Практичне заняття № 5

Дата добавления: 2014-11-10; просмотров: 673

Техніко-економічний аналіз

використання машин в сільському господарстві

Тривалість– 4 години.

Мета заняття – придбати навики аналізу використання машинно-тракторного і автомобільного парку в сільському господарстві.

У практичній діяльності інженерної служби в галузі машиновикористання поєднується загальний і поелементний аналіз, як у просторі (за об‘єктами) так і у часі (оперативний, поточний і перспективний).

Техніко-економічний аналіз – функція керування виробництвом. Він здійснюється як спеціалістами інженерної служби, так і групами спеціалістів-аналітиків.

Знати показники, які застосовуються для оцінки роботи того чи іншого підрозділу, ефективності тої чи іншої технології, виробничого процесу за певний період чи повсякденно, і за допомогою їх проводити аналіз – одне з найважливіших умінь спеціаліста.

Всі техніко-економічні показники машиновикористання можна об’єднати в окремі групи:

показники, що характеризують обсяг виконаних робіт; показники використання часу;

показники затрат праці;

показники витрати коштів.

Ці показники бувають планові, нормативні і фактичні. Співвідношення між фактичними і плановими (нормативними) показниками характеризує рівень використання машин чи машинно-тракторного (комбайнового, автомобільного) парку в цілому.

1. Техніко-економічні показники для оцінки ефективності нової техніки чи технології.

Економія праці:

Е_п = Н_б - Н_н (5.1)

Зростання продуктивності праці (в процентах):

З_п = , (5.2)

де Н_б, Н_н – відповідно, затрати праці за базовим варіантом виробництва і за новим.

Річний економічний ефект:

Е_р = (S_б - S_н + У)·В, (5.3)

де S_б, S_н – відповідно, питомі приведені витрати за базовим варіантом і за новим; У – економія від зміни кількості і якості одержаної продукції в розрахунку на одиницю виробітку; В – річний обсяг роботи.

Строк окупності додаткових капіталовкладень:

О = (5.4)

де К_д = К_н - Л – додаткові капіталовкладення (різниця між вартістю нових машин і ліквідаційною вартістю старих).

Термін окупності додаткових капіталовкладень повинен бути меншим амортизаційного строку служби машин.

2. Показники забезпеченості господарства трудовими і енергетичними ресурсами.

Загальна потужність двигунів. Враховується потужність тракторних, комбайнових, автомобільних і електричних двигунів. Окремо підраховують потужність колісних і гусеничних тракторів.

Тракторозабезпеченість – середньорічна кількість умовних еталонних тракторів (N_eт), віднесена до 100 га ріллі (F):

n_тр = (5.5)

Машинозабезпеченість – відношення балансової вартості машин, які агрегатуються з тракторами (Б_сг), до балансової вартості тракторів (Б_тр):

n_сг = (5.6)

Забезпеченість кадрами механізаторів – відношення чисельності механізаторів на 1 квітня поточного року (М) до середньорічної кількості фізичних тракторів (n_тр.ф):

m = (5.7)

Енергозабезпеченість – сумарна ефективна потужність двигунів (N_e), що припадає на 100 га ріллі:

E_з = (5.8)

Енергоозброєність – відношення сумарної ефективної потужності двигунів до кількості механізаторів:

Е_о = (5.9)

Рівень механізації робіт – відношення обсягу механізованих робіт (H_м) до загального обсягу робіт (H_м+H_р). Обсяг роботи найбільш правильно визначати в затратах праці:

Р_м = (5.10)

3. Показники ефективності використання машинно-тракторного парку.

Загальні показники

Загальний виробіток в умовних еталонних гектарах визначається множенням кількості виконаних нормозмін (N_зм.і) на нормативний змінний виробіток трактора в еталонних умовах (W^н_і), або кількості виконаних нормогодин (N_г.і) на коефіцієнт переведення в умовні еталонні трактори (λ_і):

Ω = ∑ N_зм.і W^н_і = ∑N_г.і λ_і (5.11)

Відпрацьовано днів D_p.i

Відпрацьовано змін M_p.i

Виконано нормозмін N_зм.і

Витрата палива фактична Q_ф, планова Q_пл і за нормами Q_н.

Економія (перевитрата) палива:

ΔQ = Q_ф – Q_н (5.12)

Прямі експлуатаційні витрати S, в тому числі по статтям (заробітна плата, амортизаційні відрахування, витрати на ремонти і технічне обслуговування, вартість паливо-мастильних матеріалів).

Питомі показники

Річний виробіток на умовний еталонний трактор:

ω_р = (5.13)

Денний виробіток на умовний еталонний трактор:

ω_д = (5.14)

Змінний виробіток на умовний еталонний трактор:

ω_зм = (5.15)

Витрата палива на умовний еталонний гектар (планова і фактична):

g_га = (5.16)

Собівартість умовного еталонного гектара (планова і фактична):

с_га = (5.17)

Технічні і організаційні показники

Коефіцієнт технічної готовності:

К_тг = , (5.18)

де D_інв, D_рто – відповідно, дні перебування машин в господарстві (інвентарні) і дні простою в ремонті і на технічному обслуговуванні.

Коефіцієнт експлуатації:

К_е = (5.19)

Коефіцієнт змінності:

К_зм = (5.20)

Комплексна оцінка роботи машинно-тракторного парку

Для порівняння використання МТП в окремих тракторних бригадах, відділках, господарствах і т.д. застосовують комплексний (узагальнений) показник. Комплексний показник обчислюють як середньогеометричне значення співвідношення окремих (часткових) показників:

П_к = , (5.21)

або як суму співвідношень окремих показників з врахуванням їх значущості:

П_к = ∑ P_і З_і + ∑ , (5.22)

де Р_і, Р_j – рівень виконання окремих позитивних (і) і негативних (j) показників використання машин; З – значущість (вагомість) часткових показників, n – загальна кількість показників, що застосовуються для аналізу ( n = i + j ).

Рівень виконання окремих показників обчислюють як відношення фактичного значення показника до нормативного або планового:

Р = (5.23)