Морфологічна класифікація дієслів

 

Індоєвропейська система дієслова зазнала в спільногерманській суттєвих змін. У результаті склалася нова система морфологічних класів дієслів: сильні, слабкі, претерито-презентні та неправильні.

В залежності від способу творення претериту дієслова у давньогерманських мовах поділяються на сильні і слабкі. Сильні дієслова утворюють минулий час за допомогою аблауту (чергування голосного в корені). Слабкі дієслова утворювали минулий час за допомогою додавання до основи дентального суфіксу.

Сильні дієслова. В германських мовах розрізняють сім класів сильних дієслів. Утворення перших п’яти класів за допомогою аблауту проаналізовано на прикладі форм готських дієслів у п. 4.6. Порівняно з системою чергування голосних сильних дієслів, дієслівну систему аблауту в інших германських мовах важко простежити з причини різних фонетичних змін. Нижче наведені приклади перших п’яти класів сильних дієслів в давньоанглійській, давньоверхньонімецькій та давньоісландській мовах.

І клас

двн.-англ. rīsan ‘вставати’ – rās – rison – risen

двн.-в.-нім. grîfan ‘схопити’ – greif – griffum – gigriffan

двн.-ісл. ríða ‘їхати верхи’ – reið–riðum–riðinn

ІІ клас

двн.-англ. cēōsan ‘вибирати’ – cēās – curon – coren

двн.-в.-нім. biogan ‘зігнути’– boug – bugum – gibogan

двн.-ісл. skjóta ‘стріляти’ – skaut – skotinn

ІІІ клас

двн.-англ. bindan ‘зв’язувати’ – band – bundon – bunden

двн.-в.-нім. bintan ‘зв’язувати’ – bant – buntum – gibuntan

двн.-ісл. bresta ‘лопнути’ – brast – brustum – brostinn

IV клас

двн.-англ. stelan ‘красти’ – stæl – stāē lon – stolen

двн.-в.-нім. neman ‘брати’ – nam – nâmum – ginoman

двн.-ісл. bera ‘нести’ – bar–bárum–borinn

V клас

двн.-англ. etan ‘їсти’ – æt – āē ton – eten

двн.-в.-нім. geban ‘давати’ – gab – gâbum – gigeban

двн.-ісл. gefa ‘давати’ – gaf–gáfum–gefinn

У VI класі сильних дієслів спостерігається кількісний аблаут: а () – ō;, який відповідає індоєвропейському аблауту о – ō;. Напр.:

гот. faran ‘їхати’ – fōr – fōrum – farans

двн.-англ. hebban ‘підіймати’ – hōf – hōfon – hafen

двн.-в.-нім. graban ‘копати’ – gruob – gruobum – gigraban

двн.-ісл. taka ‘брати’ – tók – tókum – tekinn

Дієслова VII класу – це редуплікуючі слова, тобто творення форм претериту однини і множини ґрунтується на редуплікації (подвоєнні) внутрішньої флексії. Найяскравіше дієслова цього класу представлені в готській мові. Напр.:

гот. haitan ‘називати’ – haíhait – haíhaitum – haitans

В інших давньогерманських мовах редуплікація спостерігається в поодиноких прикладах:

двн.-англ. hātan ‘називати’ – hēt (heht) – hēton (hehton) – haten

двн.-в.-нім. loufan ‘стрибати’ – lief – liefum – giloufan

двн.-ісл. falla ‘падати’ – fell – fellum – fallinn

Особливістю дієслів сьомого класу в західно- та північно-германських мовах була наявність одного й того ж голосного в інфінітиві та дієприкметнику ІІ, а також у формі претериту однини та множини. Дискусійним залишається питання про те, чи була редуплікація характерною для цього класу слів у західно- та північногерманських ареалах, оскільки в дієсловах відбулося стягнення подвоєного кореня. На думку А.Мейє, зникнення редуплікації пояснюється особливостями наголосу, що падав на перший склад кореня. Другий кореневий елемент був ненаголошеним і зазнав редукції. Таким чином, за аналогією з іншими класами, редупліковані форми були замінені такими, що не мали редуплікації.

Слабкі дієслова є інновацією в германських мовах. Усі вони утворюють форми претериту та дієприкметника ІІ за допомогою додавання дентального суфікса, що в різних мовах та типах дієслів міг мати такі варіанти: -d, -t, -þ;. Існує декілька гіпотез щодо джерела походження дентального суфікса. Одні вважають, що це суфігована форма минулого часу германського дієслова *dōn, пор. також: і.-є. *dhē-/dhō- (Ф.Бопп, Я.Грімм). Іншим джерелом дентального суфікса вважають індоєвропейський суфікс *-to- (К.Бругманн, Г.Коллітц). На думку сучасних лінгвістів, обидва ці суфікси приймали участь у творенні форм слабких дієслів (М.М.Гухман, В.М.Жирмунський та ін.).

Слабкі дієслова утворилися, головним чином, від інших дієслів, іменників і прикметників. За характером суфікса основи слабкі дієслова поділяють на чотири класи.

Перший клас утворювався за допомогою суфікса *-ja (від і.-є. *-éye/o-), який у різних мовах відбивався як -іа-, -ij-, -i-. Напр.:

гот. lagjan ‘класти’ – lagida – lagiþs

двн.-англ. dēman ‘судити’ – dēmede – dēmed

двн.-в.-нім. nerian ‘рятувати’ – nerita – (gi)nerit

двн.-ісл. telja ‘говорити’ – talða – talðr < taliðr

Дієслова першого класу були перехідними і мали в основному каузативне значення. Джерелом їх утворення були 1) іменники і прикметники, 2) сильні неперехідні дієслова.

Другий клас представлений відіменними дієсловами, в яких основотворчим суфіксом виступав -ō- (і.-є. *-ā-) або *-ōjan- (двн.-англ. -ian-). Напр.:

гот. fiskōn ‘ловити рибу’ – fiskōda – fiskōþs

двн.-англ. lufian ‘любити’ – lufode – lufod

двн.-в.-нім. machôn ‘робити’ – machôta – gimachot

двн.-ісл. strá; ‘постилати’ – stráða – stráðr

Дієслова ІІ класу могли бути як перехідними, так і неперехідними. Вони не мали певних фонетичних обмежень, тому цей клас був ‘відкритим’, перетворившись на продуктивну модель для подальших новоутворень у германських мовах.

Третій клас дієслів походить від германських дієслів з основою на *-ē- (і.-є. *-іа/-ēі). В германських мовах цей суфікс відбився як -аі-, -āē і-, -ja-. Суфікс -аі- наявний лише в готській мові в претериті та дієприкметнику ІІ, в інших германських мовах від найчастіше випадав або виступав як -ē-. Напр.: