ПЕДАГОГІЧНЕ СПІЛКУВАННЯ
6. а) Я дуже швидко розумію, наскільки добре учень знає матеріал. Немає сенсу слухати до кінця. б) Прагну слухати учня не перебиваючи. У разі утруднень можу поставити навідне запитання. 7. а) Вважаю своїм обов'язком робити зауваження тим, хто не вміє правильно поводитися на уроці. Якщо це не дає результату, звертаюся по допомогу до батьків. б) Коли учні заважають мені проводити урок, я не намагаюся всіх перекричати. Тримаю паузу і думаю, як їх залучити до роботи. 8. а) Мені цікаві думки інших педагогів про мій клас. Я уважно вислуховую навіть сторонні міркування, б) Я знаю, що деякі педагоги говорять лише про негативні сторони мого класу. Мені неприємно це чути. 9. а) Часом учні доводять мене до краю, і я не можу стримати себе від вияву негативних емоцій. б) Якщо на уроці виникає конфліктна ситуація, я не стараюся брати гору, не пориваюся принижувати учня. Пропоную йому розібратися після уроку. 10. а) Я помічаю, що іноді повертаюся додому в пригніченому стані. Бачу, що домашнім це не до вподоби. Прагну працювати над собою. б) Мої домашні нерідко не розуміють, яка важка у мене робота. І дома я знову змушена всім керувати. ДРУГИЙ ЕТАП: підраховуємо бали Прочитавши обидва висловлювання („а" і „б"), поставте хрестик у накресленому вами бланку відповідей коло тієї з них, яка вам більше імпонує, і, за вашим внутрішнім переконанням, вказує правильний напрям дій учителя. Порівнявши кількість хрестиків у кожному рядку, визначити для себе, до якої з тенденцій педагогічної взаємодії з дітьми ви внутрішньо тяжієте більше.
Розвиток уміння вести розмову, спираючись на різніканали сприймання інформації школярами Завдання студентам. Побудуйте фрагмент розповіді чи пояснення нового матеріалу на уроці, опираючись на аудіальне, візуальне та кінестетичне сприймання учнів, використовуючи при цьому мовні звороти, які б допомагали учням з різними системами сприймання добре зрозуміти вас. Вправи на розвиток уміння слухати активно Вправа 1. Використання невербальних засобів у процесі слухання. Нерефлексивне слухання. Двоє студентів ведуть розмову. Тема розповіді будь- яка. Аналізується невербальна поведінка слухача: поза, спрямованість погляду, підбадьорювальні жести, адекватність міміки, вживання коротких вигуків ("Ну!", "Так!", "Невже" та ін.}. Визначається доцільність нерефлексивного слухання в даній ситуації. Вправа 2. Вживання прийому уточнення із'ясування) в процесі рефлексивного слухання. Двоє студентів ведуть бесіду. Один виступає в ролі оповідача, другий - слухача. Слухач уважно слухає розповідь, по її завершенні задає уточнюючі, поглиблюючі запитання.
|
Бланк для обробки результатів
