державного бюджету.

 

№699. Згідно з монетаристським поглядом, єдиною причиною інфляції є:

1) структурні особливості національної економіки;

2) спіраль “зарплата-ціни”, яка виникає за значного зростання номінальної зарплати;

3) надмірний темп приросту грошової маси порівняно з темпами зростання ВВП;

4) зростання процентних ставок;

5) інфляційні очікування виробників товарів і послуг.

 

№700. Непередбачена незбалансована інфляція супроводжується:

1) перерозподілом доходів між боржниками і кредиторами;

2) зниженням реальної вартості заощаджень;

3) зниженням ефективності функціонування національної економіки;

4) спотворення відносних цін у національній економіці;

5) усі твердження правильні.

 

№701. Від непередбаченої інфляції особливо потерпають:

1) працівники галузей, які перебувають на піднесенні й представлені потужними трудовими спілками;

2) керівництво фірм та інші отримувачі прибутків, якщо ціни на готову продукцію підносяться швидше, ніж ціни на ресурси;

3) уряди, які нагромадили значні державні борги;

4) позичальники, які взяли в борг значні суми грошей;

5) отримувачі фіксованих доходів.

 

№702. Гіперінфляція починається тоді, коли:

1) населення і фірми витрачають надто багато грошей;

2) фірми призначають вищі ціни на свої товари і послуги;

3) уряди змушені друкувати гроші для фінансування своїх видатків;

4) дефіцити державного бюджету зменшуються;

5) усі відповіді неправильні.

 

№703. Що не характеризує гіперінфляцію:

1) ціни зростають на тисячі, десятки тисяч, навіть мільйони відсотків за рік;

2) усі прагнуть запастися речами і позбутися грошей;

3) вартість життя зростає, тому наймані працівники вимагають вищої номінальної заробітної плати, що спричиняє нове підвищення цін;

4) фірми посилено вкладають кошти в інвестиційні товари, унаслідок чого обсяг національного виробництва різко збільшується і виходить за межі природного;

5) усі твердження правильні.

 

№704. Яке твердження неправильне:

1) інфляція знижує стимули до трудової діяльності;

2) гіперінфляція справляє руйнівний вплив на обсяг національного виробництва й зайнятість;

3) помірна інфляція супроводжується зростанням обсягу національного виробництва;

4) у 80-90-х роках XX ст. у багатьох країнах простежувалась дефляція;

5) усі твердження правильні.

 

№705. Інфляцію пропозиції можна проілюструвати:

1) переміщенням кривої сукупної пропозиції вліво;

2) переміщенням кривої сукупної пропозиції вправо;

3) переміщенням кривої сукупного попиту вправо;

4) переміщенням кривої сукупного попиту вліво;

5) усі твердження неправильні.

 

№706. Що не передбачає антиінфляційна стратегія:

1) ефективна монетарна політика;

2) впорядкування державних фінансів;

3) раціоналізація структури національної економіки;

4) раціоналізація зовнішньоекономічної діяльності;

5) періодичне заморожування цін і заробітної плати.

 

№707. Якщо рівень інфляції підвищується з 7 до 9% і жодних інших змін не відбувається, тоді згідно з ефектом Фішера:

1) номінальна і реальна процентні ставки зростуть на 2%;

2) ні номінальна, ні реальна процентні ставки не зміняться;

3) номінальна процентна ставка збільшиться на 2%, а реальна не зміниться;

4) номінальна процентна ставка не зміниться, а реальна зменшиться на 2%;

5) усі твердження неправильні.

 

№708. Яке твердження не узгоджується з кількісною теорією грошей:

1) за сталої швидкості обігу грошей їхня кількість у національній економіці визначає рівень цін;

2) незалежний центральний банк, який визначає пропозицію грошей, повністю контролює темп інфляції;

3) добуток кількості грошей у національній економіці та швидкості їх обігу дорівнює реальному ВВП;

4) рівень інфляції в країні залежить від кількості грошей, яка перебуває в обігу;

5) узгоджуються усі.

 

№709. У якому випадку для класифікації інфляції використано єдиний критерій:

1) інфляція попиту, інфляція пропозиції, зовнішня;

2) передбачена, контрольована, непередбачена;

3) збалансована, незбалансована, неконтрольована;

4) помірна, галопуюча, гіперінфляція;

5) галопуюча, збалансована, імпортована.

 

№710. Якщо в економіці ціни за рік зростають на 80%, то інфляцію звуть:

1) повзучою;

2) гіперінфляцією;

3) галопуючою;

4) незбалансованою;

5) помірною.

 

№711. Інфляцію попиту не спричиняє:

1) зростання процентних ставок;

2) очікуване зростання цін у майбутньому;

3) економічне зростання в країнах, які активно імпортують товари з даної країни;

4) зниження ставок прямих податків;

5) істотне збільшення видатків з державного бюджету.

 

№712. Інфляцію витрат не спричиняє:

1) зростання цін на енергоресурси;

2) збільшення номінальної зарплати;

3) зростання процентних ставок;

4) монополізація сировинних ринків;

5) збільшення чистого експорту.

 

№713. Яке твердження неправильне:

1) зі зростанням сукупного попиту на кейнсіанській ділянці кривої AS номінальний та реальний ВВП збільшуються однаковим темпом;

2) зі зростанням сукупного попиту на проміжній ділянці кривої AS номінальний ВВП зростає повільніше, ніж реальний;

3) незбалансована інфляція деформує структуру відносних цін товарів;

4) зі зростанням сукупного попиту на класичній ділянці кривої AS номінальний ВВП зростає за незмінного реального;

5) якщо рівень цін в економіці за рік зростає не більш, ніж на 5%, інфляцію називають повзучою.

 

№714. Вигоди від непередбачуваної інфляції отримують:

1) власники страхових полісів;

2) працівники бюджетних установ, які отримують фіксовані номінальні доходи;

3) власники готівкових заощаджень;

4) позичальники;

5) кредитори.

 

№715. Яке твердження правильне:

1) інфляція збільшує реальну вартість вкладів у комерційних банках;

2) передбачена інфляція не має жодних негативних наслідків;

3) інфляція полегшує урядам країн обслуговування державного боргу;

4) якщо реальні доходи зростають повільніше, ніж ціни, то номінальні доходи зменшуються;

5) у довгостроковому періоді інфляція здебільшого дозволяє збільшити обсяг виробництва і рівень зайнятості.

 

№716. Яке твердження неправильне:

1) індексація передбачає підвищення номінальної зарплати та інших виплат населенню відповідно до рівня інфляції;

2) в умовах інфляції реальні доходи усіх домогосподарств знижуються;

3) незбалансована інфляція зумовлює нераціональний розподіл ресурсів та знижує ефективність економіки;

4) помірна інфляція може стимулювати сукупні видатки та сприяти збільшенню зайнятості;

5) інфляція властива будь-якій економічній системі.

 

№717. Короткострокова крива Філіпса ілюструє:

1) пряму залежність між темпом інфляції та рівнем безробіття;

2) обернену залежність між обсягом національного виробництва та безробіттям;

3) обернену залежність між рівнем безробіття та темпом інфляції;

4) відсутність будь-якого зв’язку між рівнем безробіття та темпом інфляції;

5) обернену залежність між темпом зростання номінальної заробітної плати і темпом інфляції.

 

№718. Яке твердження неправильне:

1) у довгостроковому періоді існує можливість компромісного вибору між інфляцією та безробіттям;

2) форма кривої Філіпса зумовлена структурними проблемами ринку праці, які виникають з наближенням до рівня повної зайнятості;

3) у точці перетину ранньої кривої Філіпса з горизонтальною віссю рівень номінальної зарплати не змінюється;

4) у довгостроковому періоді крива Філіпса є вертикальною лінією;

5) на думку прихильників теорії раціональних сподівань, економічна політика уряду для учасників ринкового процесу є передбачуваною, тому крива Філіпса вертикальна як у довго-, так і короткостроковому періоді.

 

№719. Яку змінну не містить рівняння сучасної кривої Філіпса:

1) очікуваного темпу інфляції;

2) швидкості обігу грошей;

3) природної норми безробіття;

4) кількісної оцінки збурення пропозиції;

5) фактичного рівня безробіття.

 

№720. Яке твердження правильне:

1) індексація дозволяє повністю усунути причини та негативні наслідки інфляції;

2) дотримання грошового правила у монетарній політиці означає, що темп економічного зростання в країні повинен перевищувати темп зростання пропозиції грошей;

3) політика доходів передбачає збільшення поточних доходів населення пропорційно до зростання цін в економіці країни;

4) індексація є частиною активної стратегії протистояння інфляції;

5) стримувальну макроекономічну політику, метою якої є зниження рівня цін, називають політикою дезінфляції.

 

№721. Яке твердження правильне:

1) коефіцієнт дезінфляційних втрат показує, яка частина видатків державного бюджету скеровується на індексацію доходів населення;

2) жорстка грошово-кредитна політика є засобом подолання інфляції попиту;

3) збільшення податкового навантаження усуває причини інфляції пропозиції;

4) політика доходів є високоефективною за умов гіперінфляції;

5) нуліфікація використовується лише за повзучої інфляції.

 

№722. Якщо зростання цін в економіці перерозподіляє доходи і майно між різними групами населення та деформує структуру відносних цін, то інфляція є:

1) незбалансованою та передбаченою;

2) передбаченою та збалансованою;

3) непередбаченою та незбалансованою;

4) повзучою та незбалансованою;

5) непередбачуваною та збалансованою.

 







Дата добавления: 2015-09-07; просмотров: 205. Нарушение авторских прав

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2017 год . (0.02 сек.) русская версия | украинская версия