Вправи на розвиток фонаційного дихання

Вправи потрібно підбирати диференційовано, враховуючи індивідуальні особливості студентів.

Вправа 1. „Старт";. Візьміть в руки годинник з секундною стрілкою і розпочинайте вести відлік часу за секундами: „Десять! Дев'ять! Вісім! Сім! Шість! П'ять! Чотири! Три! Два! Один! Пуск!" Відлік ведіть голосно, відривисто, рівномірно, на одному диханні, без добору повітря: перекривайте дихання в паузах між

 

 

промовленими цифрами. Диктуйте чітко, так, щоб чути було іншим, які знаходяться на деякій відстані від вас. Якщо у вас не вистачило дихання на весь відлік до слова „Пуск!", то розпочинайте відлік з меншої цифри. Зверніть увагу на те, щоб останні слова: „Один! Пуск!" — прозвучали у вас на вільному, не утрудненому видоху, енергійно, голосно. Поступово збільшуйте кількість цифр, постарайтесь довести їх до 15 або навіть до 20. Слідкуйте за тим, щоб кожна наголошена голосна одержувала одинакову частку повітря, не дозволяйте йому витікати в паузах між словами.

З метою вироблення навичок фонаційного дихання можна використати дитячі лічилки.

Вправа 2. „Квітковий магазин";. Вихідне положення — стоячи. Для контролю ліву руку положіть на живіт, праву на ребра. Зробіть видих (п-фф). При цьому живіт втягується. Виконання: роблячи вдих, уявіть, що нюхаєте квітку. При цьому живіт виступає вперед, ребра розширюються, закріплюється вдих поштовхом і підтягуванням низу живота. Після цього розпочинайте видих повільно і плавно на п-ффф, при цьому живіт юступово втягується, ребра опускаються, вдих короткий, видих тривалий. Вправу необхідно повторити 2-3 рази.

Вправа 3. „Свічка"; (рівномірний, інтенсивний видих). Візміть вузеньку смужку паперу (шириною 2-3 см, довжиною 7-10 см) і, уявляючи, що це свічка, дуйте на неї. Вона відхиляється від вас, — це відхилилося полум'я. Така „свічка" дає можливість наочно слідкувати за плавністю і рівномірністю видихненого повітря; видих рівномірний — папірець плавно відхиляється. Зверніть увагу на невелике напруження в ділянці діафрагми і міжреберних м'язів.

Вправа 4. „Проколотий м'яч"; (плавний, енергійний видих, не послаблений до кінця). Уявіть, що у ваших руках на рівні грудей великий гумовий литий м'яч. Він виявився проколотим. Якщо на нього натиснути, то почуємо, як виходить з нього повітря. Імітуйте його звуконаслідуваним

 

„...ссссс..." Стискуйте долонями легко, без зусиль, щоб повітря виходило з нього (ваших легень) подовшє Руки сходяться повільно: вони відчувають невеликий опір м'яча. Нарешті долоні зійшлись. І в цьому русі м'яч „викинувся" на останньому активному,,...с..." з використаним при звучанні повітрям. Проробіть декілька разів вправу. Виконуйте її легко, без напруження в руках.

Вправа 5. „Звуконаслідування"; (різні види видихання). Пригадайте і відтворіть різні звуки довкілля свист вітру —,,...шшш..."; тоненький звук комара „зьзьзь...", крик і каркання ворони — „ кркркр, крр карр! карр!", тріскотіння сороки —„ трр! Трр!", рок; мотора - „...ррррр..."; звук електричного дзвінка „...рьрьрь..."; окрик кучера — „тпру! тпру! тпру! нно! нно! нно!" і т.д.

Зверніть увагу на роботу діафрагми: то у неї мінімальна напруга (коли повітря ніби само „витікає в природу"), то напруження посилюється (повітря ніби силою виганяється, діафрагма активно й енергійно рухається, ривками „виштовхуючи" повітря).

Вправа 6. „ Перекличка Називайте прізвища, школярів, вивчайте кожного поглядом, постарайтесь запам'ятати їх особливості, посадити на місце. Перед кожним прізвищем робіть вдих. Після цього ведіть перекличку, розтягуючи видих на 3-4 прізвища.

Оцінюються уміння мотивувати роботу, контакт з класом, правильність дихання, вільність і природність поведінки.

Вправа 7. „Словниковий диктант Диктуйте слова по одному, слідкуючи за письмом учнів. Дихання беріть перед кожним словом. Слова вимовляйте чітко, не поспішаючи. І головне — голосом і темпом мовлення скеровуйте швидкість письма учнів.

Оцінюються: мотивація роботи, інструктаж, контакт з класом (зоровий, відповідність темпу), правильність дихання, правильність закінчення роботи (перевірка, висновки).