Рекламне красномовство.

Особлива сфера практичної діяльності продуктом якої є словесний твір – рекламний.

Реклама – це особливий «товар»; її зміст не повинен зашкодити покупцям, тому в ній наявні елементи правових та етичних характеристик. Друкована реклама має зачепити увагу покупця, зацікавити, викликати бажання купити товар, що рекламується. Логічна сторона тексту підпорядкована естетичній, вона має бути максимально зручною для сприйняття, привабливою.

Реклама в Америці – складна структура, у створенні якої беруть участь художник-ілюстратор, лінгвіст-рекламолог, рекламний агент, менеджер та ін.

В Україні рекламне красномовство робить перші кроки на шляху завоювання внутрішнього й зовнішнього ринку. На жаль ще бракує професіоналізму, культури, інколи зраджує почуття міри й смаку. Вже з’являються певні штампи, які відлякують своєю настирливістю, «крикливістю», прямим запозиченням.

Як висновок лекції, хочу запропонувати Вашій увазі міркування А. Чехова щодо ролі і значення різних видів ораторського мистецтва, які є актуальними і для поколінь ХХІ століття та вислів Вольтера.

Ми, російські люди, любимо поговорити й послухати, але ораторське мистецтво в нас у повному занепаді. У земських і дворянських зібраннях, учених засіданнях, на парадних обідах та вечерях ми соромливо мовчимо, або ж говоримо мляво, беззвучно, "понуривши бороди", не знаючи, що не вміємо говорити коротко й незнайомі з тією грацією мовлення, коли при найменшій витраті сил досягається відомий ефект - небагато (за кількістю), але багато про що (за змістом).

У нас багато присяжних повірених, прокурорів, професорів, проповідників, у яких за сутністю їхніх професій слід було б передбачити ораторську жилку, в нас багато закладів, які називаються "говорильними", тому що в них за обов'язками служби багато й довго говорять, але в нас зовсім немає людей, які вміють висловлювати свої думки ясно, коротко і просто. В обох столицях нараховується всього-навсього справжніх ораторів п'ять-шість, а про провінційних златоустів нічого не чути.

На кафедрах у нас сидять заїки й шептуни, яких можна слухати й розуміти, лише пристосувавшись до них, на літературних вечорах дозволяється читати навіть дуже погано, тому що публіка давно вже звикла до цього, і коли читає свої вірші який-небудь поет, то вона не слухає, а лише дивиться.

...І в давні, і в новіші часи ораторство було одним із найсильніших важелів культури. Немислимо, щоб проповідник нової релігії не був водночас і захоплюючим оратором.

Усі кращі державні люди в епоху процвітання держав, кращі філософи, поети, реформатори були водночас і кращими ораторами. "Квітами" красномовства був устелений шлях до всякої кар'єри, і мистецтво говорити вважалося обов'язковим.

Можливо, і ми колись дочекаємося, що наші юристи, професори і взагалі посадові особи, зобов'язані по службі говорити не тільки вчено, але й зрозуміло і гарно, не будуть виправдовуватися тим, що вони "не вміють" говорити. Адже в принципі для інтелігентної людини погано говорити повинно б вважатися такою ж непристойністю, як не вміти читати й писати, і у справі освіти й виховання навчання красномовства мало б бути обов'язковим.

Усі жанри красномовства є хорошими, крім нудного (Вольтер)

 

ЛЕКЦІЯ № 6

ТИПИ ПРОМОВИ ЗА ЗНАКОВИМ ОФОРМЛЕННЯМ ТА ЗАКРІПЛЕННЯМ

ПЛАН

1. Що ми розуміємо під поняттям «промова»? Типи промов.

2. Промови, які читають за конспектом.

3. Промови, які готують заздалегідь, але не вчать напам’ять.

4. Промови, які готують заздалегідь і вчать напам’ять.

5. Методики запам’ятовування виступу.

6. Імпровізовані промови (експромти).

1. Що ми розуміємо під поняттям «промова»? Типи промов.

Промова – публічний виступ із метою висвітлення певної інформації та впливу на розум, почуття й волю слухачів, з логічною стрункістю тексту, емоційною насиченістю та вольовими імпульсами мовця. Розрізняють мітингові, політичні, агітаційні, ділові, ювілейні та ін. промови. Усі ці промови різні за своєю внутрішньою структурою і зовнішньою формою, а тому, потребують від оратора використання різних способів їх підготовки та проголошення (знакового оформлення та закріплення).

Одне з найважливіших питань, що виникають при підготовці публічного виступу, - чи обов’язково складати письмовий текст промови. Слід сказати, що це залежить від досвіду оратора (початківцю писати текст промови обов’язково, експромти може собі дозволити лише досвідчений оратор) і обставини, при яких відбувається виступ, Для мітингу чи політичного клубу характерним є спонтанність; науковий виступ, лекція – заздалегідь підготовлені і обґрунтовані.

Існує 4 основні типи промов за знаковим оформленням та закріпленням:

1. Промови, які читають за конспектом (Конспект – це короткий писаний виклад змісту виступу. Іноді готується план-конспект - детальний план, у якому кожний пункт супроводжується коротким викладом основних ідей виступу).

2. Промови, які готують заздалегідь, але не вчать напам’ять.

3. Промови, які готують заздалегідь і вчать напам’ять (виступ заучується напам’ять і виголошується без опори на будь-які записи).

4. Імпровізовані промови (експромт) – виступи без підготовки.

Розглянемо кожен із типів промов.

2. Промови, які читають за конспектом.