Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Зв'язок риторики з іншими науками




Найближче риторика пов’язана із філософією і є частиною її. Філософія вивчає загальні закони розвитку людини, природи, суспільства і формує світогляд людини; риторика вивчає й описує конкретні закони, закони мисленнєво-мовної діяльності, виробляє правила мовного спілкування, а також сприяє формуванню світогляду та морально-етичних норм поведінки людини.

Риторику і логіку єднає те, що основою кожної є мислення. У логіці йдеться про загальні основи мислення, а в риториці основним є вербальне мислення. У логіці панує теорія доказу, а в риториці найважливішими є аргументи переконання.

Логіка орієнтована на істину та діяльність, а риторика ще й на вигадку та на ймовірне, вона творить мислення, яке описує реальний та уявний художній світ.

Спільними для риторики й етики є моральні закони. Риторика завжди стояла і стоїть на сторожі добра. Моральне обличчя оратора й ритора забезпечує їм успіх або неуспіх.

Риторика – праматір лінгвістичних наук, попередниця граматики, поетики, культури мови, стилістики, психолінгвістики.

Граматика в античні часи визначалася як наука гарної мови. Головна мета грецької граматичної школи – розвиток уміння пояснювати літературні тексти з точки зору риторичної науки. До граматики ще входили рахунок і малювання. У пізній антиці граматика, риторика і діалектика становили цикл вільних наук. Іронія долі в тому, що вікове партнерство граматики і риторики, коли граматика служила риториці, закінчилося поразкою риторики, поглинанням її граматикою.

Зв'язок риторики з лінгвостилістикою.

Стилістика досліджує стилістичну систему мови, тобто виражальні можливості і їх реалізацію в мовленні. Вона вивчає функціональні стилі та їх засоби. Значить, стилістика є для риторики теоретичною наукою. Вона вчить, як використати стилістичний потенціал мови, має для цього правила, техніку, вимоги до оратора та аудиторії.

Культура мови і риторика пов’язані між собою. Культура мови вивчає комунікативні якості мови – правильність, ясність, точність, образність, багатство, естетичність. Риторика досліджує ті ж самі якості в динаміці і комбінаціях, залежно від умов і ситуацій спілкування, передбачає же комплекс цих якостей у видах публічного мовлення.

Сценічна майстерність – це знання законів і правил риторики, вміле володіння технікою риторики. Важливими тут є риторичні поради про мовне дихання, дикцію, композицію, міміку, жести, пози, рух тощо.

Риторика, естетика і поетика генетично споріднені з мовознавчими науками. У давні часи поетику називали другою риторикою, бо поетика - «це мистецтво мови поезії», яке належить до найдавніших мистецтв, ще дописемних (усних), і розвивається й нині успішно.

Риторика й поетикаслужать мовній організації художнього тексту, яка доносить до слухача художній задум, ідею чи концепцію образного бачення. Вже для Платона риторика була «філософією красномовства», засобом досягнення мудрості мистецтвом і наукою слова.

Література

1.Мацько Л.І., Мацько О.М. Риторика: Навч. посіб. – К.: Вища школа, 2003. – С.90-109.

2.Спанатій Л.С. Риторика: Навч. посіб. Для студ.вищ. навч. зал. –К.: Видавничий дім «Ін Юре», 2008. -144 с.

Література

3.Абрамович С.Д., Чікарьова М.Ю, Риторика: Нач. Посібник._Львів: Світ 2001. – 240

4.Вандишев В.М. Риторика: екскурсія в історію вчень і понять: Навч. посібник. – К.: Кондор,2003. – 264 с.

5.Спанатій Л.С. Риторика: Навч. посіб. Для студ.вищ. навч. зал. –К.: Видавничий дім «Ін Юре», 2008. -144 с.

6.

 

ЛЕКЦІЯ № 5

ОСНОВНІ РОДИ, ВИДИ ТА ЖАНРИ КРАСНОМОВСТВА

ПЛАН

1. Ранні класифікації красномовства.

2. Соціально-політичне красномовство.

3. Академічне красномовство.

4.Судове (юридичне) красномовство.

5.Суспільно-побутове красномовство.

6.Дипломатичне красномовство.

7.Військове красномовство.

8.Церковно-богословське красномовство (гомілетика).

9.Рекламне красномовство.

10.Види публічних виступів: доповідь, промова, бесіда, лекція, репортаж.

1. Ранні класифікації красномовства.

Перші спроби диференціації (розчленування, розділення) і класифікації промов та систематизації засобів досягнення заданого ефекту від них були зроблені у Давній Греції пізніше Стародавньому Римі. У Давній Греції розрізняли такі види риторики (красномовства): політична (дорадча), судова й урочиста або (епідейктична) промови. Крім того в ораторському мистецтві виділялось ще «надгробне слово», присвячене пам’яті заслуженої особи, тому виголошення його доручалось лише видатному або добре відомому оратору.

Але навіть геніальний Аристотель у своїй «Риториці» не подав глибокої класифікації видів красномовства. Він розрізняв не види, а стилі зарання написаної і проголошеної (вивченої напам’ять) промови. Вона точна, суха без афектів. І друга, не написана, а виголошена вільно, - творча, акторська.

Диференціював античне красномовство також Цицерон. У праці «Про оратора» він писав, що «існують три роди красномовства», і зв’язував їх з типами самих ораторів: «Перш за все - оратори велемовні, з високою силою думки, з урочистими виразами, рішучі … Другий рід – це оратори стримані й проникливі, всьому повчають, усе роз’яснюють. Між цими двома групами (родами) є ще одна – середня, яка не використовує ні тонкої передбачливості других, ні буйного натиску перших, хоч близька до обох».

Роди й види ораторського мистецтва сучасності розрізняються на основі ораторського монологу й ораторського діалогу. Розрізняють 5 – Г. Апресян (10 – московські вчені, 9 – Галина Сагач, 2 – П. Сопер) основних видів красномовства.







Дата добавления: 2015-10-15; просмотров: 1549. Нарушение авторских прав


Рекомендуемые страницы:


Studopedia.info - Студопедия - 2014-2020 год . (0.003 сек.) русская версия | украинская версия