Позиційні модифікації приголосних
До позиційних модифікацій приголосних, які залежать від їх позиції щодо місця в слові і складі, належать зміни приголосних [в], [j] на [ў], [ǐ]. Тут спостерігається така залежність: на початку складу перед голосним виступають звуки [в], [й]. У кінці складу після голосного або на початку складу перед наступним приголосним – нескладові голосні [ў], [ǐ] як позиційні алофони фонем /в/, /j/. Пор.: [jáблуко], [jíстие], [гул'ájеи], [гул'áǐ], [вам], [бувáтие], [стаў], [стáўте] та ін. У кінці слова перед паузою зімкнені носові сонорні, як тверді, так і м’які, вимовляються без вибуху, наприклад: дім, сім, сон, чин, день, пень і под.[36]
Акомодація голосних і приголосних сучасної української мови
Акомодація (від лат. accomodatio – пристосування) – зміна, що відбувається між звуками різних категорій, тобто між голосними й приголосними. Акомодація може бути прогресивною і регресивною. Коли попередній звук впливає на наступний, то відбувається прогресивна акомодація. Коли ж, навпаки, наступний звук впливає на попередній, відбувається регресивна акомодація. Наприклад, напівпом’якшена вимова перед наступним голосним [і] губних [б], [п], [в], [м], [ф], передньоязикових шиплячих [ж], [ч], [ш], [дж], задньоязикових [ґ], [к], [х], глоткового [г]. В українській мові більш поширена акомодація голосних до приголосних, аніж приголосних до голосних.
|
