Студопедия — Розширення можливостей соціології праці в діяльності менеджера
Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Розширення можливостей соціології праці в діяльності менеджера






 

В соціології праці об'єктивно містяться значні можливості підвищувати ефективність управлінської діяльності, закладені в змісті її функцій: інформативній, описовій, освітній, прогностичній, перетворювальній. Шлях реалізації цих можливостей пролягає через набуття соціологічної грамотності менеджерами - глибоке освоєння ними знань, методів і методик соціології праці, розвиток умінь їх практичного застосування в управлінській діяльності.

Сьогодні в науках про працю й персонал (менеджмент праці, економіка праці, економічна соціологія, що включають проблеми економіки й соціології праці) сформувалися наступні основні проблеми, напрямки й розділи:

1. Продуктивність праці. Центральне місце тут займають методи співставлення витрат і результатів праці, оцінки внесків співробітників і колективів у загальні підсумки діяльності підприємства, визначення факторів збільшення випуску продукції й зниження витрат праці. На основі теорії продуктивності формуються критерії оцінки діяльності людей і господарської системи.

2. Людський капітал визначається сукупністю якостей людини (здоров'я, освіта, професіоналізм тощо), що впливають на результати його діяльності й відповідні доходи. Зокрема, теорія людського капіталу дозволяє оцінити доцільність витрат на навчання залежно від передбачуваного приросту доходів і тривалості використання отриманих знань.

3. Умови праці визначаються параметрами виробничого середовища (шум, температура повітря, запиленість, вібрація тощо), виконуваної роботи (темп рухів, маси переміщуваних вантажів, монотонність тощо), режиму праці й відпочинку, психологічної й соціальної атмосфери. Найважливішою характеристикою умов праці є безпека діяльності людини. Установлено норми несприятливих впливів на організм людини, які повинні дотримуватися будь-яким підприємством. Поліпшення умов праці веде до зростання її продуктивність. Але це вимагає відповідних витрат. Звідси виникає проблема оптимізації умов праці з урахуванням взаємозв'язку соціальних і економічних факторів.

4. Проектування трудових процесів включає вибір найкращих способів виконання робіт, розподілу їх загального обсягу між виконавцями, проектування робочих місць, систем забезпечення матеріалами, інструментами, енергією та іншими ресурсами.

5. Нормування праці складається у встановленні об'єктивно необхідних витрат і результатів праці за елементами виробничого процесу. Найбільше широко застосовуються норми витрат робочого часу на одиницю робіт. Поряд з ними використовуються також норми чисельності персоналу, інтенсивності праці тощо.

6. Планування чисельності персоналу включає визначення результатів діяльності підприємства залежно від чисельності співробітників, розрахунок нормативної трудомісткості, джерел залучення персоналу, динаміки персоналу на підприємстві з урахуванням передбачуваних змін у продукції й технології.

7. Відбір, навчання й атестація спрямовані на підвищення якості персоналу. Для досягнення цієї мети розроблені системи комплексного прийому на роботу, підвищення кваліфікації співробітників, оцінки результатів їхньої праці.

8. Мотивація – процес спонукання людини до плідної діяльності, виходячи з його потреб і цілей підприємства. Узгодження інтересів співробітників і підприємства здійснюється відповідно до характеристик персоналу й виробничих ситуацій.

9. Формування доходів і оплата праці. У цьому розділі розглядаються джерела доходів, причини їхньої диференціації, фактори, що визначають структуру й рівень оплати праці, форми й системи зарплати.

10. Взаємини в трудових колективах визначаються економічними, психологічними й соціальними факторами. Оскільки співробітники підприємства розрізняються по підлозі, віку, інтересам, утворенню, соціальному стану й ін. ознакам, остільки об'єктивно можливі протиріччя й конфлікти, які за певних умов можуть заважати продуктивній роботі. Одне з найважливіших завдань керування персоналом полягає в тому, щоб забезпечити конструктивне співробітництво індивідуумів і соціальних груп.

11. Ринки праці й управління зайнятістю. Цей розділ присвячений аналізу ринків праці, факторам, що визначають зайнятість населення, політики підприємства в області зайнятості організації працевлаштування, системам навчання безробітних новим професіям, соціальній захисту малозабезпечених верств населення.

12. Маркетинг персоналу досліджує дії підприємства по забезпеченню людськими ресурсами, у тому числі політику підприємства на ринках праці.

13. Контролінг персоналу – регулювання діяльності підприємства в області персоналу на основі рішення комплексу завдань планування, обліку й контролю. Важливим аспектом розглянутої функції є визначення нормативних значень і крапок контролю показників, що характеризують стан людських ресурсів підприємства. Контролінг персоналу здійснюється на оперативному, тактичному й стратегічному рівнях.

14. Організація управління персоналом вивчає форми, методи й процедури, що забезпечують результативну роботу служби персоналу підприємства.

Відомий дослідник природи, сутності праці менеджера Г. Мінцберг дійшов висновку, що вся вона може бути класифікована залежно від характеру управлінської діяльності у вигляді 10 управлінських ролей, що їх приймають на себе керівники в різні періоди й різною мірою [39, с. 37-38].

Ці ролі групуються в межах трьох великих категорій:

1. Міжособистісні ролі (головний керівник, лідер, сполучна ланка). Ці ролі випливають із повноважень і статусу керівника в організації й охоплюють сфери його взаємодії з людьми. Завдяки міжособистісним ролям керівник стає пунктом зосередження інформації (стратегічної — основної у ролі головного керівника, внутрішньої — у ролі лідера і зовнішньої — в ролі сполучної ланки).

2. Інформаційні ролі (приймач інформації, поширювач інформації, представник). Завдяки діяльності щодо пошуку та одержання зовнішньої і внутрішньої інформації в ролі приймача інформації, передавання та інтерпретації інформації для формування поглядів організації в ролі поширювача й передавання інформації для зовнішніх контактів керівники діють як центр обробки інформації.

3. Ролі з прийняття рішень (підприємець, що усуває порушення, розподільник ресурсів, той, що проводить переговори). Кожна роль має потребу в інформаційному забезпеченні, неможлива без цього. Роль підприємця пов'язана з пошуком шляхів розвитку організації і контролем за їхньою реалізацією. Той, що усуває порушення виявляє наростання конфліктів і криз і відповідає за корекцію діяльності організації в цьому зв'язку. Розподільник ресурсів координує і контролює використання ресурсів усіх видів. Ведучий переговори здійснює зв'язок і взаємодію організації з зовнішнім середовищем.

Зазначені ролі не можуть бути незалежними одна від одної. Вони взаємозалежні і взаємодіють для створення єдиного цілого. Навряд чи в когось виникне сумнів, що основою цієї взаємозалежності виступає не що інше, як інформація. Вона є найважливішим засобом забезпечення взаємодії управлінських ролей у загальному процесі менеджменту. І справді, міжособистісні відносини охоплюють сферу взаємодії керівника з людьми. Ці відносини мають комунікативний характер і дають можливість зосереджувати необхідну для управління соціальну інформацію. Нагромадження, добір, аналіз і розподіл інформації створює необхідний інформаційний простір для прийняття і реалізації управлінських рішень в організації та контролю за їх виконанням.

Для кількісної характеристики значущості інформації слід відзначити, що, згідно з дослідженнями в цій галузі, одержання інформації (технічної і соціальної) займає 90% робочого часу керівника, і тільки 10% залишається на прийняття рішень та організацію їх виконання [45, с.107].

Отже, жодна із сукупностей управлінських ролей менеджера не може здійснюватися без соціальної інформації. А з урахуванням того, що ці 10 ролей охоплюють практично весь обсяг і зміст роботи менеджера незалежно від характеру конкретної організації, цілком логічно зробити висновок, що діяльність менеджера неможлива без грамотного використання соціальної інформації. Ця «грамотність» полягає у виборі таких джерел і засобів забезпечення інформацією, які найбільш адекватно (тобто вірогідно, точно, багатогранно) відбивають ситуацію управління, стан соціально-трудових відносин в організації.

Як бачимо, корисність соціології праці прямо залежить від того, чи може вона забезпечити менеджера необхідною для управління соціальною інформацією необхідного обсягу і якості; чи є конкурентоздатними дані конкретно-соціологічних досліджень соціально-трудових відносин порівняно з іншими джерелами управлінської інформації.

До таких джерел інформації належать:

- особисті спостереження керівника;

- участь у роботі різного роду виробничих нарад, зборів, «летючок», «п'ятихвилинок» та ін.;

- спілкування з безпосереднім управлінським оточенням: заступники, начальники підрозділів, керівники громадських організацій;

- різного роду комісії:

- особистий прийом, заяви і звернення працівників;

- заводське радіо, багатотиражка, газети;

- офіційні і неофіційні документи.

Звичайно, вибір та інтенсивність використання джерел інформації у різних керівників є різними. Залежно від цього об'єктивної інформації може бути більше чи менше. Але використання менеджером усіх можливих джерел інформації практично неможливе, та й не завжди необхідне.

Допускаючи, що в разі правильного використання ці та інші джерела подають об'єктивну інформацію, не можна не вказати на властиві їм вади.

По-перше, набір джерел найчастіше є суб'єктивним, залежним від особистих рис керівника, що не застерігає від перекручування інформації. По-друге, наявна обмеженість вибору джерел інформації зовнішніми умовами, конкретним оточенням, у якому викривляється, переломлюється інформація. Наприклад, у заступників і керівників підрозділів є свої симпатії й антипатії, свої інтереси, що накладаються на передану ними інформацію. По-третє, дорожнеча багатьох джерел інформації. Так, створення різних комісій — це відволікання від основної роботи значної кількості людей, зниження темпів і якості трудової діяльності.

Ці та інші вади розглянутих вище джерел інформації приводять до того, що навіть за значного обсягу (а іноді й надлишку) інформації керівникам нерідко бракує саме тієї інформації, у такому обсязі і такій якості, що необхідна для успішного управління, для вирішення того чи іншого чітко визначеного завдання.

Зазначених вад не має соціологічна інформація завдяки таким її особливостям (перевагам), як:

об'єктивність. Забезпечується тим, що за відпрацьованої методики й процедури опитування якість інформації не залежить від власних особливостей, емоцій, схильності людини, що збирає інформацію. З використанням ЕОМ весь процес збирання та опрацювання соціальної інформації стає значною мірою формалізованим, позбавленим упередженої суб'єктивної оцінки;

відносна дешевизна (з урахуванням одержуваного обсягу інформації на одиницю витрат). Наприклад, зі ста показників в анкеті соціолог у системі парних розподілів може одержати приблизно один мільйон одиниць інформації. Якщо ж розглянути зв'язки не двох, а трьох факторів, то ця кількість інформації буде ще більшою;

оперативність. За відпрацьованої процедури збирання та оброблення інформації дає можливість одержати практично будь-яку інформацію протягом доби;

багатогранність. Полягає в можливості досить точно в кількісному і якісному відношенні визначити ступінь взаємовпливу оцінюваних факторів на загальний результат;

динамічність. Полягає в можливості відстеження динаміки соціальних процесів завдяки нагромадженню в пам'яті ЕОМ соціальної інформації за кілька років. Це дає змогу показати динаміку соціальних процесів у певній аналітичній системі, що не під силу жодному з методів одержання соціальної інформації.

Таким чином, на запитання, чи існує метод одержання інформації, найбільш ефективний для роботи менеджера, тобто такий, що дає об'єктивну і повну картину соціальної ситуації на підприємстві, відносно недорогий, що піддається формалізації, а значить — незалежний від суб'єктивізму й волюнтаризму, ми вправі відповісти ствердно. Такий метод (а точніше — сукупність методів) є, і це — конкретно-соціологічні дослідження.Завдяки їх використанню соціологія праці виступає найкращим джерелом інформації про соціально-трудові відносини.

 

Резюме

 

Таким чином, соціологія праці споріднена з іншими науками про працю на основі спільності об'єкта вивчення — трудової діяльності. Проте предмет соціології праці відрізняється і полягає у вивченні структури й механізму соціально-трудових відносин, а також соціальних процесів і явищ у сфері праці

Соціологія праці - спеціальна соціологічна теорія, що досліджує закономірності формування, розвитку й функціонування різних соціальних утворень (систем, спільнот, інститутів) і пов'язаних з ними явищ і процесів у сфері праці.

Основними категоріями соціології праці є: праця, зміст і характер праці, умови праці, трудова ситуація, трудовий конфлікт, соціально-трудові відносини, трудова адаптація, мотивація праці, стимулювання трудової діяльності, соціальний контроль трудової поведінки, соціально-трудова мобільність, трудова кар'єра, соціальні резерви, соціальні технології і соціальне управління в трудовому колективі.

У соціології праці об'єктивно містяться значні можливості підвищувати ефективність управлінської діяльності, закладені в змісті її функцій: інформативної, описової, освітньої, прогностичної, перетворювальної. Шлях реалізації цих можливостей пролягає через набуття соціологічної грамотності менеджерами — глибоке освоєння ними знань, методів і методик соціології праці, розвиток умінь практичного їхнього застосування в управлінській діяльності.

 

Контрольні питання

1. Яке місце посідає соціологія праці в системі соціологічних знань?

2. Що є об’єктом, предметом, цілями й завданнями вивчення дисципліни „соціологія праці”?

3. Які основні функції соціології праці?

4. Які основні функції соціології праці?

5. У чому полягає сутність основних категорій соціології праці?

6. За якими ознаками відрізняється соціологія праці від інших наук про працю?

7. Яке місце займає соціологія праці в комплексі наук про працю?

8. Які основні проблеми, напрямки й розділи сформувалися сьогодні в науках про працю й персонал?

Тести для самоконтролю

1. Ергономіка - це

а) наука, яка розглядає працю з позицій підвищення його продуктивності;

б) наука про пристосовність праці і його умов до запитів людини;

в) теорія про найефективніші дії і вчинки працівника в трудовій діяльності;

г) наука про те, як найрозумніше організувати процес праці.

 

2. Гуманітарними науками називають:

а) історію, філософію, педагогіку, етику;

б) етнографію, антропологію, археологію;

в) економіку, психологію і соціологію.

г) ваш варіант.

 

3. Яка наука розглядає ієрархічну структуру управління виробництвом, формальну і неформальну організацію підприємства, систему влади і підпорядкування, особові і безособові чинники соціальної організації праці?

а) соціологія кар'єри;

б) соціологія організацій;

в) соціологія професій;

г) соціологія виробничого колективу.

 

4. Соціальні відносини — це

а) форма соціальних зв'язків, реалізована в обміні діяльності і загальній дії;

б) відношення між членами соціальних співтовариств і співтовариствами з приводу їх суспільного положення, способу і устрою життя;

в) одна з форм соціальних зв'язків між певними суб'єктами трудової діяльності.

 

5. За способом спілкування до соціально-трудових відносин відносять:

а) безособові;

б) байдужі;

в) міжособові;

г) опосередковані;

 

6. До основних проблем соціології праці в радянські часи можна віднести

а) процес спаду значущості трудової діяльності в ефективному рішенні соціальних проблем суспільства;

б) руйнування загального економічного простору;

в) професійна орієнтація і професійне самовизначення молоді як основного резерву трудових ресурсів.

г) ваш варіант відповіді.

 

7. Яка категорія соціології праці складається з суб'єкта праці, змісту праці, його форми і характеру?

а) категорія обумовленості;

б) категорія вибору;

в) категорія визначеності.

г) все вищеперелічене.

 

8. Представниками яких ролей є: головний керівник, лідер, зв’язуючи ланки?

а) міжособистісних;

б) інформаційних;

в) ролей з ухвалення рішень.

г) всіх перелічених вище.

 

9. Ролі праці, на думку Р. Мінцберга, групуються в межах трьох великих категорій:

а) міжособистісні, наукові, ролі по ухваленню рішень;

б) міжособистісні, інформаційні, ролі по ухваленню рішень;

в) культурні, міжособистісні, інформаційні.

г) культурні, психологічні, інформаційні.

 

10. Яка функція пов'язана з розширенням пізнання закономірностей соціально-трудових відносин, створенням теоретичної обґрунтованості практичного менеджменту?

а) описова;

б) прогностична;

в) освітня;

г) пізнавальна.

 

11. Ергологія – це

а) наука про пристосовність праці і його умов до запитів людини;

б) наука, яка розглядає працю з позицій підвищення її продуктивності;

в) наука про те, як найрозумніше організувати процес праці;

г) теорія про найефективніші дії і вчинки працівника в трудовій діяльності.

 

12. До соціальних наук належать:

а) етнографія, антропологія, археологія;

б) соціологія, економіка, психологія;

в) історія, філософія, педагогіка, етика.

г) все вище перелічене.

 

13. Яка наука досліджує престижність тих або інших видів діяльності, переваги, ціннісні орієнтації, професійну придатність тощо?

а) соціологія професій;

б) соціологія організацій;

в) соціологія виробничого колективу;

г) соціологія кар'єри.

 

 

14. Соціальна взаємодія — це

а) форма соціальних зв'язків, реалізована в обміні діяльністю і загальній дії;

б) це відносини між членами соціальних співтовариств і співтовариствами з приводу їх суспільного положення, способу і устрою життя

в) одна з форм соціальних зв'язків між певними суб'єктами трудової діяльності.

г) ваш варіант відповіді.

 

15. Залежно від суб'єкта до соціально-трудових відносин відносять такі відносини:

а) міжвиробничі;

б) міжорганізаційні;

в) внутрішньовиробничі;

г) внутрішньоорганізаційні;

 

16. До основних проблем соціології праці на сучасному етапі можна віднести:

а) плинність кадрів і стабілізація виробничих колективів;

б) руйнування загального економічного простору;

в) організацію соціалістичного змагання;

г) матеріальне і моральне стимулювання.

 

17. Яка категорія соціології праці складається з мотивів діяльності, умов трудової діяльності, потреб, інтересу?

а) категорії обумовленості;

б) категорії вибору;

в) категорії визначеності.

г) все вище перелічене.

 

18. Представниками яких ролей є: підприємець, ліквідатор порушень, розподільник ресурсів, переговірник?

а) міжособистісних;

б) інформаційних;

в) ролей по ухваленню рішень.

г) ваш варіант відповіді.

 

19. Яка функція пов'язана з викладом і публікацією результатів соціологічних досліджень в різного роду звітах, статтях, монографіях?

а) описова;

б) прогностична;

в) освітня;

г) пізнавальна.

 

20. Соціологія праці - це соціологічна наука якого рівня управління?

а) нижчого;

б) середнього;

в) вищого.

г) всіх вище перелічених рівнів.

 

 







Дата добавления: 2014-11-10; просмотров: 1735. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!



Картограммы и картодиаграммы Картограммы и картодиаграммы применяются для изображения географической характеристики изучаемых явлений...

Практические расчеты на срез и смятие При изучении темы обратите внимание на основные расчетные предпосылки и условности расчета...

Функция спроса населения на данный товар Функция спроса населения на данный товар: Qd=7-Р. Функция предложения: Qs= -5+2Р,где...

Аальтернативная стоимость. Кривая производственных возможностей В экономике Буридании есть 100 ед. труда с производительностью 4 м ткани или 2 кг мяса...

Опухоли яичников в детском и подростковом возрасте Опухоли яичников занимают первое место в структуре опухолей половой системы у девочек и встречаются в возрасте 10 – 16 лет и в период полового созревания...

Способы тактических действий при проведении специальных операций Специальные операции проводятся с применением следующих основных тактических способов действий: охрана...

Искусство подбора персонала. Как оценить человека за час Искусство подбора персонала. Как оценить человека за час...

Вопрос. Отличие деятельности человека от поведения животных главные отличия деятельности человека от активности животных сводятся к следующему: 1...

Расчет концентрации титрованных растворов с помощью поправочного коэффициента При выполнении серийных анализов ГОСТ или ведомственная инструкция обычно предусматривают применение раствора заданной концентрации или заданного титра...

Психолого-педагогическая характеристика студенческой группы   Характеристика группы составляется по 407 группе очного отделения зооинженерного факультета, бакалавриата по направлению «Биология» РГАУ-МСХА имени К...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.011 сек.) русская версия | украинская версия