Для всіх реальних рідин в тій чи іншій мірі властиве внутрішнє тертя або в’язкість, що проявляється в протидії при переміщенні одного шару рідини (газу) відносно іншого. Змінюючи швидкість
руху верхньої пластини (рис. 1.25), можна експериментально встановити співвідношення
, (1.107)
де
– коефіцієнт в’язкості (динамічна в’язкість) рівний силі в’язкого тертя, яке виникає при градієнті швидкості
на 1м, на поверхні
- градієнт швидкості, S – площа шару рідини
Коефіцієнт в’язкості залежить від температури, причому для рідин він зменшується з підвищенням температури, а для газів - збільшується, що вказує на різний механізм внутрішнього тертя в рідинах і газах.
При русі у в’язкому середовищі тіл кулястої форми сила в’язкого тертя визначається за формулою Стокса
(1.121)
де r – радіус тіла,
– коефіцієнт в’язкого тертя,
– швидкість руху тіла кулястої форми у в’язкому середовищі.