Лекція – основний жанр академічного красномовства.

4. Судове (юридичне) красномовство.

Судове (юридичне красномовство) – це ораторські виступи юристів, підсудного та цивільних осіб у процесі розгляду судової справи з позицій законодавства.

Виникло воно в Давній Греції у зв’язку з необхідністю апологій – промов на захист, які для населення писали логографи – спеціальні майстри цієї справи. Тоді не існувало ані державного звинувачення, ані попереднього слідства. У пору існування родового полісу суд вершили вожді – царі. З утворенням античної державності роль судді взяла на себе держава, відкинувши сваволю полісного суду. Кожний міг звинуватити будь-кого у злочині. Захищатися мусила людина сама виклавши красномовно перед судом аргументи захисту. Логографи з’явилися тому, що не кожний міг себе сам захистити.

Судова промова мала приблизно таку структуру: вступ, в якому прагнули схилити на свій бік суддів; оповідь (виклад фактів справи з погляду того, хто виступає); докази своєї правоти й полеміка із супротивником, якого чорнили скільки могли; висновок. Вступ і висновок були типовими шаблонами, на зразок тих, що у нас практикують в шкільних творах донині. Існували навіть збірки-трафарети таких висновків і вступів.

Сучасний суд багато в чому відрізняється від судочинства античної пори. Сьогодні це складна процедура, учасники якої чітко розподіляють ролі: прокурор, адвокат, свідки і т.д. Античний захист самого себе, поступився об’єктивному вивченню особистості підсудного й обставини справи. Кожне слово тут має бути вагомим і точним, особливо в суді першої інстанції, важливою складовою якої є дебати. Успіх справи, торжество справедливості залежить від того, хто виступає у суді, від відповідної підготовки судочинства. Дуже важливо, щоб усі, кому надається слово в суді, мали відповідну риторичну підготовку. (Фільм Міміно).

Судова промова виголошується тільки на судовому засіданні, що може проходити як в приміщенні суду, так і на підприємстві, якщо засідання виїзне. Отже, судовою промовою вважається лише той виступ, що виголошений в суді. Виступати з промовою в суді можуть лише з дозволу суду уповноважені для цього особи. До них належать: особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілий, законні представники особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, адвокат, прокурор..

Особливістю промови в суді є те, що тема виступу, предмет обговорення завчасно відомі аудиторії, що мета промови доволі ясна. Докази вини підсудного – мета обвинувачувальної промови. Метою захисту – є заперечення вини підсудного, спростування доказів, що досягнуті судом під час слідства і наведені державним або громадським звинувачем, а також іншими учасниками судового процесу.

У судовому засіданні при розгляді кримінальних, цивільних, адміністративних, господарських справ можна виділити 20 т видів промов. Серед них: обвинувачувальні, захисні, самозахисні та ін.

Розглядаючи засади і функції судової промови, варто відзначити, що виділяють три основні засади: психологічну, етичну і логічну, а також такі функції, як комунікативну та інформативну.

Однакових судових промов не існує, як не існує однакових кримінальних справ. Тож слід пам’ятати, що обвинувачувальні та інші судові промови завжди не схожі одна на одну.

Призначення судової промови – висвітлити громадську точку зору відносно визначеного злочину та особи підсудного. Судова промова ефективно впливає на суд, допомагає формуванню переконань суддів та присутніх у залі суду громадян.

Суспільно-побутове красномовство.

Суспільно-побутове красномовство - це влучне, гостре, або урочисте слово з приводу якоїсь важливої події у приватному житті або у певній гострій чи цікавій ситуації (народження, одруження, вітання, ювілеї, зустрічі, прощання тощо. Воно виникло не тільки з подій сьогодення, а й живилося з епідейктичного та політичного красномовства: це й природно, бо політика й побут інколи невловимо переходять одне в одне. Характерною рисою подібного красномовства є стабільність, навіть ритуальність (весілля, хрестини, похорони тощо), що накладає певний відбиток на стиль промови.