Майстерність учителя в організації завершального етапу урокуНа завершальному етапі уроку маємо дві основні проблеми: зворотний зв'язок як інформація про наслідки власних дій і психологічне налаштування на майбутню взаємодію. Що дає зворотний зв'язок учителеві? Змістовий компонент зв'язку: - рівень засвоєння навчального матеріалу; - готовність учня до сприймання нового матеріалу. Емоційний компонент зв'язку: - розуміння атмосфери уроку, настрою дітей, класу в цілому; - готовність до співробітництва.
Способи здійснення вчителем зворотного зв'язку: спостереження, порівняння з попереднім спостереженням (пошук спільного знаменника), порівняльний аналіз своєї роботи з роботою колег. Що дає зворотний зв'язок учневі? Змістовий компонент зв'язку: - знання про результат своїх дій; - усвідомлення своєї проблеми, щоб краще впоратися з нею наступного разу. Емоційний компонент зв'язку: - вияв ставлення вчителя, товаришів як підкріплення позиції учня; - заохочення зусиль учня. Форми зворотного зв'язку для учня; увага вчителя, активне слухання відповідей дитини, схвалення, заохочення, покарання, констатація, побажання. Підведення підсумків на завершальному етапі уроку має охопити три елементи: предметний (що засвоїли), операціональний (яких умінь набули?), емоційно-ціннісний (ставлення учнів до роботи, внесок у спільну працю окремих дітей: цікаві думки, висловлені учнями на уроці). Форма підведення підсумків: учитель сам резюмує, спільна робота вчителя та учнів. Система прийомів завершення уроку: - резюмування (стислий висновок) — для систематизації знань; - формування завдань і визначення перспектив — для активізації самостійної роботи учнів; - ілюстративна кінцівка (вислів, поезія, жарт, метафора) — для філософського осмислення, емоційного наснаження; - рефлексія (що зрозуміли, яка думка учнів допомогла з'ясувати проблему, які є побажання) — для формування позиції особистісної залученості учнів, їхньої персоналізації; - побажання — для стимулювання розвитку особистості, створення мажорної атмосфери навчання. Розповідь про урок як діалог учителя з учнями ми
розпочинали зверненням до досвіду В.О. Сухомлинського, його ж роздумами ми й завершимо розмову. „Без постійного духовного спілкування вчителя й дитини, без взаємного проникнення у світ думок, почуттів, переживань немислима емоційна культура як плоть і кров культури педагогічної... Віра маленького школяра в учителя, взаємна довіра між вихователем і вихованцем, ідеал людяності, який бачить дитина в своєму вихователі, — елементарні й разом з тим найскладніші, наймудріші правила виховання, зрозумівши які вчитель стає справжнім духовним наставником" [8, с. 15]. Література 1. Амонашвили Ш.А. Единство цели: Пособие для учителя — М.: Просвещение, 1987. 2. Дьяченко В.К. Сотрудничество в обучении. — М., 1991. 3. Львова Ю.Л. Психологические зтюдьі: Кн. для учителя. — М., 1990. 4. Новьіе педагогические и ииформационньїе технологии в системе образования /Под ред. Е.С. Полат.— М., 2001. 5. Педагогічна майстерність: Підручник / і.А. Зязюн, Л.В.Крамущенко, І.Ф. Кривонос та ін.; За ред. І.А.Зязюна.— К.: Вища шк., 2004. 6. Пидкасистьій П.И. Самостоятельная деятельность учащихся —М.: Педагогика, 1972. 7. Пометун О.і. Пироженко Л.В. Сучасний урок, інтерактивні технології навчання / За ред. О.І.Пометун — К., А.С.К., 2004. 8. Сухомлинський В.О. Серце віддаю дітям // Вибр.твори: В 5 т —Т.З.—К.: Рад. школа, 1977. 9. Сухомлинський В.О. Сто порад учителеві // Вибр. твори: В 5 т.— Т.2.— К. Рад.школа, 1977. 10. Ю.Щукина Г.И. Роль деятельности в учебном процессє.— М.: Педагогика, 1986. И. 11. Яковлев Н.М., Сохор А.М. Методика и техника урока в школе: В помощь начинающему учителю.— М.: Просвещение, 1985.
МЕТОДИЧНІ ПОРАДИ ДО ПРОВЕДЕННЯ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ ТА ОРГАНІЗАЦІЇ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № і ТЕМА: ПЕДАГОГІЧНА МАЙСТЕРНІСТЬ І ОСОБИСТІСТЬ УЧИТЕЛЯ МЕТА: усвідомлення і уточнення свого професійного вибору студентами; формування педагогічного ідеалу; з'ясування соціальної ролі вчителя та вимог до нього; формування позитивних мотивів педагогічної діяльності у студентів; вироблення у них уміння аналізувати педагогічну діяльність.
|
