Практичне заняття № 13

Дата добавления: 2014-11-10; просмотров: 535

Прийняття рішень методами експертної оцінки

Тривалість – 2 години.

Мета заняття – придбати навики вирішення багатокритеріальних задач методом експертних оцінок.

Системний підхід до обґрунтування рішень часто вимагає розглядання альтернативних варіантів, які можуть характеризуватись різними критеріями і часто суперечать один одному (вартість, строки реалізації, ефективність), і залучення спеціалістів різного профілю (експертів). Вибір варіантів і кваліфіковане прийняття рішення з урахуванням думок спеціалістів неможливе без знання методів експертної оцінки.

Використання будь-якого методу експертної оцінки (інтерв’ю, доповідна записка, метод Дельфі і ін.) вимагає попереднього формулювання задачі експертизи.

Перш за все, потрібно мати чітке уявлення про те, ким і з якою метою можуть бути використані результати експертизи.

Дуже відповідальний етап експертизи – розробка розгорнутої програми проведення експертної оцінки. Питання повинні бути сформульовані таким чином, щоб забезпечити однозначне їх розуміння всіма експертами (при колективній експертній оцінці) і отримання відповідей на них в кількісному виразі.

Успішне проведення експертної оцінки в великій мірі залежить від правильної організації опитування експертів. При цьому важливо забезпечити сприятливий психологічний клімат, зацікавленість і активне відношення експертів до результатів експертизи.

При проведенні опитування треба забезпечити однозначність розуміння експертами окремих питань, формулювання яких може визвати різне тлумачення, і незалежність думок експертів.

Для того, щоб проведення опитування задовольняло наведеним вище вимогам, бажано, щоб заповнення експертом таблиць експертної оцінки проводилось в присутності одного з організаторів експертизи.

Якщо експертизу проводять група спеціалістів (метод комісії), то важливо щоб не було взаємного впливу думок експертів. Експерти повинні мати здатність висувати думки незалежні від думок признаних авторитетів, думок більшості, мати сміливість відмовитись від раніше висловленої думки, в зв’язку з новим поглядом на проблему.

Таким чином, задача про вибір експертів вирішується в такій послідовності:

1. Складається список питань, на які бажано отримати відповідь експертів;

2. Складається список експертів з такою їх кількістю, щоб можна було бути впевненим у тому, що експерти можуть дати відповіді на всю сукупність питань списку;

3. Список питань розсилається кожному експерту з проханням визначити свою компетентність по кожному питанню, тобто визначити зможе він чи не зможе прийняти участь в розгляданні даного питання при експертизі;

4. Розраховуються необхідні витрати часу і засобів на проведення опитування кожного експерта;

5. Ставиться і вирішується задача про вибір кількості експертів, тобто щоб при опитуванні по кожному питанню можна було б отримати висновок хоча би одного експерта, і щоб при цьому витрати часу і засобів на проведення опитування були мінімальними.

Обробіток матеріалів експертної оцінки доцільно вести методами рангової кореляції. Оцінка окремим експертом відносної важливості кожного варіанту рішення може здійснюватись шляхом призначення рангів цим варіантам, або деякої кількісної оцінки, наприклад, за 10 – бальною чи 100 – бальною шкалою.

В першому випадку експерт ранжирує, тобто впорядковує варіанти рішень згідно з його уявленням про пріоритет того чи іншого варіанту. В другому випадку кожному варіанту дає оцінку в балах в залежності від його бачення значущості варіантів.

Оцінити значущість варіантів в балах можна таким чином:

неістотна значущість – 1 бал (до 10 при 100-бальній шкалі);

невелика – 2…3 бали (20…30);

середня – 4…6 балів (40…60);

суттєва – 7…9 балів (70…90);

велика – 10 балів (100).

Кількісні оцінки в балах можна проранжувати в порядку зменшення і одержати оцінки в рангах.

При колективному опитуванні і прийнятті рішень потрібно оцінити показники узагальненої думки і ступінь узгодженості міркувань експертів. Для подібної оцінки можуть служити такі показники.

Показники узагальненої думки.

1. Середнє арифметичне значення важливості визначеного варіанту задачі в балах:

M_і = , (13.1)

де C_ij – бальна оцінка i – го варіанту j – им експертом; m_j – кількість експертів.

Чим більше значення M_j, тим важливіше j – тий варіант вирішення задачі.

2. Частота максимально можливих оцінок (100 балів), одержаних і – тим варіантом:

K_і = (13.2)

Коефіцієнт характеризує важливість і – того варіанту за кількістю перших місць даних за нього експертами.

3. Сума рангів, одержаних і – тим варіантом рішення, тобто проводиться ранжирування оцінок, даних кожним експертом кожному варіанту, а потім ранги підсумовуються:

S_j = Σ R_ij, (13.3)

де R_ij, - ранг, присуджений i – му варіанту j – им експертом.

Приклад розрахунку показників узагальненої думки експертів наведений в таблиці 2.