Методики запам’ятовування виступу.

Вам, мабуть відомо, що ми використовуємо не більше десяти відсотків своєї пам’яті. Інші 90 – пропадають марно, оскільки ми порушуємо природні механізми запам’ятовування.

Приклади людей з унікальною пам'яттю: композитор-педагог С. Танєєв, який полюбляв жарти, знаючи, що до нього прийде композитор О. Глазунов, щоб зіграти щойно закінчену симфонію, сховав за ширму свого учня С. Рахманінова. Коли Глазунов закінчив виконання своєї симфонії, С. Танєєв вивів юного Рахманінова і той точно відтворив весь музичний твір. Глазунов був дуже здивований, адже своїх нот він нікому не показував, а студент консерваторії вже її виконав. Така сама феноменальна музикальна пам'ять була й у композитора М. Балакірєва (відтворив один із симфонічних творів П. Чайковського, який прослухав два роки тому), Юлія Цезаря (пам'ятав імена понад ЗО тисяч своїх солдатів), академіка А. Йоффе (знав напам'ять всю чотирьохзнакову таблицю логарифмів), археолога Генріха Шлімана (вивчив 50 іноземних мов, деякі з них вивчив за шість, а то й за два-три тижні).

Особливе значення в процесі засвоєння людиною знань має рівень їхнього запам'ятовування. Психологи розрізняють пам'ять рухову (відпрацьовані рухи акробата в цирку чи балерини в театрі), музичну (відтворення музичних творів) емоційну (спогад про яку-небудь радісну подію підносить настрій) словесну (допомагає зберегти і точно відтворити суть прочитаного, почутого). Знаючи види пам'яті, ви можете визначити, який із них розвинутий у вас краще, а який потрібно розвивати шляхом відповідного тренування..Удосконалиш свою пам'ять неважко людині вольовій. Для цього потрібно її постійно тренувати, запам'ятовуючи, певний матеріал, який поступово ускладнюється. Це можуть бути вірші і проза, ряди цифр, рухи і музика Щоб запам'ятовування було успішним, слід оволодіти раціональними прийомами, без яких людина затрачає багато часу і сил для запам'ятовування. Що мається на увазі.

Першим етапом має стати попереднє обдумування, мислений аналіз тексту, виділення в ньому найбільш істотного. На цьому етапі, по-перше, важливо добиватися розуміння важких місць; по-друге, потрібно прагнути пригадувати із раніше вивченого матеріалу те, що сприяє засвоєнню нового. Не зрозумівши матеріалу, не можна його завчати. Після цього важливо встановити логічну послідовність частин матеріалу, а в інших випадках письмово чи шляхом продуманого підкреслення чи проставлення цифри виділяють «логічний каркас» матеріалу.

Як складають план для запам'ятовування?

Потрібно, насамперед, намагатися згрупувати матеріал за смислом, тобто розбити текст на смислові частини, об'єднані однією, хоча б маленькою темою.

Виділяючи смислову групу, ми таким чином полегшуємо здійснення наступного важливого процесу, що забезпечує запам'ятовування, — виділення смислових «опорних» пунктів. Найчастіше ними є назви розділів матеріалу, основні визначення, формулювання, які містять у стислій, скороченій формі найістотніше з того, що підлягає запам'ятовуванню. Інколи «опорними пунктами» можуть бути влучні цитати, яскраві образи, імена, вислови.

Таким чином, короткий, лише в кілька рядків план, можна легко розгорнути в повну і досить докладну розповідь. Цінність такого плану полягає в тому, що він розкриває внутрішні закономірні зв'язки в матеріалі, що його передбачено запам'ятати, і у такий спосіб сприяє збереженню його в пам'яті.

Спеціальна література пропонує ряд правил поводження з пам'яттю. Отже, «Правила запам'ятовування».

1. Завчай з бажанням знати і пам'ятати.

2. Передбачай ціль запам'ятати надовго.

3. Користуйся смисловими опорами, смисловими співвідношеннями і смисловим групуванням — хто добре осмислює, добре запам'ятовує і довго пам'ятає.

4. Починай повторювати до того, як матеріал почав забуватися. Пам'ятайте слова К. Ушинського: «...той, хто розуміє природу пам'яті, буде безупинно повторювати, і для того, щоб полагодити те, що розвалилось, і для того, щоб зміцнити споруду і вивести на ній новий поверх».

5. Завчай і повторюй невеличкими дозами.

6.Краще вчити по одній годині сім днів, ніж сім годин підряд в один день.

7.Пам'ять любить різноманітність.

8.Коли вчиш, записуй, малюй схеми, діаграми, кресли графіки, відображуй карикатури, порівнюй з тим, що знав раніше, — дій!

9. Не вчи вірші стовпчиками. Короткі завчай повністю, довгі — розби-вай на порції.

10.Якомога швидше, не чекаючи повного вивчення, намагайтеся відтворити матеріал, закривши книгу. Пам'ятайте слова Л Толстого: «Ніколи не шукай у книзі, якщо що-небудь забув, а намагайся сам пригадати».

11.Якщо одержав завдання на вівторок, а відповідати потрібно в п'ятницю, не чекай четверга: вивчи зразу, а напередодні тільки повтори.

12.Зрідка використовуйте штучні прийоми, які полегшують запам’ятовування.

13.Запам'ятати все неможливо. Наша пам'ять довго зберігає лише невелику частину відомостей (близько 14-15%). Тому слід відібрати для запам'ятовування найголовніше. Хто прагне запам'ятати все, не запам'ятає до пуття нічого.

14.Якщо хочете якнайбільше запам'ятати — навчіться інтенсивно мислити, хто вміє думати, той більше і знає, тому що пам'ять вимагає не простого зазубрювання, а усвідомленого активного мислення.